В кабінеті поміняють лише після прийняття рішення, поки лише балачки. В повідомленях в ЗМІ говорилось що з лютого. Але вони можуть зробити коригування постфактум.
Живе такий собі Толік. До майдану Толік працював на Москві . Усе у Толіка було заєбісь, поки не почалася ця "довбана війна". З війною почалися проблеми. Бо Толік був мобілізаційного віку , і його двоюрідний брат пішов воювати на стороні ЗСУ. А ФСБ не спить. То Толікового хазяїна попередили, що треба Толіка кудись дівати. Бо будуть проблеми і не лише в Толіка . Так от Толік дуже жаліє за минулою роботою. Він усім розповідає, як заєбісь було працювати, у московській сім'ї мільйонерів, "охоронцем". Насправді Толік працював там "горнічной". Дійсно, то була велика сім'я звичайних московських мільйонерів. Великий дім та велике подвір'я. Толік мав стригти газона та дерева, прибірати листя та сніг, вчасно розтопити баню, одвезти дітей до школи, поїхати за продуктами, забрати речі з хімчистки, одігнати автівку на мийку ну і так, по мєлочам. Кран потік, паркан поправити, гімна за собаками прибрати, каналізацію почистити. Толік дуже пишається, що його хазяїн звертався до Толіка на Ви. Так і казав : - Анатолій, отвєзітє дєтєй в школу і по прієзду, убєрітє собачьє гавно , ібо воняєт. І Толіку було приємно, бо поважали ! Поважав Толіка тіко його хазяїн. Діти на ньому тренували удари (Толік це вважав нормою) і дражнилися . Ну дєті, шо с ніх взять. Дружина мільйонера просто до нього навіть не зверталася . А мама мільйонера (вона жила з молодими) час від часу нагадувала Толіку в очі, що він "ха&ол" , і що її бісить присутність такого бидла на території їхнього родового гнізда. Але Толіковий хазяїн вступався за свого "охоронця", і вибачався перед Толіком , при чому на Ви. Ще Толік любить згадувати,як москвічам подобалася наша мова. Оце каже, зберуться вони великою компанією на вихідні бухать. Друзі (теж заможні) приїдуть. Потім гостям стає скушно, і вони кличуть Толіка . Звертаються виключно на Ви і с увОженієм. Кажуть : - Анатолій, ану скажитє нам что нібудь на мовє ! Толік їм співає, розповідає і навіть гопака танцює. А гості від реготу долом качаються. І Толіку весело . Бо на Ви, і з увОженієм. Платили Толіку харашо. Тисячу баксів. Усю зарплатню Толік слав додому , бо на Москві був повний пансіон. А ще Толік зі слиною біля роту згадує, як після великих застольєв, на столах залишалося багато "нє тронутой єди". Толік запихувався омарами, сирами та хамоном. А те що не скоропортяще, пакував, і до дому потягом передавав. А ще хазяїва були дуже щедрі . Оце знач наводять в шафах порядки. А там купа брендового одягу, котрий вже ніколи не одягнуть, взуття і навіть "пару разів одєтих" носків та трусів. І ще знаходили свої старі айфони, планшети, та ноутбукі. І от хазяїн звертається до Толіка (на Ви): - Анатолій, еті коробкі , отвєзітє на свалку. Ну ілі посмотрітє, может сєбє для рабочєй одєжди что оставітє. То Толік навіть не передивлявся. Віз ті коробки на вокзал, і передавав домів потягом. А вдома дружина вже давала тому ладу . Бо речі дуже хароші і фірмєнні. Таких в нас не купиш . Продавала по знайомих. Все ж копійка . І от зараз Толік працює водієм в Україні. І дуже Толіку болить. По-перше ніхто його тут не поважає і не звертається на Ви. А по-друге, ніхто не цінує його фаху, і плотять Толіку сущі копійки, на які Толік не знає, як тут можна жити. Ну і по-третє , Толік дуже втомився від війни. Бо на Москві Толіка дуже чекає любляча сім'я простих мільйонерів, котрі звертаються до нього на Ви. Достойна оплата і халявний хамон після сабантуїв. Такі діла. Вечір в хату громадяни. Шо там ? Коли вже війна всьо ? Я за Толіка переймаюся. Олег Соколов. Із фб..
