Своїми руками Колесо водяного млина

Наступний, важливий єтап - бандажування ступиці. Це питання проробляв особливо ретельно. Зупинився на варіанті з внутрішніми обсадними кільцями.
Отже сам процес:

Знімаю, флянець і бачу, доволі жахливі наслідки раніше проведеної роботи. Розумію, що кільце бандажу, тут буде більш ніж доречним. Воно просто врятує ситуацію.

Точу фальшвісь.

Готую, вже знайомий, фрезер-циркуль.

Фрезерую кільцевий паз

Все ретельно покриваю фарбою.


...І обсажую кільце.

Готово!

 

Як шкода, що така кількість затраченого часу і сил пропаде марно.

 

Звичайно, нема нічого вічного, але чому пропаде марно?

 

Чого марно. Можливо когось поглядання, на крутіння колеса з водою (шурхіт струмка, плескіт водиці)буде відволікати від сумних думок, та налаштує на позитив.

 

Стільки праці, а все одно бутафорія.(але це моя власна думка)

 

Чому бутафорія. Колесо не з пап'є - маше, підхід теж, ніби не делітантський. На вал, чіпляй шків, чи шестерню і крути шо завгодно.
Тільки мені відомо, що воду до нього, потрібно буде подавати з насоса, а вічного двигуна, на жаль, не вийде.

 

При стикуванні деталей боковин, виник один побічний момент.
Такі "пазухи" є недоречними як в технологічному, так і в естетичному сенсі. Тому цей недолік вирішив усунути.

 

Колесо знову на стапелі.

Можна покрутити:


Промоделював, підкладка буде виглядіти так:

Зверху буде накладна планка:

Готую необхідні деталі:

 

Ну невнимательность при проектировании ну с кем не бывает.
А колесико только для красоты... или будет выполнять еще кое что и это пока умалчивается.

 

Для об'єктивності, вкажіть будьласка в чому вбачаєте прорахунки при проектуванні?