Універсальний зарядний пристрій

Доброго дня.
- з УНЧ, є опит (робив без консульт) тому зара прошу шановні допогти опреділитися з вибором схеми зарядного пристрою. Основне , що від нього потребується заряджати це:
- АКБ кислотні (мотоциклетні 4-18А, автомобільні до 60А );
- кислотно гелеві (як обично в ББЖ використовуються), для цих АКБ вроді нада на спец. мікросхемці робити http://radiokot.ru/circuit/power/charger/gel_akkum/ (я його зробив, але треба остальні пункти);
- АКБ лужні (наприклад 10НКГ) ;
- АКБ пальчикові, (як в шуроповерті).
Ця схемка http://un7ppx.narod.ru/device/pow2.htm начебто простенька , і запас потужності є, але чи можна її добавити хоч-полу автоматичними зарядними пристроями типу: захист від К-З, при зарядці АКБ (любого типу з вще описаного) зарядний пристрій переходить або в чергувальний режим , або відключається від АКБ та мережі.... шо б ви порекомендували ?
- чи ця ідеїі трохи заскладна, кожен мип АКБ із -за своєї будови напевно різним чином заряджається і по різному бере заряд.... .

 

Так, гелеві батареї потребують уваги, окрім того доцільно передбачити режим десульфатації для свинцевих батарей.

Щодо конкретної схеми, то по причині її багатофункціональності я б не упирався в електронну компенсаційну стабілізацію (вона нічого не дає окрім тепла), а розглянув би кілька комбінованих варіантів:
1. ЛАТР з вторинною обмоткою 0...30В (такі є), а я кщо не попадеться, то зкомбінувати звичаний ЛАТР+ знижувальний транс. вольт на 36.
Після цього мост, амперметр та вольтметр.
Для гелевих можна використати ту ж мікросхему Л200. Або дворівневий компаратор вихідної напргуги і перемикати девайс пр досягненні гелевим аком напруги 14В на менший струм, та відключеннб присттрою пр напрузі 15В.
2. Хитрий метод. Беремо транс з первинно обмоткою 220В, що складається з двох частин, тобто 2х110В, і включаємо їх паралельно (на 110В). Або беремо будь-який транс потрібної потужності, з вторинною напругою 36В (42В). Після трансу мост, вольтметр, амперметр.
Хитрість полягає у способі регулявання та стабілізації зарядного струму, який полягає у наступному: первинна обмотка трансу включається в мереже не не безпосередньо, а через конденсатор. Він обмежує, струм первинної обмотки без втрат активної енергії, а стабілізація досягається за рахунок резонансу напруги (послідовного включення конденсатора та індуктивності трансу). Задається потрібний зарядний струм зміною вхідного конденсатора, перемикаючи їх перемикачем (наприклад галетним, на 11 положень).
Конденсатори краще підабрати експериментально під режим заряду конкретного акумулятора. Порядок ємномностей від 0,5 мкФ (для малюків) і до 15мкФ, для стартерного.
Плюс такої схеми зарядного пристрою - простота дешевизна так високий к.к.д.
Для гелевих тут теж потрібен компаратор (реле) напруги, щоб зменшити зарядний струм пр досягненні 14В. (Зменшення струму зарядного пристрою досягається теж зменшенням вхідного конденсатору).

3. Цивільний метод. Ідемо на радіоринок (у вас він повинен бути), та купуємо імпульсний блок живлення зі стабілізацією як напруги, так і струму. Наприклад Б5-47
Заданне значення стабілізації по напрузі задається в межах 0,1...29,9В з дискретністю 0,1В. По струму - 0,01...2,99А з дискретністю 0,01А. Цей девайс забезпечить зарядку любого ака. Стартерний на 60 А*Г буде заряджатись в режимі 0,05С, але це йому тільки на користь.
Питання лише в тому, скільки за нього попросять на вашій барахолці

 

через гірккі сьози, у нас ось радіоринок: http://www.google.com.ua/search?q=м...aq=t&rls=ru.yandex:ru:official&client=firefox, а конкретніше , то зупинився на 2 фірмах, радіомаркет (Луганск), та імрада (Київ).
- попробую переварити та систематизувати вами описане, та подивитися в себе на "чердачку" шо є.

 

если вы хотите чтобы ваши АКБ разных типов жили долго и счастливо то под каждый тип АКБ желательно иметь свои "мозги", а трансформатор с выпрямителем (с переключением на несколько вторичных напряжений) может быть один - типа адаптер, а к нему присоединять уже конткретное ЗУ.

+1

МАХ712, 713.

схем море

 

аматор1,
на Л200 зібрано, з понеділка протестую, остальні буду шукати.

 

оце вже діло!

 

я його вже як тиждень зробив, але до цього 4 раза переробляв монтажку постійно шото не ролучалося добре, то все склепав "на сесу" , то зара воно не красиве. Над ним роботи були призукинені бо поступили нові вводі (више писав).

 

МС33340 в разы дешевле.

 

- доброго,
можна зразу схемку?, з того шо више описано я попробував "спитати гугля " схемки, то був дуже здивований , море схем море форумів в різних гілкал на мікрусі то добре буде , то рядом розписують шо то палево, чесно кажучи розгубився. Тепер актуальне питання драйвер для потужного СВД. По типовому підключенню як розписано тут: http://microsin.ru/content/view/1042/43/ має робити як стабілізатор тока, але не все чак гладко. По такому включенню мікросхеми http://microsin.ru/images/stories/hard/EK-2576Kit-03.gif, вроді все ок, але при 2,5А, маєм 5.8 - 6В, при цьому макс. напруга СВД 3.6В. Тут http://www.chirio.com/led_torcia_sub_03.htm по кількості та виду елементів вроді то саме шкода шо мікруху не видно.

 

orex_, собрал на МС33340 немало зарядников для Ni-Cd и NiMH аккумов от 7,2 до 18В и смею Вас уверить, что при прямых руках все работает отлично.
Основные моменты - задать зарядный ток достаточной величины, не менее 0,3-0,5 от емкости аккума (иначе возможны ложные отключения из-за флуктуация напряжения на аккуме), а также обеспечить достаточное входное напряжение для нормальной работы ЛМ317 (стабилизации тока), т.е. наибольшее напряжение на заряженном аккуме плюс 5-6В.

Схема для аккумов 8,4-9,6В


Для другого количества банок в аккуме нужно соответственно изменить R2 и напряжение питания.
Ну а также по потребностям R5, R7 и, возможно, R6.


Вот тут гдето с 268-го поста обсуждаются некоторые нюансы ЗУ на 33340: http://www.mastercity.ru/vforum/showthread.php?t=37103