Єто утверждение является составом жидкости. А Вами написанное является argumentum ad hominem, им же является вот это и вот это и это Ад хоминем, в свою очередь, является демагогическим приёмом, которые есть нечесними прийомами ведення дискусії, і порушують Пункт Правил 3) 10. Поскольку очевидно это у Вас систематически, то Вам предупреждение, просьба ещё раз внимательно прочитать Правила, и прекратить флудить в теме про постройку чпу.
Я на майбутнє дивлюся патрончик, десь 65мм. Найдешевший чомусь Проксон. Є три кулачка, є чотири, є з різним кріпленням.. Що краще? Ну і це ж як на малюнках в гуглі: токарний патрончик, через плиту зубчастий шків, і кроковий довгий повільний великоіндукційний двигунець, ще й з чималою редукцією. Ви таке робите? . Якось, судячи з відстежування, надто прутко до мене з Китаю скачуть гвинти. Думав доведеться метричні шпильки спочатку тулити, а потім міняти, навіть придбав вже, а схоже () гвинти будуть раніше за станину. Треба вже опалубку малювати. Дуже дорогими мені здалися заводські підшипникові вузли BK/BF для гвинтів. Хочу спрбувати опори відлити з тієї ж смоли без камінців, разом із звичайними підшипниками. Обліпити підшипник де треба, вбудувати в опалубку, і залити бетоном. Незйомні щоб були, і як міняти, то заливати знов новий. Навіть якщо не вийде, все одно буду битися з ними поки не переможу. Готові ну дуже нєпрілічно дорогі. А готові типу ucp, мені надто великі. А зменшені ucp, де болти під підшипником, а не у вухах збоків, мого діаметра не зміг знайти. Оце такі наразі справи.
Краще те, що зможете знайти і виділити свій бюджет, щоб купити))) Якщо підверниться якийсь БУ патрон за нормальні гроші, то чому його не взяти. Для мене патрон найменша проблема. Головне придумати як реалізувати саму координату (причому подумую робити одразу ще й 5-ту ). Все це поки на стадії проектування і вона буде тривалою! Дуже багато треба обдумати. Потім тра виділити фінанси на реалізацію і робити. Поки проста задумка: підібрати або зробити самому редуктор без люфта і використати такий же як всі інші в мене мотори (з зусиллям на 18 кг). Так в мене буде збережено баланс між двигунами і блоком живлення. Мотори з таким зусиллям були емпірично підібрані до механіки. Як виявилось дуже вдало! ПС: зробивши свій перший станок і покористувавшись ним ви зрозумієте що, де і як хочете змінити.
Бляха, купити патрон, двигун, шківи, підшипники - вже виходить ціна готової 4ї осі з ібея. Але там ще вже бабка є, і не треба нічого робити. А якщо ще люмінь шукати і обробляти, то капець як дорожче виходить саморобна така сама.. Ще й можна в мито не попасти.
Прикручував направляйки до осі зет. Свердлив і руками, і по меблевим направляйкам.., свердла тупі, патрон "гнучкий", руки не від робота.., тому тікає отвір далеко, чи не на пів діаметра. Думав зіпсував, але все одно різьбу нарізав, і спробував виставити. Спасало що гвинти м4, а отвори в опорах 5,5 (різьба в плиті). Таки щось виставив. Виставляв "паралельність" валів по кінцях. Вдалося пімати різницю в 1,5 сотки. Але вал не дуже рівний. Тобто, одна пара кінців до іншої +1,5 десь сотки, а посередені +3. Тобто вал загуляв на 300 міліметрах на півтори туди, а потім назад. І це в площині опор. А там він мабуть по колу ще кудись гуляє. Ходить легко, але з хрустом, мабуть тому що в підшипниках люфт десь з міліметр, і його потім треба буде вибирати, після підшипники мити, після придбати знімач стопорних кілець. От і дивлячись на це думаю, а чи варто ще там щось виловлювати? Воно там десь вперлось, я стукав-стукав, але ближче за 1,5 не совається. Чи відшукати де вперлось, підточити, щоб вибрати ці 0,022мм, чи, як воно все таке гуляще, то не звертати, і нехай одне одного компенсує? Ну і ще раз пересвідчився, що на балконі на табуретці, з "побутовим" інструментом "ловити соті" - то є цілком реально. І ще раз переконався, і раджу, як хтось буде собі верстата робити: якомога детальніше проектуйте все до гвинтика, купляйте все що можна готове зібране, виконання робіт замовляйте у промислових умовах.., тоді будівництво перетвориться на суцільне задоволення, без нервів.
Відшукати і виправити. І це тільки похибка на одній координаті. Це не реально - ілюзія. Десяті хіба. Якщо хрустить, значить направляючі виставлені не паралельно. Свіжим оком все переміряйте. Підшипники мають легко ковзати по направляючим без всяких зусиль і хрустів. Після встановлення гвинта додасця ще один перекос (навіть десяті-соті мм) і тоді тра буде гіганські мотори, щоб те все тягати. Берете круглий надфіль і вишуркуєте отвори, поки все не збереться більш-менш прийнятно. Щоб виставити, тра не один раз розібрати-зібрати - це є нормальний процес. Поки це не зроблено, нема змісту приступати до постройки станка. Це значно здорожчує собівартість станка. Згоден, що деякі елементи краще брати готовими, але не всі і не більшість. ПС: не забудьте враховувати похибку вимірювань.
Та нє, то там бруд хрустить. Вимити треба. То мабуть не так висказався. Побутовим інструментом (дриль, свердла, руки), не в машинобудівному цеху, я насвердлив паралельно, у межах цілих. Потім прикрутив паралельно у межах десятих. Потім покурив, і виставив паралельно у межах сотих. З індикатором, він показує соті, то мені не здалося. Через те ще раз впевнився у загальновідомому, що поганим інструментом можна зробити кращий інструмент. Вал то я не перешліфую. Безвідносно другого, один з валів (а може і обидва) рівний у межах 1,5..2 сотих. Якщо вибрати люфт у підшипнику весь, то буде клинити. Тобто слід лишити, щоб ковзалось. Вийде - тут є, тут нема. Навряд чи другий вал буде потребувати люфта в тому самому місці ходу. Певна статистична кількість похибок буде компенсувати одна одну. Може й треба навмисно робити, залишати хиби, це може бути корисним. Люфти - це не гнучкість, вони під навантаженням зникають, а не збільшуються. А не виходить, бо доводиться міняти "проект" на ходу, бо щось не зійшлось, щось не таке як очікував, чогось нема, щось тільки таке як є, щось на ходу придумав по іншому, ніби краще... В мене вже є певна кількість зайвопридбаних залізячок. Під кінець ще мабуть на одного верстата вистачить. на маленький 3д принтер.
Це не ілюзія. Факт. Усе починалося з камня та рук. Коли я працював на заводі, то усі найточніші штампи та пресформи підганялися та полірувалися виключно алмазним надфільком та руцями.
