ГВП з рубашки котла

Вже народжене у повторному рождении нє нуждаєтся.

Чув. Це профанація. Чиста наука - це щось незрозуміле. Воно або наука, або ні. Тобто завжди чиста.

Воно не має розподілу.
Теорія - це синтезування нового знання зі старих. Це розкладання на частини старого, та збирання з частин нового. Теорія без будь якої діяльності неможлива. Діяльність - невід'ємна частина теорії, бо теорія сама - діяльність.
Практика - це діяльність. Набуття досвіду - набуття знань. А знання набуваються лише задля одного - щоби з них синтезувати нові знання.
Тобто, практика без науково методичного набуття та синтезу, без теорії, - це не практика. Це непотріб. Воно нічого не варте, і нікому не потрібне. Це нагрівання атмосфери, шляхом переробки їжі на теплоту, із супутніми викидами метану.
Чому дехто ділить ціле - методичне набуття нового, від переробки їжі?
Хтозна. Можливо, це недолугі спроби виправдовуваннь. Надання уявної цінності викидам метану.

Що дорого? Шість кембриків на шпильки, та шість паронітових прокладок?
Це через таку дороговизну, ви тут гуртом заперечуєте природні, занотовані на всі боки фізичні ефекти, та, грунтовану на тих ефектах, позитивну практику гідних виробників теплотехніки?

 

Латунь тако трохи струм проводить. Чи про що Ви?
Якщо обмінник із однієї труби, то відокремити його від котла лише втулками буде мабуть складно.
Мати в котлі дві дюрки, в які встромлені труби огорнуті гумою - трохи стрьомно, точно потече.
Заводити в котел труби крізь діелектричні сальники - поганенька практика.

За всю будь яку електрохімічну корозію нече ще не йшлося. Я казав лише за один вид її - гальваніку.

Із середени, скоріш буде жерти надмірною швидкістю потоку.
І це скоріш буде траплятися саме у змійовиковому обміннику, де вся вторинна вода біжить однією довгою трубою. Там буде більша швидкість. А висока швидкість води в трубі має абразивну дію. Це суто зношення тертям. "Механічна" корозія.
Якщо це саме обмінник розвантаження, що, у безаварійній нормі передбачається, ніколи не буде працювати - то хай би.
Алеж, що обмінники розвантаження, що проточний нагрівач ГВ, краще робити пучком коротеньких паралельних труб. В такому обміннику буде значно( на порядки) менше втрачатися напору, та він зможе забезпечити задовільну у користуванні витрату ГВ(або швидке розвантаження), без перевищення нормативів швидкості потоків.

 

Выражайтесь пожалуйста яснее.
Что такое "конструктор- зампо?"?
Чем отличается кембрик от термоусадки?
Какая конструкция с молотком и болгаркой? Вы о чём?
Что Вам нарисовать? Кембрик и прокладку?
Я не давлю прокладки в накидных гайках. Накидные гайки - многоразовое, быстроразъёмное соединение, и я их затягиваю, пока не перестанет капать, чтобы они оставались многоразовыми и быстроразъёмными.

 

Это не моя конструкция.
Я десять лет назад первый раз вкручивал обменник терморазгрузки в котёл, и производитель укомплектовал его кембриками и прокладками, именно по причине того, что обменник - пучок медных труб для стального котла.

 

@Vasil77, харош прикалываться. И прочитайте пожалуйста всё-таки тему с начала. Кто у кого какими тайнами интересовался. Какая стандартная фасонина?
Что Вам рисовать, @Vasil77? На вашем заводе дровяных котлов не делают, только газовые?
Что-то умнее и практичнее стандартного решения, для обменника в рубашке котла, придумать будет трудно.
Стандартно, в котле делают окошко, а в окошко вставляют обменник на фланце с патрубками. И если обменник медный, то стандартно фланец изолируют диэлектриками от котла. Нету тут тайн никаких.