Повертаємось до кірхи євангелістів і далі можемо піднятися наверх, або одразу повернути наліво по вул.Караїмській і за кілька десятків кроків, праворуч, серед дерев бачимо Покровську церкву (XIII-XVIст.). Це одна з найстаріших церков Луцька. З іншого боку, з вул.Данила Галицького Довгий час в іконостасі Покровської церкви стояла ікона Волинська Богоматір (1289р?) – перлина українського живопису XII-XIIIст. Виконана на замовлення Мстислава Даниловича для кафедрального собору Іоанна Богослова (стояв на території Замку Любарта). З 60-х років минулого сторіччя ікона знаходиться у Державному музеї українського мистецтва у м.Києві (музей з левами на Європейській площі). Написана ікона в період татаро-монгольської навали. Історична ситуація вимагала від людей стійкості, мужності, відваги, ратного подвигу і самопожертви. Саме перед цією іконою моляться про захист від «іноплемінних». Воїни приходили і молилися, коли йшли на битву… Блаженнійшим Митрополитом Володимиром був освячений список (копія) Волинської Богоматері, який перевезли у Луцьк і встановили у храмі, де колись зберігався оригінал. Таке освячення списку ікони відбулося в Україні вперше. По вуличці Паші Савельєвої (учасниця луцького підпілля, закатована фашистами. На Замковій площі встановлено пам’ятник) піднімаємось на вул.Данила Галицького. Навпроти, через дорогу розташована найдавніша у місті Луцьку аптека, яка працювала із середини XIXст.. У 1966 році деякі речі з аптеки були перевезені до львівської аптеки-музею. Зайдіть! Не пожалкуєте! На одному з будинків по вул.Данила Галицького встановлено меморіальну дошку в пам'ять про Данила Братковського Це – поет, громадський діяч, який виступав проти поневолення українського селянства, національного гноблення на Правобережній Україні, закликав до боротьби проти єзуїтів та уніатів. Був учасником антипольського повстання під проводом С.Палія. За участь у національно-визвольному русі його схопили і 15 листопада 1702 року стратили уЛуцьку. Похований під Хрестовоздвиженською церквою. У 2013 році з нагоди 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату канонізував і причислив до лику святих Данила Братковського у ликуСтрастотерпець. Коли вже перестануть гинути українські патріоти?! Коли вже нам перестануть вказувати які пісні співати, як і які свята святкувати, якою мовою розмовляти?!. Архітектурний комплекс Луцького братства — комплекс історико-архітектурного ансамблю Луцького Братства Чесного Хреста, який складається із Хрестовоздвиженської церкви та монастирського приміщення. Пам'ятка архітектури національного значення. Монастирські приміщення (15 років тому) На Волині того часу точилася боротьба між православною та єзуїтсько-уніатською церквою. В цю боротьбу включилися братства – національно-релігійні, громадські організації. Братства проводили широку культурну та освітню діяльність, боролися за збереження мови та культури українського народу. На початку XVIIст. Було засноване Луцьке братство – культурно-освітній центр на Волині (такі братства були засновані також у Львові та Києві). До списку членів Луцького братства входили, в тому числі,: - Петро Могила, - Данило Братковський, - Єлизавета (Галшка) Гулевичівна (я про неї вже розказувала), - Марія Мазепина – мати гетьмана Мазепи. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний також заповів свої кошти Київській, Луцькій та Львівській братським школам Відновлена церква Воздвиження Чесного Хреста Зараз церква діюча, а в монастирському корпусі частково – житлові приміщення і відкрито музей історії Луцького братства. А ми опинилися на площі. Ця територія колись давно була руслом річки Глушець. І замок Любарта з усіх сторін омивався водою Про ті часи нагадує міст, який не так давно трохи розкопали. Називався він Глушецьким (або Василіанів) Ще один красивий малюнок
Коли я сама гуляла Луцьком, то фотографувала ще "мильницею" (потім сканувала), інформацію брала з книжок у бібліотеках. Зараз кількість інформації, фотографій в інтернеті просто зашкалює! Стільки всього цікавого, красивого! А ще я пам'ятаю вулиці Пугачова, Радянська, площа Воз'єднання, Злуки... Тепер це вулиці Данила Галицького, Лесі Українки, Братська площа (в честь Луцького братства, а не "братського народу"!), замість пам'ятника Леніну, стоїть пам'ятник Тарасу Шевченко... Ось так тихо-мирно, давним-давно, без лишнього галасу-лементу у Луцьку пройшла декомунізація назв.
Так, інформації багато, але побачити своїми очима - набагато краще. Я навчався в школі №3, це якраз зупинка Братська площа, то ми самі собі екскурсії проводили. Хлопчаками, по 10-12 років, робили факели, брали ліхтарики і лазили тими підземеллями як то кажуть, і в здовж і в поперек. Під костелом, про який ви вже писали, були такі місця, де тільки дитина і могла пролізти. І на кірху, ту , що шпилькою видно у старому місті, піднімались, дерев"яні східці під ногами риплять, дошки через одну, страшно, але цікавість той страх переборювала. Тоді все було занедбане та не доглянуте(80-ті роки), але можливість залізти у підземелля в одному місці, а вилізти в іншому була, і ми користувались цим, адже дозволу питати не було в кого(та він був і не потрібний).
Луцьк прекрасне місто. Мене досі дивує чому ніхто не додумається зробити з нього туристичне місто? Як Львів -- своїх "фішок" вистачає. В мене батько з Луцька, тому періодично буваю. Кожен раз хочеться плюнути на всю цю метушню в Києві і переїхати на Волинь. Доречі, дехто з лучан й мого діда знають -- був художником та журналістом.
Дуже вдячна Вам за коментар! Я одразу пішла шукати. Гугля знає все! Ось що знайшла! Це автопортрет? Ми зараз багато говоримо про патріотизм. Подивіться на це обличчя! Загляніть у ці очі! Дуже сподобалася Стирова вежа на акварелі. 1971р. А тут по сусідству малюнки замку Любарта і Андріївської церкви, Батьківщини-Матері Дякую Вам, @o.neymark, !
Дуже цікаво, @Saisan, ! А ще Стир так розливався кожної весни, що мало не затоплював підвали Вашої школи. Останні десятиліття вже такого немає. Ви, напевно, добре знаєте Луцьк. Була б дуже вдячна Вам за коментарі, доповнення, виправлення до моєї розповіді (до того, що вже розповіла, про Старе місто, бо далі іще буде. )
