Так мы и летом предпочитаем не на солнышке лежать, в лес, в горы пройтись, на вершину подняться. В последний раз были на Говерле, сейчас новый маршрут намечаем, благо двухтысячников в Карпатах поболее будет.
А де знаходиться ця база Красия?І чи були Ви на Буковелі? Там більше десяти постійно діючих підйомників,і 50 км трас.
yarek, Красія знаходиться 70 км від Ужгороду (Закарпатська область). Можливості менші ніж в Буковелі, але ближче (до Буковеля близько 300 км) і чи не вдвічі дешевше. Мені зручніше один-два дні в тиждень виїхати в вісім годин ранку, відкататись день і повернутись на 19 годину додому, ніж стартувати з дому в 3 ночі, чи не 6 годин в дорозі, і вночі ж повертатися (або ж іти з ночівкою). Фінансову сторону, особливо в варіанті з ночівкою взагалі не коментую.
Так Буковель дорогий курорт.Але ми купляєм акційні абонементи (зараз приблизно 640грн за 5 днів або 100 підйомів).А ще нас рятує ранішня акція ,в будний день 50% вартості тобто 120 грн.Що до житла то ми ночували в Поляниці 120 грн з особи.В селах Микуличин і Татарів можна житло з зручностями знайти за 60грн.Не так вже й дорого.
yarek, Я про все в курсі. Мої товариші каталися цього року теж по акційним абонементам "100 спусків" кінця минулого сезону. І жили не в Буковелі - в Ясіня значно дешевше. Але 300 км є 300 км, ніяк не 70. Для мене важлива можливість двічі на тиждень (як правило, четвер і субота) не вибиваючись зі звичайного режиму відкататись цілий день, і потім, фінанси теж щось важать - ми катаємось сім'єю. І потім, я люблю ці схили - я на них виріс . Взагалі, вважаю, важливо не де кататися, а щоб любити лижі, гірські схили. Здається, бачу у Вас однодумця, що приємно.
Так Мирослав я дуже люблю гірські лижі. Вчився їхати В Косові ще в 1987 році. Потім Яблуниця, Драгобрат. Ноги більше боліли від бугеля чим від спуску на лижах, але тоді у нас не було вибору. Тепер красота, крісельні підйомники. Піднімаєшся на гору і милуєшся краєвидами
yarek, мені приємно зустріти однодумця. На лижах з 1977 року, пізніше, в університеті займався в гірськолижній секції. Потім була велика перерва - до 2004-го, в 90-ті було не до лиж.
Вам добре, двічі на тиждень. Я стаю на лижі 4-5 раз в сезон. По перше робота, а по друге до Буковеля 150 км.
Так роботу і мені ніхто не відміняв - підлаштовую графік, як можу. І до бази 70 км. Хоча замолоду їздили на електричці на Щербин або Ужок - туди більше 100 км. Та й зараз іноді зриваємось на електричці в Славсько (Тростян, політехніка - спогади молодості ). Але гірські лижі - дуже заразна штука, сильніше любої інфекції: якщо вистачить терпіння освоїти на більш-менш терпимому рівні - вже не захочете залишати. І навіть фінансова сторона (згодьтеся, лижі - недешеве задоволення, а якщо для всієї сім'ї...) не зупинить - щось відсунеться, але лижний виїзд відбудеться. Хоча... Сьогодні в силу обставин залишився вдома - а на Красії було свято проводів зими: слаломні змагання, лижний факельний хід (з'їзд), феєрверки... Довелось спостерігати по вебкам .
