Порекомендуйте надёжную пароизоляционную мембрану для потолка

ну Німеччина і тепло і сухо до купи важко зібрати.. в Європі в сирому кліматі гіпсокартоном багато працюють.просто є свої правила. перше- пароізоляція є обовязкова. друге вентиляція є обовязкова. третє утепленням не можна нехтувати.
щодо гкл.обрешітку робити треба трошки інакше ніж роблять в Україні. особливо то стосується стелі. на стіни листи монтують в два шари. часом в три.

поліетилен дуже не стійкий до температурних впливів.є матеріалом для внутрішнього використання. 20 +-5*С причому в саунах теж не живе.при наявності ультра фіолету він є абсолютно не жилець. тобто під дахом то є повний абсюрд. можна тільки при розділяючому шарі від площини даху не менше 10 см вати.

до живучих відносяться фольговані флизеліни. але поширена АЛ фольга не стійка до лугів.

щодо вапняного штуку то є найпоширеніша фінішна шпаклівка в сирому кліматі.
проблему мякості(яка не є проблемою при товщині до 2мм) для більшої товщини при необхідності можна вирішити вирівнюючим шаром клею на цементній основі з добавкою силікатів. що ніби освоїли і в україні при роботі з пінопластом.
при роботі з клеєм теж є нюанси - оскільки силікати натрію і калію водорозчинні(рідке скло) що є другим компонентом клею до плиток нерозчинним стає процесі хімічної реакції обміну на кальцій, а все що не прореагувало лізе в вигляді висолів.
але з другого боку сіилікати є пластифікатором і мають хорошу адгезію до всього. не набухають від вологи як полівінілацетати.
інакше кажучи робіть собі як хочете то є ваша будівля. толковогї інженерної консультації в україні ви нажаль не знайдете.

 

Ось це мене і хвилює. А якщо поверх ще і гіпсокартон? Що, ламати його через 2 роки?
Гіпсокартон я взагалі не хочу принципово розглядати. У дружини і сина на всі гіпсокартони і гіпс - страшенна алергія. Справжня. У мого товариша - аналогічна ситуація з сином і дружиною. Чхають, кашляють, соплі течуть, як тільки поряд гіпсокартон є. Ми у відділ з гіпсокартоном в "Епіцентрі" навіть не заходимо. Причому, на "Knauf" чомусь алергія і у моєї дружини, і у дружини товариша найсильніша.

І приходмо до питання: а що станеться з гідроізоляцією, якщо через 2 роки поліетиленова плівка в пароізоляції розвалиться? До речі, викопував поліетиленову плівку, яка пролежала у грунті на смітнику більше 50 років. Цілісінька. А там середовище більш агресивне, ніж під стелею кімнати. Та, на жаль, ультрафіолет вона зовсім не витримує. А поліпропіленова блискуча мембрана - в труху і дрантя розсипається на сонці за пару місяців. Як і білі поліпропіленові мембрани і мішки. Мав нагоду переконатися, коли влітку будівельники у липні залишили на сонці сміття в таких мішках. У вересні, при спробі їх завантажити на машину для вивозу на сміттєзвалище, вони просто розсипалися.

 

Стелю я хочу зробити з водостійкого ламінату 34 класу. Така собі імітація дерева, якою все зашито між декоративними фальшбалками.

 

Ви ж самі написали)) Чи то іронія така була і під "трошки більше за два роки" слід розуміти, що і 20, і 50 простоїть? Бо я з поста зрозумів зразу, що два роки і, наприклад, 3 або 4 місяці...

 

Я на горищі перекриття буду робити лише після завершення всіх мокрих робіт знизу. У мене виникають дуже великі сумніви щодо правильності того, що зазвичай показують у Youtube різні народні умільці, розповідаючи про пароізоляцію під чорнову підлогу на горищі. Дивно, але я прийшов до деяких висновків щодо помилковості деяких відео і навіть шкідливості окремих рекомендацій. Чисто так, абстрактно аналізуючи їх з точки здорового глузду і деяких базових принципів будівництва. А вже потім натрапив на відео Дмитра Марченка, в яких він досить грунтовно і змістовно пояснює деякі помилки в будівництві, які помітив раніше і я. Справа в тому, що я досить непогано знаю хімію, фізику і деякі інші науки. І тому мій підхід з точки зору здорового глузду базується не абстрактній логіці, а на цих науках. Він для мене є раціональним, логічним, зрозумілим та, водночас, аргументованим. Якщо я не знаходжу відповідь на якесь питання або у мене виникають сумніви у правильності стандартних (і не лише) рішень, в їх надійності і правильності, то я стараюсь задавати питання, які б мені максимально прояснили стандартні існуючі підходи до вирішення деяких задач з точки зору людей, які не заглиблюються у вивчення проблеми, якщо є навіть професійними архітекторами. Я тут слухаю рекомендації і поради практиків, але, все-рівно, роблю по-своєму, якщо вони вступають в протиріччя з моєю базою знань. А от чого у базі знань не вистачає? А не вистачає досвіду практичної роботи з конкретними марками матералів, знання їх властивостей, недоліків і поведінки в різних умовах експлуатації, при спільному застосуванні в конкретних ситуаціях і т.д. Я з задоволенням слухаю конкретні відгуки і рекомендації практиків, пропускаючи їх через свої аналітичні роздуми і беру краще від того, що пропонується. Але у 90% випадків все або модифікую, або - роблю по-своєму, грунтуючись на своїх принципах і виходячи з конкретних умов на даний момент часу.