Значить після пожежі лишився без інструменту. Лишилося тільки залізо. Зокрема топор, зубило і таке подібне. Взяв я зубило. Поставив його на цвях, вдарив по зубилу молотком. Цвяху нічого, а в зубилі півмісяць. Взяв я тупор, рубонув по цвяху. Аналогічна ситуація. Метал у вогні повністю відпустився. Вирішено було спробувати все це діло закалити. Раніше я цього наколи не робив і не бачив як це роблять. Чув лиш від знатоків, що потрібно метал в масло кинути. А тепер ближче до діла. Із вогнетривкої цегли зробив шахту, буквально 10х10х10 см. Засипав туди деревного вугілля. Збоку підсунув пилосос. Все це діло роздмухав, вугілля почало світтися майже білим. У вугілля всунув топор. Буквально через пять хвилин його "ріжуча" чатсина розірілася до красна. Після я його вкинув у масло. Дістав. спробував рубонути гвіздок. Отримав вмятину в тупорі. Повторив процедуру розігріву. Вкинув топор в воду. Спершу ріжучу частину, коли перестала вода кипіти то решту. Дістав. Рубонув цвях, він пополам, тупору нічого. процедуру закалки повторив Із зубилом. Спробував на швелері, рубає десь на 3 мм, в зубилі ні сліду. Після закалки в тупора появився характерний звін, але не такий як у того що 20 років із магазину. В того звук більш мелодійний. Однак він з дефектом, має тріщину. Можливо я щось в усьому цьому процесі зробив не правильно, але інших схем я просто не знаю. результатом повністю задоволений. Планую ще багато чого таким чином закалити.
я совсем в закалке не понимаю, но слышал както что после нагрева до красна для пормальной закалки метал "отпускают" чтобы он не был хрупким, я так понял это либо в масло либо в печах потом держут при определённой температуре определённое время.
мабуть що так. там має змінтиися кристалічна решітка. мабуть так воно і є. опускаючи в масло, ми повільно охолоджуємо метал. опускаючи в воду – швитдко. я думав гуру підкажуть як робити закалку. але я результатом задовлений. до закалки надихнули шви після електросварки, які жодне сверло неспроможне просверлити.
