Ага, паровую турбину на эл.станции "дрібним молоточком". Нет, прибором определяется амплитуда фаза вибрации, вешается тарированный груз, снова замер и рассчитывается величина и место расположения балансировочного груза. Такова методика инструментальной балансировки любого мех-ма.
Пропозиція до ТС. Сашо, не хотіли б протюнінгувати Ваш верстат до такого функціоналу? Тобто зробити токарно-фрезерний верстат. Мені здається це в Ваших можливостях. Без жартів.
Говорячи про фрезерну консоль. Колись я прицінювався до міні-токарного австрійця EMCO Compact 10. Цікавий верстатик: Непогано якби можна було б переставляти дану консоль на фрезерний стіл. Шкода, у нас такого вибору немає.
Раніше помічав такій верстатик під маркою TSA-16 Але якось око не чеплялось. Виявляється цей верстатик має братиків. TSB-16: TSB-20 Я так зрозумів що це польскі верстати. Останній цікавий.
Так останній коштує навідь в Польщі 1998 року 5600 злотих, помножити на шість отримаємо ціну в 33-34 тис.грн. Ось http://www.maszpol.pl/baza/frez_w.php в них багато різних верстатів продається, бо вони повально переходять на програмовані верстати. --- добавлено: 15 жов 2015 у 20:43 --- Ось така фрезарка http://tufotki.pl/rTi6z#p8438962 й та коштує космічних 31 тис.злотих, що на наші десь 190 ТИС.ГРН! І це верстатик 89 року. Тож про імпортні (окрім китайських і кацапських) остається лише мріяти
Так в Польщі ціни виші за наші. Але не все так кепсько. Я думаю що кітайські придатні для аматорськіх завдань. Справа в геометрії і ступені загострення різця. Тобто нежорсткість шпіндєля часто можна скомпенсувати гострим різцем і меньшим з'ємом. Я би хотів попрацювати на кітайському верстаті, бо маю надію що знаю як до цього підійти.
Вітаю. Забаглося мені змінити планшайбу під польськім патроном, бо тонка вже. Знайшлася людина в Мелітополі що відливае з чавуну такі планшайби. Купив: Але обробляли ії на великому верстаті типу 1К62, тому між різьбою і посадочним діаметром був невеличкій єксцентриситет. Великі верстати гірші за точністю від малих верстатів. Тобто на різьбу шпінделя накручувалася планшаййба , а на виступ шпиндєля вже не заходила - впиралася. Вирішив перевтулити бронзою. По новому розточував з використанням пилосмока, бо чавунна стружка дуже бруднить: Бронзову втулку вклеїв на клею для фіксації різьб. Епоксидка закінчилася на той момент. Запресовувати не маю можливості. Відео розточування бронзової втулкі: Все вийшло чудово. Посадка на шпінделю 48,00. На планшайбі погрався і зробив 48,01. Тому розрізів для ущільнення хомутом не довелось робити. Хомут грубий - ущільнює планшайбу без розрізів. Також наніс градусну розмітку: Такі розрізи має заводська планшайба з посадкою 48,06 : На цьому мій цифровий штанген-мікрометр відмовив, пенсія йому настала.
Практика свердління на верстаті виявила що заточка свердла має бути точною. Тобто мають витримуватись всі кути на обох ріжучих перах. Класичний кут заточкі свердла складає 118 градусів.Також на ринку є свердла с кутом заточкі 135 градусів: Мені більше до вподоби кути 117-118 градусів, бо отвір вони дають ближчий до круглого, меньше його розбивають. При заточуванні свердла мені дуже важливий CLEARANCE ANGLE - бо він визначає швидкість свердління - товщину спіральної стружкі. Також величини В- cutting edges i A- cutting angles - мають бути ідентичними, або близькими. До всьюго класична перемичка між перами не дуже треба, бо на твердих матеріалах вона не є ефєктивна. Краще щоби замість неї були також ріжучі пера. До всього свердла є різні по хвостовику - з конічним і ціліндричним. В інтернеті підгледів конструкцію підручника з ложементом у вигляді кута: На основі цієї ідеї зробив верстатик для загострування свердл. Таке свердло виходить: Так воно працює: Точаться свердла з різними хвостовиками. Зручно. Перезаточив основні свердла , що використовую: Регулювання по Clearance angle дає можливість отримувати дуже тонку спіральну стружку. При сверлінні наскрізь так можна уникнути підриву деталі. А ось як колега з США вірішує данє завдання:
Вітаю. З метою ремонта металевого штанген-мікрометра придбав за 5$ вуглецевий: Але він показує один знак після коми, тобто лише десяті. Як бути? Виявляеться що контактну резинку під рідко-кристалічним індикатором можна пересунути на 1 мм., і появляться соті. Електронна частина по кріпленням ідентична у всіх кітайськіх штангенциркулів. Тому прикручуємо ії на металевий штанген. Маємо: Все добре міряеться, лише проблема кітайців в тім шо іноді він трохі хибить і доводиться обнуляти покази при зведених губках. Работи на верстат вже більше і потрібно точніше визначати соті долі. Тому вирішив підстрахуватись придбанням ще одного штанген-мікрометра. Вибрав вітчизняного виробника - Мікротех. Сплатив і отримав: Цей прилад має індивідуальний номер, паспорт і гарантію на 12 місяців. Батарея велика-не підведе у відповідальний момент, бо витриваліша. При зведених губках , при відкритті футляра показав 0,00 мм. Далі розвів до упора і звів назад- знов 0,00 мм. Кнопка обнулення показів не знадобилася... Відверто - штанген Мікротех мені сподобався одразу. Кітайця до рук тепер брати не хочется... Нічо, десь прилаштую кітайчонку.
