Електростанція для дачі.

Коли громадяни однієї країни перетинають кордон іньшої то запитують про мету поїздки.Так і я Вас запитую:длачого воно Вам ? Кіловат електроенергії вироблений автономною сонячною електростанцією ккоштує дорожче мережевої (яка у Вас є) за рахунок вартості і ресурсу акумуляторів,тому такі станції ставлять туди де неможливо провести мережу.Якщо є перебої з електрикою ставите один акумулятор з перетворювачем і заряджаєте його від мережі.і всі проблеми.А так як на мене гроші на вітер.

 

Разом з автоматами - ніякого. І ясно, що можливість окремо від'єднувати кожну гілку - це добре.
Але з точки зору монтажу я б краще викинув обидва автомати (які прийдеться ставити на даху, щоб не тягнути 2 дроти) і залишив один запобіжник у монтажному ящику біля інвертора.

Вибачаюся, а що таке "ОПС"?
--- добавлено: 22 чер 2017 у 19:50 ---

По-перше: ЕЕ там використовується як предмет шантажу.
По-друге: Інші платежі, які за допомогою цього шантажу вибивають, дуже схожі на "нетрудові прибутки".
По-третє: Є бажання і можливість створити свою сонячну електростанцію власними руками.
Мені здається, що цього достатньо...

 

ОПС1-B 1P клас

предохранители по переменке в постоянке........ я о том
хотя дело хозяйское, экономить так экономить, но главное потом не нагибать того у кого основное оборудование куплено, а то он будет ко мне звонить и справшивать че могло случиться. Алексей он такой.

 

Перший клас захисту - захист від прямих ударів блискавки. Саме від нього я і збираюсь захищати інвертор.
Джерело: http://www.legrand.ru/product/67881/

Цей автомат призначений для роботи в ланцюгах змінного струму 230/400В або постійного до 48В.
https://001.com.ua/uk/avtomatychnyy-vymykach-va47-29-1p-16-a-h-ka-b-iek#chars
В різних статях читав, що постійна напруга менша лише через складність гасіння дуги на постійному струмі (бо на змінному напруга проходить через 0 і там автоматично створюються умови для гасіння дуги). Більше різниці між автоматом постійного і змінного струму - ніякої.
А так як спрацьовування автомата відбуватиметься під час грози, то й напруга на ланцюгу батарей буде не 100В, а значно менша (сонця ж немає). Навіть менша за ті 48В, що заявлені в документації.

Стосовно плавких запобіжників аналогічно - їх можна використовувати в ланцюгах постійного струму, але за умови меншої напруги. Тож для акумулятора використано запобіжник на 400В, але напруга на акумуляторах лише 50.
https://001.com.ua/uk/plavka-vstavka-zapobizhnyka-ppny-33-gabaryt-00-160-a-iek#chars

Якщо я не правий, будь ласка, поправте мене.

Вибачаюся, Ви нічого не плутаєте?

 

ні, я знаю хто імпортував в Україну той комплект і хто буде його ремонтувати.

на разі все.

 

Просто людину, з якою я контактував звуть по-іншому.

 

Вкотре переглядаю документацію на свій інвертор і на декілька інших подібних.
Скрізь одне й те саме:

• На акумулятор запобіжник і вимикач;
• На вхідну мережу вимикач, навіть без захисту від перевищення струму;
• На сонячні модулі вимикач.

Жодного слова про заземлення соняхів, захисту від перевищення струму або якісь ПЗІЗ немає. Як вірно розподілити соняхі на гілки - теж є. А от про захист - нічого.
Тільки в доці на сонях AS-6P30 знайшов Maximum Series Fuse Rating 15A.
Чому?

Ще хотів би поділитися думкою з приводу заземлення.
З одного боку, якщо немає громовідводу і ми заземлимо металеві рамки соняхів і кріплення ми прокладаємо блискавці найкоротший шлях. Вона тоді точно туди вдарить, що призведе до локального перегріву місця розряду і як наслідок розтріскування скла й руйнування тіла панелі.
З іншого боку, якщо заземлення немає, і блискавці не буде куди вдарити, вона може вдарити у сонях, проклавши собі шлях через нього, дроти, інвертор аж до заземлення інвертора.

То якій же підхід вірний?

 

Доброго дня, Шановні.

Здається нарешті розібрався із заземленням соняхів. І допомогла мені в цьому ось ця інструкція: http://solarps.ru/tovar/instrukcija_po_ustanovke.pdf, стр. 5.
Виходячи з площі перерізу дроту заземлення (4 мм² (AWG12) або 6 мм² (AWG10)) воно не використовується для відводу грозового розряду. Основне призначення заземлення - запобігти накопиченню статики на соняхах.

Ну ось якось так...

 

Весь минулий тиждень витратив на монтаж обладнання на дачному будинку. Систему повністю запустив, але ще залишилось стаціонарно підключити її до електромережі будинку і зробити заземлення.

Ось як зараз все це виглядає.

Східна сторона:

​

Західна сторона:

​

А почав я з того, що змонтував інвертор:

​

і зробив етажерку для акумуляторів:

​

(пізніше планую її переробити з металевого кутника)

Підʼєднав акумулятори до інвертора і отримав повністю автономне джерело енергії ємністю близько 3 кВт*годин на випадок відключення будинку від електромережі. І хоча акумулятори виявились майже повністю зарядженими, підключив мережу до інвертора і повністю зарядив їх.

Зробив монтаж коробів, захисного і розподільчого обладнання.

Потім перейшов до монтажу обладнання на даху.

Для кріплення сонячних батарей розроблено зручну й легку в монтуванні систему кріплення. Вона достатньо дорога — кронштейн для даху і для батареї коштує 27 грн, 1 м рейки 180 грн. Але воно того варто, бо значно спрощує монтаж.

Кронштейни закріпив на даху за допомогою шпилик діаметром 8 довжиною 140 мм (продаються в Епіцентрі). Одна половина шпильки зроблена як шуруп інша — як гвинт М8. До гвинтової частини двома гайками прикрутив кронштейна, а шуруп вкрутив в дошки обрешітки даху.

Виглядає це так:

​

Встановив по 4 кронштейни на кожну рейку на відстані 90 см (щоб кронштейни були вкручені на горбах шиферу).

​

Свердлив отвори й монтував кронштейни з дерев'яного трапу:

​

Потім установив рейки для батарей:

​

Додатково під кожною вертикальною парою кронштейнів вкрутив по шурупу 8 мм так щоб на них можна було покласти дерев'яну рейку і вести монтаж батарей.

Батареї піднімав по полозах за допомогою канату:

​

З західної сторони, де немає ганку, додатково встановлював ще 2 дошки з землі на дах.

До рейок батареї кріпляться спеціальними кронштейнами. Є кінцеві ї проміжні кронштейни. Ось як виглядає щойно змонтована батарея:

​

Кожна батарея має 2 роз'єми для під'єднання, які легко з'єднуються один з одним. Всі батареї на кожній стороні були з'єднані послідовно. Початок і кінець ланцюга дротами з відповідними роз'ємами заведені дротами під металевий гребінь даху. Для під'єднання до батарей використовував дріт ПВ-3 6 мм2 (плюси кожного ланцюга) і 10 мм2 (мінус на всі ланцюги). Заземлення зробив дротом 4 мм2, прикрутивши його до верхньої рейки на кожній стороні з того боку де виведено мінус батарей.

Ну ось якось так...

Поміряти ефективність поки що не вдалося, бо запустив систему тільки о 7-й вечора у Неділю. В цей час 6 батарей віддавали 300...400 Вт.

Далі буде.

 

Доброго дня, шановні.
Ось спало на думку, що масив батарей на східній стороні даху можуть бути пошкоджені вандалами. Зробити це досить легко бо повз будинок на відстані 4 метрів проходить дорога. Половинка цеглини легко може розбити гартоване скло батареї.
Тому виникло питання вандалозахисту. Ідея - зробити паралелепіпед з дерев'яних рейок і на один бік його натягнути тонку будівельну металеву сітку. Наприклад таку:

Цей паралелепіпед надягається на масив панелей з таким розрахунком, щоб сітка знаходилась на відстані 15...20 см від поверхні панелі. Тоді, якщо буде кинуто камінь він вдариться об сітку й відскочить.
Але встановлення такої сітки обов'язково призведе до втрат сонячної енергії.
А от на скільки великими будуть ці втрати?