Пасивний будинок під землею

Шукайте в медичних темах, наприклад, про аналіз видихаємого повітря, чи теми про каптографи і т.д.
Обєм і тиск не змінюються, але змінюється маса, так як густина кисню при нормальних умовах 1.42904, а вуглекислого газу 1.9768. Також процентний вміст парів води набагато збільшується.

 

Почав робити калькулятори для розрахунку вентиляції: https://z59.gitlab.io/vent-calc/ . Поки що є два простих, на черзі калькулятор для розрахунку ґрунтового теплообмінника з розпаралелених труб та калькулятор для розрахунку рекуператора.
Якщо що, будувати планую у наступному році (може навіть хтось випередить). А поки розрахунки, проєкт, вибір ділянки.
Роблю заміри температури в погребі: на глибині 3 м у горизонтальній ямі 0.5 м температура +14°C.
Взагалі, багато є досліджень на тему температури під землею. Ось цікаве знайшов:

Cередньорічна температура ґрунту для Києва (з таблиці) +8.9°C, а середньорічна температура повітря (з Вікіпедії) +8.4°C. Тобто, майже так і є.

 

Ніби логічно ви зробили формули, але результат в 2 м3/год...не віриться. Думаю на практиці буде так:

повітря, як течія, рухається від випускного трубопроводу рекуператора, до впускного. При цьому, щоб повітря в кімнаті змінювалось, то треба ці два трубопроводи розмістити так, щоб потік проходив через всю кімнату. Але потік не буде слідувати за вами, а частина потоку буде напряму прямувати до засмоктуючого входу і тільки частина пройде біля вас і зменшить ту високу концентрацію вуглекислого газу, що ви генеруєте...Отож в реальності треба враховувати розміри приміщення. Ідеально, якщо приміщення буде шириною 1м і висотою 2м, і ось тоді точно буде як ви розрахували, бо вузька течія буде омивати тільки вас і не буде оминати зону "розмішування", замикаючись напряму на витяжному каналі.
--- добавлено: Aug 2, 2020 11:44 AM ---

А ви самі цю статтю читали? Бо не схоже, що ви плануєте зробити TRT тест, чи рахувати thermal diffusivity значення, чи навіть просто маючи їхню таблицю в статті, оцінити теплоємність і теплопровідність грунту на вашій ділянці.

 

І на яких вхідних даних такий результат може видати? У мене на реалістичних даних й приблизно такого немає. Перевіряв на десктопних Chrome та Firefox.

Формули не можуть враховувати неправильного влаштування вентиляції, коли вона не перемішує повітря у приміщенні.
Наприклад, потік повітря 50 м³/год при правильному розподіленні потоків пройде крізь кімнату розміром 5x4x2.5 м аж за годину. За цей час вуглекислий газ як тільки не перемішається з повітрям.
Не кажучи про те, що встановлення витяжки поруч із робочим місцем або ліжком у рази зменшить необхідну кількість свіжого повітря. Чи є сенс це враховувати для розрахунку номінальної потужності вентиляції?

Якщо буде час, то використаю щось з тих формул. Зараз лише звернув увагу, що автори запропонували прирівняти середньорічні температури ґрунту та повітря й були праві.

 

За замовчуванням. Тепер справді інший результат, рахує 57м3/год, що більш ніж достатньо.

 

По-перше, щоб вентилювати приміщення, коли там нікого немає, потрібна якась інша причина, окрім видалення продуктів дихання.
А ту таблицю ще треба вміти читати: для житлових приміщень необхідна потужність вентиляції визначається за кількістю людей або площею; для нежитлових вказана потужність витяжок, які вмикають тільки коли це потрібно.
У стовпчику "повітрообмін" не сказано, що це повітря з вулиці, а не з житлових приміщень, яке проходить крізь коридор.

Розробка ведеться повністю відкрито ось тут: https://gitlab.com/z59/vent-calc/-/commits/master/
Якщо є якісь питання, то я завжди онлайн на каналі ##ua на фріноді (посилання у профілі).

Зробив калькулятор для розрахунку ҐТО. Але за тими формулами якось не дуже рахується. При переході між ламінарним та перехідним режимами (315 та 314 мм діаметр труби, інші дані за замовчуванням) тепловіддача зменшується у 3 рази, хоча перехід має бути плавним.
Формула для числа Нуссельта у тій книжці ВНТУ пішла ще від радянської книжки 1947 року. Вона може й непогана, багато чого враховує, але з перехідним режимом проблеми. У підручниках пропонують або рахувати кінцеві результати для ламінарного та турбулентного режимів (відповідь буде десь у цих межах), або за спеціальною формулою вираховувати середнє число Нуссельта для двох режимів.

 

Насправді, не все так погано. Графіки навіть перетинаються десь на Re=3600:

А це якщо поправковий коефіцієнт для перехідного режиму прибрати:



Отут на с.192 формули 4.93 та 4.94 для визначення середнього числа Нуссельта. Спробую так рахувати.