Електросамокат: досвід експлуатації і доробки

Я сам був більше в шоці не від того, що вдарився, а від того як можна було не побачити! Це і було моє перше питання до того водія, але без відповіді, нажаль.
Причому десь за місяць до цієї мав аналогічну лайт-версію такого самого підрізання. Тільки швидкість була менша, і до бордюра мене не притиснули. Моє переднє колесо весь поворот їхало впритул до його заднього до моєї повної зупинки. Я залишився обурений стояти, а машина поїхала собі далі.
Таке собі попередження

 

Ви можете забезпечити пересування свого самоката з моторчиком в режимі мотоцікля? Тобто рухатися рівно посередині між переднім і заднім авто (а не десь збоку між тротуаром і авто), дотримуватися швидкісного режиму решти учасників руху (не пішоходів), вмикати повороти, габаритні вогні і стопи?

 

Тільки у випадку, коли потік рухається не швидше 20 км/год.
Повороти, габарити, стопи - в перспективі.

Я розумію, до чого Ви ведете. Але крім мене я кожного дня зустрічаю з десяток попутників на звичайних велосипедах, які "повзуть", крутячи педалі на швидкості 10 - 15 км/год. по проїзжій частині, бо більше ніде.
Може Ви побачили широченний тротуар на фото того місця, де мене "підбили", але на тому фото не видно, яка плитка на тому тротуарі. Там відсотків 30 вищерблених плиток, і проїхати там нереально. Схожа ситуація майже по всьому місту: плитка зі швами, недовтоплені бардюри або зовсім "в повний зріст", асфальт з дірами, голий грунт, або зовсім відсутні тротуари. Тож вимушені вилазити на дорогу.

Завдяки моїм модернізаціям я вже більш вільний у виборі шляху. Виключив з нього один відрізок, де на протязі кілометра - півтора майже суцільно припарковані авто з обох сторін при двох смугах руху. Там доводилось чекати "вікно", щоб об'їхати кілька машин, і знову ховатись між стоячими, щоб пропустити чергову серію випущених світлофором.
Максимально використовую більш тихі вулички, велодоріжки і т.д. А то Ви думаєте, я свідомо кидаюсь під колеса Мені ще весною пенсію оформляти

 

Думаю так.
Гомо сапієнс на став би грати в таку рулетку.
Звийчано, є місця, де спокійнісінько можна розсікати на велосипедах повз авто. Але це стає історією.
Сам всі вихідні і канікули в дитинстві не злізав в селі з велосипеда. Але з тією кількістю авто, що є на дорогах зараз, це просто самогубство.

 

Ну з таким підходом і пішоходам по тротуарам ходити небезпечно: то машина на переході не зупиниться, то взагалі на тротуар вискочить, то цеглина на голову впаде
Наприклад, цим літом у мене за спиною пів берези відломило вітром, і на весь тротуар впало. Якраз над головою затріщало, я тільки газу піддав. Потім вже зупинився і обернувся. Так що, з дому не виходити?

Одразу фотографувати не було змоги - буря і дощ саме почалися. А на ранок вже хтось оперативненько прибрав. Доречі, так виглядає одна з наших велодоріжок.

І ще доречі, про електротранспорт і дощ.
В цілому самокат ніби має захист від бризок. Але по воді їздити не здатен.
Найкритичніші місця попадання вологи: дисплей, контролер у гусаку (це місце складання унизу) і батарея.

Дисплей наверху, і в нього попадає тільки дощ. Скло над дисплеєм не проклеєно по контуру, і видно, як вода просочується всередину. Потім скло потіє зсередини. А під ним електроніка самого дисплея і керування силовим контролером. Ще на задній стінці дисплейного блока 5 кнопок - гумові вставки, які натискають на кнопки на платі, що під дисплеєм. Відносно герметично. Сам корпус блока з двох половинок, з'єднаних гвинтами і защіпками.

До дисплея умільці прилаштовують зверху прозору коробку, зігнуту із оргскла або акрілу. Бічні сторони коробки охоплюють курки (які пишуть, що іноді вилітають), і доходять аж до алюмінієвих трубок керма. Більш швидкий і простий спосіб захисту - прозорий файлик закріплений двома гумками для грошей.

Силовий контролер унизу поливає як дощем, так і бризками з дороги. Він сидить у корпусі з двох алюмінієвих половинок, і прикритий зверху пластиковою кришкою на гвинтах. Ще з нього угору виходять два кабелі ущільнені гумовою вставкою - до дисплея і до мотора. Буває, що кабелі вилазять угору з тої вставки. Треба слідкувати, щоб вони не були внатяжку.

Рекомендують герметизувати верхню кришку силіконовим герметиком, бажано безоцтовим. Я так і зробив.

Батарея в самому низу, тому глибоко запливати не варто
Суцільний алюмінієвий відсік з профіля закритий спереду і ззаду пластиковими кришками. Задня залита герметиком із заводу, залишено тільки трохи вгорі для вентиляції. Передню рекомендують загерметизувати також, що і зробив.
Але залишається отвір зверху, якраз під гусаком з контролером для силового кабелю від батареї і чотирьох-проводного шлейфа до заднього ліхтаря. Там стояла гумова вставка, яка постійно вилітає. До того ж кабелі тут рухаються вздовж при складуванні-розкладуванні самоката. Загерметизувати це місце складно. Вода може стікати з гусака, може попасти з-під ніг або при митті, бризки з дороги.
Зробив ще захисного фартуха передньої частини деки з обложки теки для паперів:

Але всеодно по калюжам глибшим пари сантиметрів їздити не варто.

 

У нас доріжка окремо від проїжджої частини, але найбільша небезпека чатує при перетині виїздів з дворів. Якщо авто їде з двору- пів біди, але якщо з"їжджає з проїжджої частини-то капець. Я в таких місцях завжди "на стрьомі", на водіїв не реагую ні жестами ні криками, бо сам водій. Але коли мене вже виїхавшого на дорогу з двору, притискають до бордюра- тоді вже матюкаюсь. Підрізань ззаду теж боюсь, тому "очі" завжди в дзеркалі. а сьогодні я сам, вперше за кілька років, мало не збив пішохода на переході: при в"їзді в місто ранком завжди "тянучка" метрів 300. Я маю простір за білою лінією і кручу на повну катушку, випереджаючи всіх. Перед переходом горбатий джип (марку не встиг запам"ятати) ледве рухався, як я потім зрозумів- пропускав пішохода. Пані гонорово повільно переходила дорогу, я її замітив пізно, лише вигукнув :-А йо...! Вона відсахнулась і я проскочив мимо її ледве торкнувшись. Знаю, що гівнюк. каюсь...

 

Продовжу.
З наближенням зими додалося деяких проблем:

- по-перше, похолоднішало, якось одного жовтневого ранку на вулиці було вже -3, та і вдень не дуже потеплішало, і мені раптово не вистачило заряду доїхати додому, кілометри 3 йшов пішки;
- по-друге, день став коротше, і в кінці жовтня вимушений їхати додому вже по темному, штатна фара висвітлює невелику пляму за 2 - 3 метри попереду, дуже не розгонишся, змінив маршрут на більш освітлені вулиці;
- на початку листопада кілька днів йшов дощ, і ніхто не хотів підмітати опале листя, ні на дорогах, ні на тротуарах. Тоді я випробував на засипаному вщент мокрим листям тротуарі, як воно їздити самокатом по льоду - дуже непевно!​

Коротше, ще тиждень поїздив, потім прихворів, температура була до 38. За пару днів мене жінка поставила на ноги, але вже вмовила "поставити той мопед на прикол"

Тож сезон закінчився 9 листопада. Наїздив 1280 км по самокатному одометру. Але не забуваємо, що він трохи прибріхує, тож пробіг становить десь з 1500 км.

Які підсумки? В цілому у мене позитивні враження.
Спочатку плюси:

Самокат легкий, я його піднімаю за передню стійку одною рукою, коли переношу через перешкоди, або піднімаюсь по сходам.
Габарити невеликі, на роботі ставлю його притуливши до стола, не заважає.
Заряду вистачає із запасом на поїздку на роботу і додому.
Швидкості теж вистачає, ще швидше вже небезпечно, бо захисту ніякого.
Влітку не жарко, провіває вітерцем, вільно дихаю.
Поїздка нітрохи не стомлює.
Не залежу від комунального транспорту.​

Мінуси:

Ніякого захисту, в принципі те ж саме, що і у велосипедиста. - Застосовую шолом і захист колін, локтів, в перспективі плечей.
Не всюдихід, бордюри, пісок, гравій, там де велосипедисти ще проїзджають, я самокат веду в руках. - Трохи поліпшив встановленням пневматики.
Стійкість надто слаба для кермування одною рукою. Не можу на ходу показати сигнал повороту, поправити окуляри чи дзеркало заднього виду.
Складніше зайти до магазину, ніж коли рухаєшся пішки чи машиною. Треба знайти до чого пристебнути тросом з замком. Не всюди є підходящі стовпчики або які металеві конструкції.
Треба берегти від води. Як зверху, так і від дороги.
Вантаж можна взяти тільки собі на плечі. Хоча акумулятор від машини пристроїв
Сезонність.​

Низька вартість "заправки" компенсується вартістю самого самоката, тут десь ці якості порівну.
Можливо ще щось прийде на ум, поки все, що згадав

 

Про освітлення :
Серед велосипедистів дуже поширений фонарик convoy s2+ , він працює від одного 18650 акамулятора, світить відмінно, можна вночі швидко їхати і все добре видно. Рекомендую.

 

Я

досі їжджу кожен день на роботу. Кілька днів лише пропустив через снігопад та ожеледь.Якщо нема дощу їздити при теперішній температурі одне задоволення- не мерзнеш і не перегріваєшся.

У мене схожий. Правда, не знаю чи то "конвой". Дуже зручний в плані формування освітлювальної плями.

 

я їзджу на велосипеді на роботу і з роботи щодень в один бік 8км.купив після того як перехворів на ковід.кращого тренажера для відновлення легень не бачу. плюс мінімальні щоденні фізичні навантаження.
для віку біля 60 років річ майже ідеальна.інколи правда закрадається нездорова думка купити електровелосипед, але гоню то негайно - тоді вже краще авто.по грошахто співрозмірне десь біля 20 000 корун. тобто одна зарплата.
щодо тих "самокатів" в Варшаві вони всюди припарковані по місту.відмикаються додатком на телефоні. перші пів години проїзд безкоштовний.діти їздять безкоштовно перескакуючи через парковку через кожних пів години.дорослі вже в ткі іграшки не бавляться звичайно. як прейшло пів години то вже платять з того ж самого додатку. оплата знімається автоматично. то як і в усьому громадському транспорті.вигода в тому що влітку не паришся в транспорті і гарантована соціальна дистанція.