Мав нагоду придбати трифазне реле напруги ZUBR 3F вітчизняного виробника http://www.zubr.ua/ua/ (див. тему http://krainamaystriv.com/threads/25656/ ). Відзначу, що історія, викладена в минулій темі, закінчилась благополучно: виробник відреагував оперативно і адекватно, чим тільки підтвердив свою добру репутацію. Якщо не заглиблюватись в схемотехніку цього пристрою, то він складається з схеми управління і живлення, яка керує вбудованим електромагнітним реле. Воно ж своїми контактами вмикає\вимикає живлення котушки зовнішнього контактора, який уже своїми контактними групами вимикає навантаження при аварійних ситуаціях. Виробник наводить рекомендовані схеми включення, наведені на малюнках. Це цілком правильно, але є момент: при таких схемах включення ніколи не будуть досягнуті заявлені параметри швидкості спрацювання захисту (0,04сек), оскільки це - час спрацювання власне схеми керування і внутрішнього реле пристрою. Але зовнішній контактор теж має свій час спрацювання і виходить, що повний час спрацювання захисту = час спрацювання реле напруги + час спрацювання контактора. Причому, здається мені, час спрацювання контактора буде набагато більшим. А це, звичайно, нє є добре, особливо у випадку критичного підвищення напруги. Для максимального зменшення часу спрацювання захисту було б непогано викинути зі схеми внутрішнє реле і напругою, яка подається на його керуючу котушку, заживити керуючу котушку контактора напряму. На жаль, внутрішнє реле пристрою живиться напругою 12Вольт і невеликим струмом, який навряд чи зможе керувати зовнішнім контактором без значних змін в схемотехніці пристрою. Та й в інтернеті не вдалось знайти контакторів з 12-вольтовим живленням, із знайдених всі - мінімум 24-вольтові. Пропоную майстрам знайти спосіб керування зовнішнім контактором напряму, без участі вбудованого реле пристрою. Як варіант- розглядаю схему з використанням твердотільного реле, однак цікавлять і інші варіанти.
нашел 4 NO 12 V AC модульный контактор http://www.schneider-electric.com/e...=business-1-industrial-automation-and-control
для трьох фаз контактів малувато буде, та й керуюча напруга- змінна 12 V AC 50 Hz, а потрібно постійну. Поки що, крім твердотільного реле, в голову нічого путнього не приходить... Хоча цей варіант дорогуватий і з своїми недоліками.
контактов не маловато, их 4 пары, по 25 А. А насчет какой ток катушки нужен - переменный или постоянный - вы не сказали)
візуально, на фото, вроді би як 2 перемикаючих, а по паспорту- 4... мабуть, десь щось недогледів... ))
да, картинка там двухполюсника. Вот Хагер http://www.africa.hager.com/bs/files/download/0/120126_1/0/Order_Overview_641594.pdf вам NO или NC нужно?
Взявся рахувати, що я матиму в підсумку, якщо замість механічного реле застосую твердотільне. Частота струму становить 50гц, тобто за 1секунду (1000мілісекунд) проходить 1000\50=20періодів=40півперіодів струму. Звідси бачимо, що 1 півперіод триває 25 мілісекунд. За даними виробників, час спрацювання захисту в Зубра становить не більше 0,04сек, тобто максимум- 40мс.Це, я так розумію, час спрацювання схеми аналізу плюс час спрацювання реле. Електромеханічне реле К1СК012W , застосоване в Зубрі, має, за даними виробника, час відпускання максимум 5 мс. Виходить, що схема аналізу спрацьовує за 40-5=35мс. Контактор HAGER ESC325, який виявився більш-менш прийнятним по ціні, якості та кількості контактів, має час відпускання 15 мс. Отже, виходить, що загальний час спрацювання пари "зубр"+"контактор" у класичному виконанні мав би становити максимум 35+5+15=55мілісекунд. А це 2 з маленьким хвостиком півперіода. Тепер припустимо, що замість електромеханічного я використав твердотільне реле з ідеальним часом спрацювання 0мс. В результаті я матиму час спрацювання захисту 35+0+15=50мс, тобто тих же 2 півперіода, тільки вже без маленького хвостика. У схемі планував використати для надійності два твердотільних реле OMRON G3MB-202P, включених послідовно. Їхня ціна в інтернеті- порядка 30грн, множимо на 2, плюс пересилка- вкладаємося в 100грн. Задаюся питанням: а чи вартує той маленький хвостик півперіода тривалістю 5мс цих грошей на фоні того, що в будь-якому випадку через навантаження, до його відключення захистом, все одно пройде два повноцінних півперіода струму? Здається, що ні. Інша справа була б, якби замість контактора теж використати твердотільні реле, але для трифазного електроживлення ціна питання виросте до більше ніж 700грн. Звичайно, таким способом можна зменшити час спрацювання захисту вдвічі порівняно з попереднім варіантом. Тобто замість двох півперіодів через невимкнене навантаження зможе проскочити тільки один. Але знову ж- чи воно варте тих затрат, які треба понести для переробки схеми?
Попередній пост не читайте, бо я не знаю арифметики і неправильно порахував!!! Хоча суть і висновки не помінялись, але, правильно мало б бути так: Частота струму становить 50гц, тобто 1 період триває 1000\50=20мс, а півперіод: 20\2=10мс. За даними виробників, час спрацювання захисту в Зубра становить не більше 0,04сек, тобто максимум- 40мс.Це, я так розумію, час спрацювання схеми аналізу плюс час спрацювання реле. Електромеханічне реле К1СК012W , застосоване в Зубрі, має, за даними виробника, час відпускання максимум 5 мс. Виходить, що схема аналізу спрацьовує за 40-5=35мс. Контактор HAGER ESC325, який виявився більш-менш прийнятним по ціні, якості та кількості контактів, має час відпускання 15 мс. Отже, виходить, що загальний час спрацювання пари "зубр"+"контактор" у класичному виконанні мав би становити максимум 35+5+15=55мілісекунд. А це 5,5 півперіода Тепер припустимо, що замість електромеханічного я використав твердотільне реле з ідеальним часом спрацювання 0мс. В результаті я матиму час спрацювання захисту 35+0+15=50мс, тобто тих же 5 півперіодів, тільки вже без маленького хвостика у чверть періода, який, по суті , практично нічого не вирішує. У схемі планував використати для надійності два твердотільних реле OMRON G3MB-202P, включених послідовно. Їхня ціна в інтернеті- порядка 30грн, множимо на 2, плюс пересилка- вкладаємося в 100грн. Задаюся питанням: а чи вартує той маленький хвостик у пів півперіода тривалістю 5мс цих грошей на фоні того, що в будь-якому випадку через навантаження, до його відключення захистом, все одно пройде п'ять повноцінних півперіодів струму? Здається, що ні. Інша справа була б, якби замість контактора теж використати твердотільні реле, але для трифазного електроживлення ціна питання виросте до більше ніж 700грн. Звичайно, таким способом можна зменшити час спрацювання захисту до 35+0+0= 35мс, що майже на третину швидше порівняно з першим варіантом. Тобто замість 5,5 півперіодів через невимкнене навантаження зможе проскочити тільки 3,5. Але знову ж- чи воно варте тих затрат, які треба понести для переробки схеми?
тут немного практических данных по времени отключения для однофазного Зубра http://www.mastergrad.com/forums/t203403-rele-napryazheniya-zubr-d40t-i-zubr-d63t-ispytaniya/ если переделывать, то сокращать время срабатывания до минимума. Иначе незачем огород городить. не понял, зачем реле два последовательно включать.
ось характеристики реле (докладно-в доданому файлі): Я в душі- перестрахуй. Два послідовно надумав включати, щоб підняти робочу напругу комутації, оскільки для напівпровідників перевищення напруги- це дуже критичний параметр, є великий ризик що навернеться(проб'ється). А це для автомата захисту якось не личить. А включити два послідовно-це вже не так стрьомно, бо є значний запас.
