Низкотемпературный двигатель Стирлинга своими руками

Чомусь Вікіпедія каже, що в´язкість гелію таки більша, ніж в´язкість повітря.
http://uk.wikipedia.org/wiki/В'язкість

 

Не знаю куди ви дивитесь. Дивіться в таблицю Менделеева. Чем менше атоми тем менше буде і вязкісь. Он у водню ще менше. А кисень аж 16тий. Ви помилились бо дивились на кілограм а треба на грам моль

 

Подивився. Не знайшов в таблиці Мeндeлєєва повітря.

 

Дякую, що поправили про гелій. Трохи погугливши, зробив висновок, що темп. Розширення газів дуже близьке (різницею можна знехтувати).

Що до наступних постів, то там якась путанина вийшла. Давайте не путати густину і в'язкість.
Густина (маса) в гелію менша від повітря а от вязкість більша (хоч і не дуже)
Приходжу до висновку, що гелій використовують не завдяки в'язкості а через меншу масу. В результаті на переміщення тратится менше енергії...

А от фазове перетворення не пхайте в одну купу до розширення газів. Якби при фазовому переході об'єм води мінявся также як в повітря то паровозів не було би в принципі.
--- добавлено: 11 дек 2014 в 20:08 ---

Там повітря і не буде, повітря то суміш газів.

 

Так то ви скажіть ИгорьУ.

 

Та ерунда це все. Навіть якщо не вязкість то тільки механічні властивості газу обумовлюють його приорететність при використанні. Наприклад густина. Газ туди-сюди треба перекачувати. А це зміна імпульсу, за це треба платити реальними втратами. Одне діло легку деталюху розгагяти-гальмувати а інше тяжку, газ також має масу. Не вигадуйте собі пригод. Це вже давно пройдено, сто раз попробувано і пояснено чому так не треба робити (гратися з тепловими властивостями газу).

 

Ваш шлях рясно засіяний граблями. По ньому ходили купи людей які глибинно не розуміли закон збереження енергії а також перетворення з теплової в механічну. Ці всі пропозиції відмовилися розглядати в Паризькій академії наук разом з перпетум мобіле хрен зна коли.

Пояснюю по простому - скільки в виграєте стільки і програєте. Просто вам зразу неочевидно де ви втратите. (робота газу це добуток тиску на зміну обєму). І якщо покопатися з паравозом то теж знайдеться пояснення, чому він прижився але фазовий перехід туд нідочого. Можу дати підсказку, а ви вже самі рішайте. При кипінні у нас просто дуже велика поверхня тепловіддачі, процес іде бурхливо в обємі. І таким чином було досягнуто сутьеву питому потужність. А ККД як залежав від дТ так і залежить.

На стірлінгах, хоч і можна тримати більшу температуру (більший ККД), але щоб отримати сутьеву потугу треба їх робити дуже великими. Газ взагалі теплоізолятор і його непросто гріти. От я і запропонував чисто українське просте рішення радіатори і вентилятори. Що витискача не треба, що велика поверхня, а що схема вільна (нетреба синхронізувати силову частину з тепловою) Тут так само є свої недоліки. Але якби ми не дурнею займались тут обговорюючи всякі поза предметні речі може щось би і придумали.
--- добавлено: 14 дек 2014 в 14:45 ---

А що роблять коли суміш газів. Вводять якісь середні єфективні характеристики. Весь фокус у тому що ні гелію ні водню під руками нема. Треба розуміти чорму вони були вибрані бо мали добрі механічні властивості. Якщо хтось зробить нормальний стірлінг на повітрі, подбає про витік, бо ці гази надлеткі, то тоді вже мож про них думати. А поки зарано.

 

Водень туди взагалі не пхають. Бабахне.

 

Пхають. без кисню це прекрасний газ. Може ви ще про водневу корозію знєте? Давйте її саме тут обсудимо.

 

Краще обсудимо як ви збираєтесь своїм агрегадом щось крутити.