Мова про індивідуальне присадибне господарство

Я не хочу узагальнювати і казати, що всі такі. По-перше, є регіональні відмінності, село на західній частині країни відрізняється від села у центральній, тим більше - східній.
По-друге, село в 10-15км від обласного центру і 70-90 від того ж міста - дві великі різниці. Як то кажуть - у Київ не наїздишся.
Та от, кожні вихідні я проводжу у селі, там мати старенька живе. Під категорію "дачники" я вже не попадаю, бо ці бувають тільки літом, а я - кожні вихідні. Настане день і час, коли ми з дружиною перестанемо ганяти туди і врешті там зупинимося. Але справа не в тім. Просто третина часу, проведеного там дозволяють побачити, як живе село та його мешканці.
Я вам дам пару фактів, а Ви вже вирішуйте, хто є хто:
- Якось моя дружина показала сусідці як робити майонез. Склянка олії, яйце, ложка гірчиці. Змішати блендером. На другий день рецепт знало півсела. Дехто навіть приходив дивитися, хоча нема на що - роботи півтори хвилини. Не раз давали пробувати. Що ви думаєте - вони далі продовжують купувати в магазині те барахло, що називають майонезом і плюватися який він поганий.
- Якщо йде дядько з пивом, то пусту пляшку він кине просто під ноги. Те саме робить школярик, кидає обгортку від морозива так само під ноги.
- Знаєте, куди виносять сміття? У ліс, який в 300 метрах від хутора. Та в ставок, який трохи далі.
Тому що за вивіз сміття за мішок треба платити 4 гривні.
- Місцеві "шумахери" ганяють по вулиці мало не 80км/год, хоча по тій же вулиці бігають і діти, і коти-собаки.
Про "палять все підряд" та "шансон" з " попсою" можна не казати.
Можливо, мені не дуже пощастило з мешканцями, але щось мені здається, що така поведінка є типовою для багатьох.
А так люди хороші, добріі.

Ви описуєте зріле громадянське суспільство. Такого наразі нема.

 

Спасибі діду за Енеїду! (с)
Сьогодні день народження Івана Петровича Котляревського.

 

А хрін вам. Все одно людина вводить дані про вільні земельні ділянки в базу даних.

 

Класно сказано!
Треба запам'ятати.
--- добавлено: 29 сер 2016 у 19:50 ---
За радянських часів село жило гірше ніж місто. Значно гірше. І тепер так.
Вийняток - містяни, що побудували собі будинки за містом. Але вони аж ніяк не стали селянами і не живуть з горОду.
Судячи з усього, селяни категорично не бажають нічому навчатися. Бєг по граблям форева!
" ...і нехай клята тля вдавиться!..."

 

А также обеспечивает людям возможность не работать просто за еду, что очень сильно напрягает работодателей, которые считают 5-6 тыс. нормальными зарплатами специалистов поболее квалифицированных, чем уборщица офиса.

 

Пані та панове , влізу і я у ту дискусію - зі слів дописувачів виходить , що люди використовують саме свою ПРИСАДИБНУ ділянку , а не пай , тобто з моіх особистих спостереженнь , той пай пересічному селянину нафіг не потрібен , я говорю за те що ВР щтучно стримує ринок землі , я як практик волаю і благаю - дозвольте продавати с/г землі , не потрібні ті паі людям , дайте розвиватись великому бізнесу у нормальних умовах , зурахувнням сівозмін , з урахуванням збереженням родючості під чітким контролем держави

 

Ті, хто вважає, що магазинне їдло краще , ніж вирощене в самим...

 

Самое вредное, что можно сделать с землей, деструктуризация, нитрофикация, разложение гумуса. Голландские госслужащие еще те совки.
--- добавлено: 29 сер 2016 у 21:30 ---

а оце вже зовсим инша справа.

 

Основная выручка это первая неделя как пошёл урожай. Потом цены падают постоянно. и в конце их продают по себестоимости плюс пару копеек. Просто по тому что урожай не бросают на земле. Когда сбор и реализация урожая приносит минус, его оставляют на грядке на радость местным аборигенам. Шо там должно икнуться и аукнуться это ваши личные зрадные бредни.