Історія цього перевтілення розпочалась літом перед відпусткою. В гаражі на полиці вже багато років сумно стояв фірмовий чайник Vinzer із добротної нержавійки. Свого часу цей чайник википів на плиті, внаслідок чого йому роздуло подвійне дно. Викинути було шкода, так як теоретично його ще можна було б використовувати на відкритому багатті. Але для нетривалих вилазок на природу він виявився важкуватим і громіздким. Інша річ, армійський казанок для таких цілей підходив куди краще. Попавши в поле зору перед самою відпусткою, чайник, наче сам вирішив змінити свою долю. Я взяв його з полиці, перевернув догори дном і він виявився формою дуже схожим на традиційний гриль BBQ, роздуте дно в цьому випадку виявилось зовсім зайвим. Вже за кілька хвилин цей недолік було усунуто з допомогою болгарки і річ обіцяла жити новим життям. В якості зольника було використано форму для випікання, яка також тривалий час мешкала в гаражі. Кришка чайнику більше не знадобилась, а на отвір від неї поклав шматок будівельної решітки, щоб вуглини не падали у зольник. Така конструкція, доречі, сприяла швидкому розпалюванню і підтримці жару без надмірних зусиль - махання лопаткою. Новий міні-гриль BBQ годував нас впродовж 11-денної відпустки і виявився надзвичайно економним. Для приготування 3-х свинячих стейків, закладених пліч-о-пліч на подвійній решітці-гриль, вигорала лише половина всипаного в нього вугілля. Як тільки стейки були готові жар гасили водою, вугілля яке не вигоріло можна було використовувати наступного дня, оскільки воно повністю висихало за ніч. З того часу, міні-гриль BBQ часто використовується для приготування стейків та реберець безпосередньо біля гаража з подальшою подачею гарячої страви на стіл у дім. Апгрейдом для девайсу стала розбірна тринога із шести вигнутих трубочок і кронштейна (щось на зразок підставки для вазону), яка також тривалий час лежала без діла. Тринога фабрична, але виготовити таку можна й самому.
