ТТ+ТА - схема підключення

температура нижча, отже менше навантаження на прилад. Та і термостатичних змішувачів під головку я мало бачив, а от розподілювачів у Герца навалом для такої роботи..

 

Это чисто человеческая точка зрения : чем ближе к комнатной температуре, тем лучше - дольше проживёт. Один и тот же клапан делают как для тепло-, так и для холодо-снабжения, обвесы только могут быть разные. Нормальная "комнатная" температура для такой железки от -25 до +105, 130 градусов диапазон. У железок своя "точка зрения" на норму. Вы думаете, температура на 20 градусов ниже, как-то отобразится на ресурсе? Железкам опасны температуры близкие к плавлению/кипению материалов конструкции.
Другое дело, если поставить клапан, поработавший на холоде, на тепло, без замены уплотнителей, то долго нормально работать не будет. Не знаю как вообще, но в тех единицах случаев, что мне встречались, в системах, где летом холод, а зимой отопление, арматура требует частого сервиса.

Это да. Доступность - весомый аргумент.

 

цілком згоден. Як для металу (латунь+нерж) це коливання 7-10% від криточної (плавлення) є незначним, а для EPDM це вже перехід майже за межі витривалості (гума вулканізується при 280С, ~).
Я тримаю " в голові" графік прогнозу експлуатації поліетиленових-поліпропіленових труб в залежності від температури.. Там пропорційності зменшення терміну виражають в степеневі відносно зміни температури.

 

Высокая температура несёт риск деградации материала из-за теплового движения. То-есть, механическое разрушение.
Можно взять одинаковые прутки ПЭ, ППР и ЕПДМ, и сгибать их пополам, в одном и том же месте, до разделения прутка на два, в месте сгиба.
Вот на сколько раз больше выдержит резиновый пруток, настолько меньше можно переживать за EPDM, чем за пластики, при воздействии температуры.
Википедия даёт EPDMу рабочую температуру -54 до 140. С паром можно использовать.

 

Трохи не повний тест. Він не дасть картини деградації матеріалу від температури, по покаже, хто має кращу еластичність при кімнатній температурі. Погодьтесь, це мало переноситься на величину швидкості теплової деградації. Якщо вже робити такий тест - то при 100 С (температурі роботи).
Вуглеводні зовсім не по лінійній пропорції гублять свою стійкість від збільшення температури, а ми власне розглядаємо саме такі матеріали, на основі вуглеводневих сполук..

 

Будет просто меньше изгибов, во всех случаях. Изгиб всегда горячий. И место изгиба нагревается не потому, что мы его движем, а потому, что "температура" и "движение" - это одно и тоже.
Чтоб упростить опыт, чтоб не использовать лишние нагревательные элементы и не попекти пальцы, можно увеличить скорость цикла сгиб-разгиб, пропорционально скорости рассеивания тепла материалом. А материал "потечёт", в месте изгиба, и без нагрева извне.

 

перевіряю цей спосіб по різних напрямках (зміна фізичних розмірів (форми), температури, теплопровідності, аморфності) - не виходить.. не отримаємо достовірного результату. Тобто отримаємо оцінку стійкості саме механічному навантаженню при низькій температурі. Надіятися, що у місці згину будуть такі самі умови, як при випробуванні при 100С на теплову деструкцію в часі- не вірно.

 

Движение - это температура, а температура - движение. Чем выше температура - тем выше скорость движения, и наоборот. Чем быстрее материал "движется", тем быстрее рвутся связи, и материал деградирует. Поэтому оценка разницы механической стойкости материалов, при любой температуре, позволяет спрогнозировать срок службы.