Присвоїти номінацію темі можна тут ________________________________________________________________________________ У меня на участке несколько орехов. Обычно собираем мешка три, бывает больше. Столкнулся с проблемой колки давно, особенно сложно когда ядро ореха имеет еще что-то вроде внутренней скорлупы, плотно облегающей само зерно. Был у меня такой один - орехи большие, но вынуть ядра - мука. Тогда я и изготовил себе инструмент для колки из бокорезов. Немного переточил их на точиле, так чтобы кончики губок имели в сведенном состоянии вид отвертки. Этими кончиками, как отверткой раскалываю скорлупу на две половинки, а потом каждую часть раскусываю еще на две половинки в поперечном направлении от линии раздела шкорлупы. Ядро легко вынимается. Тону орехов за сезон не на колеш, разумеется, но для дому хватает. Выглядит все так:
Давайте сделаем так - вы изготовите такие разжимы сами, попробуете, изготовите такой инструмент, каким я пользуюсь уже более 10 лет, попробуете его, сравните, а потом напишите что есть лучше. А теоретизировать тут можно сколько угодно... Или вы думаете, что я не знаю, чем снимаются фиксирующие шайбы? Или вы думаете, что я схватил первый попавшийся под руку инструмент и начал стучать себя в грудь кулаками? Лично мое мнение - то что я использую, это наиболее оптимальный инструмент для колки всех типов грецких орехов. Лучшего я пока не видел. Ядро не давит, любую скорлупу колет. Для него абсолютно вес равно - тонкая скорлупа или толстая, крепко ли держится ядро или свободно размещено оно в кожуре, и к тому же при работе используется только один инструмент. При этом практически нет мусора на рабочем месте. А что вы будете делать разжимным инструментом, если у вас ядро плотно сидит в скорлупе да еще имеет внутренюю дополнительную оболочку (попадаются и такие орехи!) ?Что вы тогда разжимать бедете? Так что давайте сперва попробуем, а потом будем ля-ля. Договорились?
Справа в тому, що треба говорити тільки тоді, коли добре щось обміркуєте. В вашому пості я думки, з усією повагою, не побачив. Побачив бажання щось написати, банальне і не прийнятнне для приктичного використання по суті. Всього найкращого.
Я не великий майстер знімати кіно, тому спробую більш детально описати роботу з інструментом. Як видно з першого фото, кінець губок бокорізів заточеній майже на площину, та має визляд, якщо дивитися зверху, як жало викрутки. Цей загостренний плоский кінець вводиться в прикореневу заглибину на горіху, там де є мяка частина між половинками шкаралупи. Тримаючи горіх в одній руці, іншою провертають інструмент, що призводить до розколювання горіха на дві половинки. Далі кожну половинку надкусують інструментом в середній частині шкаралупив напрямку перендикулярному до осі горіха. Половинка шкаралупи розпадається на дві частинки, звільняючи половину ядра горіха. Ось і все. Кілька легких рухів и горіх повністю розколотий. Спробуйте.
кладеш горіх на горловину пляшки від шампані дупою до гори і легенько молоточком ЦОК! ..в ідеальному варіанті горіх розколюється на чотири частини, спробуй
ага.в дитинстві бізнес сімейний на цьому мали.коли починаєш швидко бити,горіX за горіxом,бувало промазуєш,і по горловині,цок))).міняли пляшку,бувало,що і пальці різав.потім батьки звернулися до токаря,який виточив із дерева підставку(висота по зручності підбиралася)а вершечок робився з виямкою під горіx.от так ми уникнули травматизму.я виріс,ремесло змінив,але в селі,де я народився до цього часу на такиx підставкаx горіxи тонами б"ють.
На пляшці я точно не буду бити, вибачайте. Та й не кожен горіх ви зможете вдало розбити, особливо якщо горіх має внутрішню сорочку, тобто подвійну шкаралупу. Згодьтесь, такі бувають. А у мене як раз такий був. Здоровенні горіхи, а війняти зерно ніяк неможливо. Зараз я його вже зрізав. Ось я і спробував спочатку бокорізамі надкушувати шкаралупу, вже разкритого навпіл горіха. Розкривати доводилось викруткою, чи ножем, ножем менш безпечно, а викрутка з пером в 5-6 мм, да ще й з вузьким жалом - саме те, що треба. Тоді й переточив бокорізи - в одному інструменті і викрутка, і бокорізи. Любий горіх бере пречудово. Правда тонами я не бив, а на сімейні потреби з пів відра за вечір наколоти можна. Та й бокорізи мало що втратили з своїх рідних властивостей - дріт кусають за милу душу.
