Моя прогулянка Луцьком

Про «Корону Вітовта» трохи пізніше. Все по порядку!

Залишаємо Замкову площу, проходимо між Дзвіницею і Петропавлівським костьолом і прямо перед нами – дуже симпатичний двоповерховий будинок


Цю фотографію я зробила з іншої сторони – в глибині видно площу, замок Любарта, зубці В'їзної вежі за деревом (яке, до речі, називають Лесиним ясенем).

До цього будинку у 1879 році з міста Новоград-Волинського (Житомирської області) переїхала сім'я Косачів. Лесі тоді було 8 років.
Саме тут майбутня велика українська поетеса написала свого першого вірша:
«Надія»
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синє Дніпро, -
Там жити, чи вмерти – мені все одно.
Поглянути ще раз на степ, могилки,
Востаннє згадати палкії гадки…
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна
…
Особисто я до сих пір не розумію, чому маленька дівчинка написала віршика не про зайчиків, квіточки, сніжинки, а саме такий важкий вірш?
…
Сімя Косачів недовго прожила у Луцьку – з 1879 р. до 1881р., а потім переїхала у с.Колодяжне (на північ від Луцька).
Про дитячі роки, проведені «в дворі старого замчища-руїни» серед «зубчастих тіней від замкового муру» Леся Українка написала у вірші «Віче» (1901р.).
А в селі Колодяжне створено меморіальний будинок-музей Лесі Українки.

Зайдемо в ту невеличку вуличку , що одразу за Петропавлівським собором. Туди рідко заходять туристи.
Там, у дворі будинків, (якщо сильно захотіти) можна побачити ще одну вежу – вежу Чарторийських. Єдину із восьми башт Окольного замку, що збереглася.

Я захотіла!



Чарторийські – ще одна далеко не бідна родина і відома на Волині, Галичині.
На будівництво кожної башти кошти виділялися однією із заможних сімей (вежі Владича, Чарторийських, Свидригайла, Четвертинських, Свинюських, …). Вони ж відповідали за догляд, ремонт вежі.

Далі по вуличці, у дворі іншого будинку можна побачити кладку стіни Окольного замку, оздоблену готичним сітчастим ромбовидним орнаментом, викладеним з темно-полив'яної цегли (кін.XIV-поч.XVст.).



Літом з вулиці цього майже не видно.
Щоб зробити цю фотографію, я купила морозива, цукерок і попросила хлопчаків у дворі мені допомогти. Вони принесли з дому мотузки, сокиру і готові були вже вирубати дерева, що закривали стіну. Обійшлися тим, що пригнули гілляки мотузками.
При цьому чоловіки люб’язно підсадили мене на дах якихось гаражів. А потім знімали!
Лементу було!..
Потому збиралися вже винести стола, «накрити» його і всім двором відмітити "подію".

А це фото не моє


Можна тільки здогадуватись, яким красивим, величним був Луцький замок часів Любарта, Вітовта...

 

Не буду втручатись в розповідь пані Julla, але хочу нагадати ще про одну подію у замку Любарта - З'їзд європейських монархів у Луцьку — дипломатична подія, яка відбулася в Луцьку у 1429році і мала на меті розв'язати політичні та економічні питання центрально-східної Європи.
учасниці: Велике князівство Литовське
Королівство Польське
Священна Римська імперія
Угорське королівство
Королівство Богемія
Датське королівство
Лівонський орден
Держава Тевтонського ордену
Папська держава
Візантійська імперія
Велике князівство Московське
Велике князівство Рязанське
Тверське князівство
Молдавське князівство
Золота Орда
Кому цікаво - в неті знайдете багато інформації про це, адже це був один з перших проявів утримувати лад в Європі спільними зусиллями, такий собі Євросоюз 15-го століття.

 

Дуже дякую, @Saisan, !!!
Красива демонстрація країн-учасників цього з'їзду
Саме про це я і хотіла розказати в наступному пості.
І навіть таку ж аналогію провести: Євросоюз і Рада нацбезпеки ООН в одному флаконі!

 

Вибачте що Вас випередив, думав ви не згадаєте. Я ж лучанин, хотів як краще

 

Покидаємо двір гостинних лучан і йдемо далі. Але зовсім недалеко! Буквально за кілька кроків на іншій стороні вулички можна побачити ще одні руїни – залишки стіни?, якогось замку?..



Я ніде не знайшла ніяких відомостей про ці руїни…
Лучани! Підскажіть!

Але чомусь саме тут мені хочеться розказати про ще одну історичну постать європейського значення – одного з найбільш відомих правителів Великого князівства Литовського - князя Вітовта (Вітольд, Вітавтас, Вітаутас, народився у 1350р.), який ще при житті був названий Великим.



Вітовт багато воював, багато приєднував земель (кому цікаво – може прочитати в інтернеті) і в 1388-1430 рр. був господарем Луцька.
На великій печатці Вітовта (1407р.) зображено і герб Волині.
«Легенда» латиною: «Печатка Александра, інакше Вітовда — Великого князя Литванії, Руси та ін.»


За його володарювання Луцьк стає південною столицею Великого князівства Литовського.
Постійні чвари, непорозуміння, наступ турків на Європу вимагали від європейських монархів зібратися і обговорити багато питань, які накопичилися.
І в січні 1429 року в Луцьку відбувся відомий в історії з’їзд наймогутніших європейських монархів з 15 країн.
Прекрасна ілюстрація від @Saisan,! Дякую!

Ініціатором проведення з'їзду був імператор «Священної Римської імперії» Сигізмунд (німецький цісар Жигмонд Люксембурчик).
До Луцька, який ледь нараховув 5000 жителів, з’їхалося 15000 гостей!
На цьому середньовічному «самміті» розглядалися важливі проблеми: міждержавні відносини, спільна коаліція проти набираючої сили Османської Порти, рівні права для католицької та православної церков і... коронація Вітовта.
Всі високоповажні гості і їх почт були прийняті на найвищому рівні!

За заслуги Вітовта перед європейськими державами Жигмонд Люксембурчик просив Папу Римського про коронацію Вітовта і надання йому королівського титулу.
Але у польських шляхтичів був свій інтерес в усьому європейському розкладі і вони рішуче заявили своє «Не позволям!».
Існує легенда, що за наказом Сигізмунда в Нюрнберзі були виготовлена корона для Вітовта. І виготовлена вона була із золота, обсипана діамантами та іншим дорогоцінним камінням. Але коли папські гінці-посланці везли її до Луцька територією Польщі, то…
корона щезла!
Знову ж таки, за легендою, її захопили підступні шляхтичі, розрубали на шматочки і розійшлися ті шматочки по всії Європі.
Залишилася тільки легенда і красива поетична назва «Корона Вітовта».

Сам Вітовт невдовзі (у 1430р.) помер.

Після цього з'їзду Луцьк наноситься на карти Європи і у 1432 р. йому надається Магдебурзьке право.

 

Розповідаючи про замок Любарта варто згадати і про самого князя Любарта, (1300-1383)

адже це останній правитель Галицько-Волинського князівства. Саме при його правлінні тодішній король польський Казимир III наважився напасти на ці землі, оскільки Любарт не був прямим нащадком Романовичів. В документах того часу Любарта здебільшого називають Дмитром, адже при хрещенні він отримав саме це і"мя. Доба його правління - це постійні війни з поляками за Волинь і частково Галичину.

 

Дуже дякую Вам, @Saisan, ! Слушне доповнення!
Пропустила!
Намагаюся охопити все: і архітектуру, і культуру, і побут, не забути про визначних людей... і при цьому не сильно багато давати історичних подій, дат... Тільки саме основне, щоб зрозуміла була канва, історична обстановка.
Щоб ні читати, ні слухати, ні гуляти не стомлювалися
...
А ми йдемо далі, в кінець вулиці Драгоманова і виходимо до
Домініканського монастиря (заснований у 1390р.) - пам'ятник архітектури національного значення.


Кошти на будівництво надали польський король Ягайло і князь Вітовт.
Цей монастир був найзаможнішим у краї. Тут зберігалися цінні твори живопису та багата бібліотека.
Красивий малюнок Домініканського монастиря


Тут до пожежі 1924 року зберігалася унікальна ікона Луцької Богоматері, яку у 1598р. Домініканському монастирю передав луцький єпископ Бернард Мацейовский, якому цю іконі подарував Папа римський Климент VIII.


Ікону вважали чудотворною.
Настільки, що у 1748 році було короновано! (я про коронацію ікон ніколи не чула).
Ікона пережила страшну пожежу 1845 року (привіт фанатизму бригіток!).
Але згоріла під час пожежі у 1924р.
На фото - єдина копія (1670р.) ікони Луцької Богоматері, яка зберіглася до наших днів. Знаходиться у Польщі, в Сідлецькому костьолі.
На ній напис: "Obraz Cudowny z Łucka z R. 1670, odnowiony w R. 1851 "

Далі можна обійти монастир і стежкою вздовж річки Стир пройти до
Синагоги (Малий замок) (поч.XVII ст.)
А можна вернутися назад, обійти "будинок Лесі Українки" і пройтися вулицею Кафедральною
(що то за шпиль піднімається в небо - розкажу потім )

Синагога ходила до оборонного комплексу замку.
З 1981р. тут знаходиться спортивний комплекс для заняття боротьбою.

А ми вулицею повертаємося у місто і навпроти Луцького замку привертає увагу
кірха євангелістів. Це відносно нова споруда - початок ХХст.
Збудована на руїнах костьолу кармелітів, який згорів у 1845р. (звнову ті самі бригітки!)


Вуличкою зліва від кірхи вулицею Лютеранською проходимо до будинку Миколи Голованя
Тут я ще раз покажу фото цього унікального будинку (фото з інету)



Я давно не була у Луцьку і не бачила вже закінчений будинок.
Я вражена!
А ви?

 

Julla - "Viasat history"

 

Маєте право на таку думку!
Дякую, що прокоментували!

Дякую!
Але це дуже висока планка, а я просто гуляю.

Моя прогулянка ще не закінчилася!
Невелика музична пауза!
Василь Зінкевич живе у Луцьку.