Т.М., От з Вами не погоджусь/на цій сторінці пост/, вибачте. "..Как-то шел.." Я своїх предків пам"ятаю з прадіда /по батькові/. 3 войни пройшов, з 2Св. без ноги повернувся. Був одним з перших майстрів на селі. Все життя працював. Купа дітей, прокормить нелегко було, голод 47-го, але.. Мій дід. Вже ж легше, батько допомагає. Перебрався в райцентр /Лубни/. Як сам казав "..робив на тих роботах, які потрібні були моїй сім"ї.." В вільний час їздив ще по селах фотографував людей, теж заробляв. Побудував будинок в Лубнах і дуже допомагав своєму сину.. Тож нелегко, і в 70 шукав де підробить.. Мій батько. Жив вже в Лубнах, в тому ж будинку. Чим коштом закінчив Полтавський с/г інститут і почав самостійне життя - самі розумієте. Викупив кооперативну квартиру, до 60 працював, виростив мене і сестру. Вивчив, забезпечував. Я до 18 прожив без проблем, армія, працював. Ніколи не знав фін. труднощів, якби що - батьки б допомогли. Питання лише в тому, як їх переконать, що і без їх грошей все добре. Купив хату в селі. Жили тут, народились сини. Мені скоро 40, а я вже подумовую що треба якось фінішувать трудову діяльність)) Звісно, в своєму садку я буду колупаться поки не гігну, але одному сину квартира в Лубнах, другому - хата в селі. От і думайте, в моєму родоводі з кожним поколінням час "виходу на покой" зменшувався на 10 років. І я ще не кажу про те, що я не працював зовсім не так, як мій дід чи прадід. Фінансово прогрес великий. А з приводу бути щасливим, то це взаємопов"язано з фінансами. Хто не згоден - давайте сперечатись. --- добавлено: 31 дек 2014 в 22:30 --- Зразу скжу, з Lana CK, дискусій не буде) Дуже подобається хід думок цієї Панянки. Знав би шо старший за віком - сказав би Умніца /вибачте за суржик/.
Риторичне питання: "А чи так само подобався б хід думок "цієї панянки" якби на аватарці було не таке личко, а крокодиляче ?"
Sass, Дійсно риторичне, але, думаю, так само сподобався б.. Останні пару місяців і, мабуть, найближчі півроку "..женщина меня интересует исключительно как собеседник..")) Та і навряд чи знайдеться жінка, яка виставить на авку фото, де виглядає як крокодил..
— Аркаша! Вы волнуетесь меня видеть? — Волнуюсь, Сонечка! Переживаю после разлуки… Себя не контролирую… Руки трусятся…Сердце таки колотится… Полное осчущение, шо встанет… — Да? Вы мне льстите! Шо плохого, если встанет? — Да, я таки за сердце.
Sass, Та не, у мене так після кожної "сердечної драми" - 2-4 тижні алкоголізму, потім з півроку відпочиваю /читаю, хожу на природу/ ніким не цікавлюсь. І вже тільки тоді починаю знову задивляться на жінок)) Правда, цей раз ситуація інша, діти все ж таки, ну, там буде видно..
