Мова про індивідуальне присадибне господарство

Тема в разделе "Курилка, болталка", создана пользователем maxut1979, 28 авг 2016.

  1. Энки

    Энки Модератор Команда форума

    Сообщения:
    15.894
    Симпатии:
    15.563
    Адрес:
    Київ
    А есть
    ?
    Тогда за такую же, как в магазине.
    А не, то наверно воздержусь.
     
  2. Whisker

    Whisker Інженер

    Сообщения:
    770
    Симпатии:
    1.982
    Адрес:
    Київ
    Ефективність можна підвищити, механізуючи процеси. Я зможу 20 соток обробити трактором за 20 хвилин. А без нього за 2 тижні. Але трактор треба обслуговувати. Чи вартує він цього, якщо урожай картоплі з під лопати та з під трактора буде з 20 соток однаковий?

    Ефективність можна підвищити, якщо садити культури з високим попитом, або високою ринковою ціною, або ще якимось критерієм, коли можна отримати максимум грошей з одиниці площі.
    З точки зору фермера це цілком прийнятно, тому що для бізнесу земля - засіб виробництва. Він з неї висмокче все заради прибутку.
    Господарник такого не зробить, бо він на цій землі живе. Він - частина цієї екосистеми. А це не хобі, і звичайно, не бізнес.

    Про гурт з 10-х. Я б кинув капелюха додолу, якщо б хтось власним прикладом довів, що можна керувати двома ( двома !!!, Карл) гектарами ефективніше, ніж кожен з десятьох своїми 20-ма сотками.
     
    Sass нравится это.
  3. Энки

    Энки Модератор Команда форума

    Сообщения:
    15.894
    Симпатии:
    15.563
    Адрес:
    Київ
    У рази ефективніше, зазвичай. Бо ефективність рахується грошима, а не смаком закуски. Воно вкрай збиткове. Одному на двох гектарах ще щось можна урвати.
    Порахуйте людино-години, з городу до столу, переведіть в гроші, по ціні з базару, і побачите, що єфективність тієї праці, як у середньовічного копача з ефіопських копален.
    Гурт не колективістський, а індивідуалістський. Це коли десятеро беруть на всіх в лізінг один трактор.
    Чи в одного з десяти трактор, в другого віялка, в третього сіялка, в четвертого копалка... На всіх гуртом закупівлі насіння, хімії, на всіх організована продаж надлишку.
    Село може мати одну на всіх, загальної власності, сироварню, і не здавати молоко перекупщику по 4 грн, а продавати сир у власному магазині в місті по 200 грн.
    Село, якщо скинеться, то може і сироварню мати, і коптильню, і магазин, і парк техніки, і власного ветеринара і санітара.
    Якщо двадцять сел скинеться, то зможуть мати власних депутатів на зарплатні, і брокерів на біржах.
    Якщо сто сел скинуться, то це буде помітний гравець світового ринку.
    Це не казочки. Це все було і є. І там, де це є, село має підтримку, захист, кредити і дотації. Як наслідок. Не як причину.
    --- добавлено: 2 вер 2016 у 15:56 ---
    А оце - казочка.
     
    Последнее редактирование модератором: 10 сен 2016
  4. buddybuild

    buddybuild Заслужений майстер

    Сообщения:
    5.307
    Симпатии:
    6.176
    Адрес:
    Черкассы
    у нас как в Греции всё есть, что можно есть.
    а вообще было интересно мнение киевлянина 1) о ценах столичных 2) согласен ли платить более высокую цену за домашний продукт (желательно самовывозом).

    запишем - не согласен ибо привык к магазину, что ему роднее. Ему обязательно нужна этикетка - нарисуем. надпись БЕЗ ГМО будет крупная и заметная.

    от и думай, а вернёт ли он банку :-D
     
    анрі13 и Sass нравится это.
  5. Whisker

    Whisker Інженер

    Сообщения:
    770
    Симпатии:
    1.982
    Адрес:
    Київ
    Де це все є? Де це райське "там"? "Имя, сестра, имя!" Я кину цей довбаний офіс у мегаполісі та поїду туди жити.
    Дотації, кажете? Якщо село має власних брокерів і депутатів, то навіщо йому дотації?
     
    Tomash нравится это.
  6. Энки

    Энки Модератор Команда форума

    Сообщения:
    15.894
    Симпатии:
    15.563
    Адрес:
    Київ
    Щоби мати перевагу на тлі однакових правил, у тому ж ВТО, наприклад. Щоби неорганізовані селяни не сбивали тему.

    Киевляне готовы платить больше, за "домашнее" - продукты из малых хозяйств, при условии соблюдения правил и стандартов. Чем больше номеров стандартов на упаковке, тем дороже.
    Готовы, потому что есть и сети магазинов "домашнего", есть и отделы в больших магазинах, и отдельные лотки-прилавки в магазинах, с "домашним", как отдельных малых хозяйств, так и насыпом.
    На кассе можно взять проспект-альбом, где фотографии хозяйств и хозяев хозяйств, краткие их описания с биографиями, признания в любви к киевлянам и к своим хозяйствам.
    Упаковка, доставка, высокие стандарты, свежесть, красота, признания в любви - тогда пожалуйста, будет подороже.
     
  7. Sass

    Sass Заслужений майстер

    Сообщения:
    4.084
    Симпатии:
    12.381
    Подавляющее большинство киевлян:
    1.не согласны платить больше за домашний продукт, тем более, самовывозом.
    2.этикетка нужна, но что на ней написано, не читают.
    3.банку не вернут.

    Будучи киевлянином и покупая разную продукцию в магазине, стараюсь все, что возможно вырастить на нашем клаптике земли в Киеве же. Ибо то, что продают с наклейками "органическое" и "домашнее" в магазинах ничем по вкусу не отличается от более дешевых соседей без таких наклеек, а вот с выращенным у себя никакого сравнения по вкусу не выдерживает.
     
    buddybuild, анрі13, maxut1979 и ещё 1-му нравится это.
  8. Whisker

    Whisker Інженер

    Сообщения:
    770
    Симпатии:
    1.982
    Адрес:
    Київ
    Не претендую на глибокий аналіз, але спробую описати деякі типові категорії мешканців і що з цього виходить.

    1. "Аборигени". Жили, живуть, та й житимуть в селі. Ростуть, вчаться, заводять сім"ї, працюють та доживають віку по місцю. Максимум міграції - сусіднє село, можливо районний центр. Мають паї.
    2. "Міські мігранти". Жили в селі, поїхали у місто на виробництво(ще за союзу), отримали житло, лишили дітям, на пенсію - знову в село доживати віку.
    3. "Дачники" . Можливо те саме , що другі, у яких батьки вже померли. Тут хата - як дача. Їздять тільки літом.
    4. "Нові мешканці". Або містяни, які вирішили приземлитися, або ті ж дачники.

    Декілька років спостерігаю таку картину. "Аборигени", маючи паї, здають їх в оренду. Самі працють на своїх сотках. Ні продавати, ні розширюватись не планують.
    Решта старається обробляти рівно стільки, скільки треба для власних потреб. Кутові садиби ділять. Наприклад одну на 50 соток продали. Собі лишили третину, вийшло ще дві по 15 соток. Там вже нові господарі побудувалися. Тобто тенденція така, що 12-15 соток - оптимальна площа для ведення власного господарства без фанатизму. Воно годуватиме сім"ю практично без залишків. Або просто буде будинок та газон ( кому що більше подобається). Тому поняття "бізнес з городу" якось не зовсім пасує. Але відмовлятися від власної городини будуть, мабуть, одиниці.
     
    анрі13, leshiy_40 и Зємлємєр нравится это.
  9. Зємлємєр

    Зємлємєр Заслужений майстер

    Сообщения:
    1.149
    Симпатии:
    3.873
    Адрес:
    забите поліське село
    А давайте віртуально поідемо до Польщі
    Просте польське село - майже усі фермери і вирощують ту культуру , що можуть продати - жито, полуницю, яблука ...
    І усе це на площах від 2 га - там є своі приколи з визначеннм статуса фермера ( рольніка) і відповідно оподаткуванням
    Біля хати ростуть тільки квіти і туі
    Ніяких городів біля хати , тобто та присадибна ділянка і є ділянкою за нашею класифікацією - для будівництва та обслуговування ...
    Є там своі приколи , але чітко розмежовано - хата і горОд, біля хати городу бути не може .
    Я веду до того , або ти просто живеш у селі і бавися з квітами , або маєш нормальну господарку і живеш з неі , але ніхто у жотловій щільній забудові , що саме призначена для проживання , не тримає кури, гуси, свині
    Хочеш жити з землі , працюй поза межами житловоі забудови
     
    Последнее редактирование: 2 сен 2016
    leshiy_40, serhio70, Whisker и 2 другим нравится это.
  10. Whisker

    Whisker Інженер

    Сообщения:
    770
    Симпатии:
    1.982
    Адрес:
    Київ
    Житлова щільна забудова - це скільки в сотках на один будинок?
     

Поделиться этой страницей