Контур заземления. Как его проверить?

если для себя (что бы понимать работает ли контур в принципе), то подойдет тестером и лампочкой, но наверное лучше не лампочкой, а взять что то более мощное, нагреватель на 1-1.5 кв...вместо нуля подключить контур заземления, померять падение силы тока (по сравнению с нульом) по формуле посчитать сопротивление самого контура...естественно, что это не протокольные данные, но понимание как работает контур будет...чем больше нагрузка, тем больше сопротивление будет у контура ...

 

про який тестер мова .....

 

Так опір- це і є навантаження. Збільшення навантаження- це зменшення опору. І навпаки- чим менше навантаження, тим більший опір.
--- добавлено: 18 янв 2014 в 16:49 ---

Звичайний ампервольтомметр- прилад, яким міряють струм, напругу, опір.

 

розповім з власного досвіду постала і в мене така проблема. грозою спалило вайфай антену і я подумав про захист. і тоді я дізнався що просто штирі забити в землю це не вихід з ситуації якщо не буди 4 або 2 Ом то тоді захист не спрацює. поміркувавши про суть заземлення я дійшов висновку що це той самий "ноль" чому тому що суть захисту як найменшому опору відвести ток і напругу. коли забивав штирі я міряв простим аналоговим мультиметром опір між "нолем" і моїм заземленням я досягнув 5 чи 6 Ом точно не пам'ятаю оскільки це я проводив перший раз я не довіряв цим результатам, отож в знайомого електрика я позичив спеціальний прибор і був здивований результатом він відрізнявся від заміру мультиметром всього на пару десятих Ом. друге заземлення я робив братові. маючи вже трохи досвіду я думав так, якщо в мене було 5-6 Ом і я забив на глибину десь 4 м. то забивши 4 штиря то по закону паралельно з'єднаних штирів получиться десь 1.6 Ом. Але під час роботи на чотирьох метрах було ще далеко до 5 Ом і ми прийняли рішення ще глибше бити і так добили аж до 7,5 м. де нанаш подив опір упав до нуля, звісно там не було ідеального нуля бо це неможливо але замірявши вольтаж між фазою і "нолем" а потім фазою і заземленням то різниця була всього 5 В. і болгарка підключена до фази і землі так само працювала як би підключена до розетки. ось так. хто має якісь зауваження коментуйте.
--- добавлено: 18 янв 2014 в 19:29 ---

арматуру не добре бити вона зроблена більш углиродистої сталі і вона гниє швидше а кутник і катанка те що треба

 

Як на таку глибину забили кутики? Яка відстань між кутиками?

 

позвольте и мне свой вопросик дабы не плодить темы.
В электрике я далек , но начитавшись инета нашел заземление "одноштыревое" тут (не сочтите за рекламу). цены на готовую продукцию заоблачные.
Если есть катанка 14мм или 16мм забить ее в землю, на ней нарезать резьбу или сваркой дабы соединить ее с последующей и т.д, периодически замеряя сопротивление (знаю должно превышать 2 ома, но чем меньше тем лучше).
И когда сопротивление достигнет желаемого результата, заводским хомутом прикрепить провод заземления.
вопрос в следующем:
1. будет ли такая схема работать?
2.Влияет на то как между собой соединены пруты.
3.влияет на то что катанка не покрыта медью.
Заранее благодарен.

 

арматуру не добре бити вона зроблена більш углиродистої сталі і вона гниє швидше а уголок

процес не дуже й тяжкий він залежить від ґрунту в який забиваєте. викопується яма 60 на 60 там де ви надумали ставити заземлення і глибиною десь 70-80 для того щоб перший кутник легко було забити. берете розкладну драбину або риштування, хтось повинен підтримувати кутник знизу не давати йому розгойдуватися і вібрувати і так забиваєте доті поки підтримки вже не треба а коли доходите до рівня землі або трохи вище, як вам удобно, дивитись на стан верхівки кутника, якщо його геометрія не дозволяє якісно без випирань приєднати наступний кутник тоді підрівнюєте болгаркою. просто відрізаєте якусь частину де кутник рівний. А дальше приварюєте наступний відрізок місце сварки, поки гаряче, припалюєте пінопластом, кажуть що не так швидко ржавіє. Звісно це все забиваєте бажано великим молотом так як малий молот лише гне кутник. ще один нюанс правильна заточка кутника якщо не правильно заточити при забиванні він тікає в бік а під кутом дуже важко щось забивати в землю. коли ми забили на глибину 5,5-6 м. на щось натрапили думали що більше не заб'ємо але напряглись і не переставали бити потім прорвало кутник став легше йти в землю прям на очах. це залежить який грунт.
відповідь на питання

в нас всього один. кількість кутників потрібна якщо не вдається забити на достатню глибину, а на рахунок відстані я не знаю там якось вираховують.

 

відповідь на питання 1. буде працювати якщо добєтися потрібної глибини.

2. так впливає сварка швидше піддасться корозії прути можна криво зварити а різьба всіх цих недоліків не має тим більше якщо все зробити як указано в тій посиланню що ви виклали
3. звичайно впливає, на мою думку це на швидкість корозії і на опір заземлення. дивіться така ситуація вам прийшлося забити аж на 20 метрів на таку довжину вже залізо має значний опір а мідь ні.​

--- добавлено: 19 янв 2014 в 00:19 ---

звичайно круті фірми так і роблять