Ремонт дерев’яного будинку в Карпатах

напевно то тепер називається громадянська жона - без Загсу і церкви.

 

і без взаємних обов'язків

 

Він з тою дохтуркою вже років 5 тусується. Але нам своє робить.

 

Брат Тарас на вершині щастя. Лисички його слабе місце - має замовлення з Нової Зеландії на якусь 3Д модель, але пішов на Випчину і забув про все. Ціле лисичкове поле!

 

Путила Районний центр на південному сході Чернівецької області – наймальовничішій частині Буковини, яку називають Путильщиною. Це ідеальне місце як для ледачого, так і активного туриста. Якщо перші обмежаться прийомом кисневих ванн (у районі – жодного шкідливого промпідприємства), то другим сам Бог велів зайнятися верховою їздою, скелелазінням, відправитися на рафтах, або байдарках вниз по річці Путилі або Черемошу. Але найцікавіше – піший похід до чабанів, які з травня по вересень залишаються високо в горах для випасу овець. Під відкритим небом пастухи готують справжню бринзу. Любителям “терапії для очей” рекомендуємо побувати біля озера Гірське око, або поїхати на перевал Німчич, що відкриває розкішний вид на гірську долину Черемоша. Також цікаво поблукати в Черемоському ландшафтному парку серед трьохсотрічних ялин, чи пошукати квітку щастя – едельвейс. На пам’ять про поїздку не забудьте купити гуцульську вовняну ковдру – “ліжник”, яку виготовляють тільки в цьому краю. Знайти окремий будиночок можна і за 100 гривень на добу, що стосується більш респектабельного житла, то вартість котеджів стартує від 500 грн. Їхати в Путилу потрібно поїздом у м.Чернівці, потім – автобусом до центру смт. Путила.

https://dyvys.info/2019/07/13/malovnychi-mistsya-u-karpatah-de-varto-pobuvaty-turystam/

 

Ваше местоположение я вычислил по фотке с грибами.

А в Дземброни сказали, что ни кто ни кого уже на полонину не гонит.

 

Путильські історії. Брат щойно переслав фотку.

 

https://www.facebook.com/video.php?v=435509427041252

типова поведінка гірського москаля - буковинського гуцула.
Через крадіжки там важко щось будувати.

 

Пока у меня вокруг участка не было забора в Харькове было полно горных гуцулов.
ПРИ наличии забора и собаки во дворе все повывелись.

 

Ну там парканів не збудуєш - довкола обійстя ворини є - але то проти чотириногої худоби, двонога - легко їх долає.