Криниця на подвір’ї

Доброго дня, шановні форумчани!
Ось знайшов цікаву інформацію і хочу поділитися з Вами.
Зараз все більше сіл, а нерідко і ділянки садово-городніх кооперативів, обладнуються системами централізованого водопостачання. Тут найчастіше можна побачити криниці, тому, що багато хто (і не без підстав) вважають - «своя», кринична вода краща, смачніша, свіжа. Це джерело води служить як би надійним страхувальним фондом, оскільки загальна система аж ніяк не гарантована від поломок та пов'язаних з ними перебоїв в подачі води, а з часом, при збільшенні числа споживачів, буває, вже і не справляється із збільшеними навантаженнями. Там же, де централізовані системи відсутні, а відкриті водойми далеко, криниця виявляється єдиним джерелом води.
Словом, навряд чи хто відмовиться мати на своїй ділянці криницю. Однак не кожен наважується викопати її своїми руками: мовляв, подібне під силу лише фахівцям і умільцям. А між тим справа ця на така вже і складна, хоча, звичайно, вимагає знань, навику, кмітливості.

Для початку треба вирішити, яку криницю будувати - шахтну або трубчасту. Далі будуть показані схеми пристрою таких джерел води, причому з найпростішим і давнім способом добування води - з ручним приводом, який в тому і іншому варіанті можна замінити електричним насосом. Так що в цій частині різниця між ними невелика. Справа в іншому. Шахтну криницю риють лопатою. Зазвичай найбільший її розмір в межах 0,8-1,2 м, що дозволяє вміститися в ньому з інструментом і водночас не викидати зайву землю. Але оскільки приплив води в криницю (дебіт) мало залежить від розмірів її поперечного перерізу, заманливо зробити шахту зовсім невеликого діаметра (від 50 до 300 мм), вставити в утворену свердловину трубу відповідних розмірів, отримавши тим самим трубчастий колодязь. Його, зрозуміло, що не викопаєш лопатою, тут свої особливості проходки і потрібні спеціальні знаряддя.


--- добавлено: 8 окт 2014 в 14:37 ---
Приймаючи рішення про будівництво книці, потрібно визначити глибину залягання води, її кількість і якість, а також характер вищерозміщених порід. Зазвичай різні породи (глина, пісок та ін.) Залягають в товщі землі пластами. Якщо пласт здатний віддавати воду при розтині шахтою, він є водоносним. Стелить такий пласт водотривких порода: вона не віддає воду і не пропускає її. Підземна (грунтова) вода утворюється за рахунок атмосферних опадів. Крім того, криниці часто харчуються інфільтраційною водою, проникаючою через товщу грунту з навколишніх річок, озер, ставків.
За умовами залягання і гідрогеологічним особливостям прийнято розрізняти три основних види підземних вод: верховодку, грунтові та артезіанські.

Переходячи до риття криниці, необхідно дуже серйозно поставитися до техніки безпеки.
Ось її основні вимоги:
Шахтна криниця складається з оголовка, що знаходиться над поверхнею землі, стовбура і водоприймальної частини. Залежно від пристрою водоприймальної частини розрізняють криниці недосконалі (неповні), вчинені (повні) і вчинені з зумпфом (підствольника). У першому основа шахти не досягає підстилаючого водотривкого пласта, приплив води тут можливий через дно і бічні стінки; у другому - спирається на водотривкий пласт, приплив води - тільки через бічні стінки; в третьому зумпф представляє собою додатковий резервуар, що виконується в підстильної водотривкої породі для збільшення запасу води. Крім того, запас води може бути збільшений за рахунок розширення підводної частини криниці у вигляді намету. При товщині водоносного пласта до 2-3 м влаштовують зумпф, а при більшій - шатро. Однак запас води в колодязі і добова потреба в ній повинні бути по можливості узгоджені, інакше вода буде застоюватися і загнивати. Тому для індивідуального водозабору рекомендується тільки недосконалий колодязь з припливом води через донний фільтр (додаткові бічні фільтри не дають тут значного збільшення дебіту, а виготовити їх складно).


--- добавлено: 8 окт 2014 в 14:41 ---
Донний фільтр роблять з трьох шарів щебеню або гравію, беручи для кожного чергового шару в 6-8 разів крупніший матеріал. Товщина нижнього, що знаходиться в контакті з водоносній породою шару 0,1 м, двох верхніх - по 0,15 м. Якщо водоносний пласт сильно розріджений і приплив води рясний, гравійний фільтр насипають на підведений знизу під кріплення шахти дощату підлогу зі щілинами або отворами.

Оголовок криниці зазвичай виводять на 0,6-0,8 м над рівнем землі. Навколо криниці роблять глиняний замок шириною 0,5 м і глибиною 1,0-1,5 м, поверх якого рекомендується влаштувати суцільну залізобетонну вимощення. Стінки виконують з дерева, бетону, природного каменю або кірпіча.Дерев’яну криницю найкраще робити з дуба, але цілком придатні для використання також модрина, в'яз, вільха. Для надводної частини хорошим матеріалом служить сосна. Більшість інших порід недовговічні, а деякі надають воді неприємний запах і присмак гіркоти.
--- добавлено: 8 окт 2014 в 14:43 ---
Дерев'яні криниці будують зазвичай квадратними в плані - зі сторонами від 0,7 до 1,4 м (частіше 1х1 м). Керуватися тут треба тільки зручністю роботи в шахті. Зруб роблять або з пластин, на які розрізають колоди діаметром 22 см, або з метикових колод діаметром 15-18 см. Збирають зруб спочатку на поверхні землі, і кожен його вінець розмічають для подальшого правильного монтажу в шахті. Сполучення колод в кутах зрубу - в лапу без залишку з корінним шипом - нащадком або без нього. Щоб виключити можливість відриву нижніх вінців від верхніх, сусідні вінці пов'язують сталевими скобами, по кутах зшивають брусками, а по середині кожної сторони - дошками.

 

Є три способи установки зрубу в шахті: зведення з дна шахти, опускне кріплення (нарощування зрубу зверху по міру занурення його в грунт) і нарощування знизу.


Зведення з дна шахти застосовують при глибині криниці не більше 6 м, коли стінки шахти не руйнуються і не спучуються, і приплив води несильний. Виривши шахту на повну глибину, на дні її встановлюють раму-підстава, на якій і збирають зруб. Іноді на дно шахти кладуть колоди, розпиляні уздовж, на них пришивають підлогу і вже на цій підставі монтують зруб.
Опускне кріплення рекомендується для криниць глибиною більше 6 м. Робота тут йде в такій послідовності. Виривши шахту на глибину 3-6 м, зруб встановлюють на основу і виводять його з землі на три вінця. Потім шахту поглиблюють приблизно на 25 см, виймаючи грунт під серединою стінок, не чіпаючи кутів. Всі сторони зрубу підпирають клиновими підкладками. Після цього вибирають грунт в кутах. Залишилося вибити клинові підкладки та рівномірно опустити зруб.
Якщо грунт пухкий і сипучий, зруб іноді застряє в шахті. Тоді його осаджують ударами по верхньому вінці. Якщо це не допомагає, на верхньому вінці влаштовують з колод і дощок настил, на який поміщають значний вантаж. Коли і такий захід не дає бажаного ефекту, роботу закінчують третім способом - нарощуванням зрубу знизу.
Якщо грунт щільний і колодязь порівняно неглибокий, зруб, нарощуваний зверху, можна підвісити в шахті на мотузках на висоті 0,5-1,0 м від дна. Тоді зруб не заважає вибирати грунт. Мотузки підводять під кожен кут зрубу серединою, а кінці декількома витками закріплюють на рамі з колод, встановленої над шахтою. Мотузки утримують зруб за рахунок сил тертя між її витками і колодами; коштує трохи послабити мотузку - і зруб опускається.

 

Нарощування знизу застосовують, як правило, для глибоких криниць. Особливість цього способу полягає в тому, що в зрубі через кожні 4-5 вінці роблять вінець з «пальцями» (тобто у двох нижніх колод кінці довші на 0,4-0,5 м). Їх закладають у вириті в стінках шахти горизонтальні поглиблення («застави»), підтискають догори домкратами і підклинюють. Завдяки «заставі» зруб надійно закріплюється в шахті.

Водоносні пласти - це зазвичай пливуни, вони вимагають особливих методів роботи. Так, якщо пісок дуже мілкий і сильно розріджений, зруб припиняють опускати і встановлюють друге шатро - водозбірне, відступивши на 0,35-0,4 м від стінок основного намету. Збірку другого шатра треба проводити знизу вверх дуже ретельно. При поглибленні шахти пісок з внутрішнього намету закладають між стінками, а воду відкачують.
У дуже рідких пливунах на дні шахти з усіх чотирьох сторін забивають шпунт (шпунт-перегородка, перебирання) з дощок на глибину 0,35 м між напрямними і розпірними рамами. Потім видаляють грунт, що не оголюючи кінці дощок шпунтового ряду, після чого знову поглиблюють шпунт. Іноді виникає необхідність ізолювати вищерозміщений водоносний пласт з поганою водою, пройти його шахтою. Роблять це також за допомогою шпунтового ряду дощок, які забивають в зовні зрубу. Між шпунтом і зрубом влаштовують глиняний замок.
--- добавлено: 10 окт 2014 в 15:47 ---
Бетонні криниці відрізняються високою міцністю і довговічністю, вони краще за інших і в санітарно-гігієнічному відношенні.

Для бетону, використовуваного в криничному будівництві, слід застосовувати портландцемент марки 400 (не нижче!). Пісок краще кварцовий, відмитий від забруднень - глини та органічних гумусових домішок. Розміри частинок гравію або щебеню не повинні бути більше мінімальної відстані між стрижнями арматури і чверті найменшою товщини стінки. Склад бетонної суміші (цемент, пісок, гравій або щебінь) такий: 1: 2: 3 або 1: 2,5: 4 при водоцементному відношенні, тобто щодо маси води до маси цементу, 0,5-0,7. Для армування бетону найкраще застосовувати спеціальну арматурну сталь з рифленою поверхнею (так звана арматура періодичного профілю), але можна і будь-яку іншу - Пруткова або полосна, а також дріт. Важливо тільки, щоб метал не був вражений іржею. Кінці гладкої арматури потрібно загнути або до них приварити зачепи, тоді при розтягуючих навантаженнях бетон і арматура будуть працювати як одне ціле.

Бетонні криниці виконують монолітними, з кілець або пластин.

Будівництво криниці з монолітного бетону ведуть звичайно в готовій шахті суцільним бетонуванням між зовнішньою і внутрішньою опалубкою. Якщо глибина криниці значна, звертаються до опускного способу. Діють наступним чином: шахту бетонують на невелику глибину, а над землею продовжують виводити кріплення на достатню висоту. Потім підкопують дно шахти і поступово осаджують кріплення. У нижній частині кріплення влаштовують спеціальний ріжучий черевик. Але можна обійтися і без нього, якщо бетонний стовбур внизу (по висоті приблизно 1 м) зробити злегка конічним - сужающимся догори і зі скошеною зсередини кромкою, посиленою сталлю. Грунт виймають доти, поки стінки колодязя не опустяться метра на два в грунт. А на поверхні землі знову встановлюють опалубку і нарощують кріплення. Свіжим стінкам дають можливість зміцніти 7-10 днів і продовжують поглиблювати шахту аж до водоносного шару.


--- добавлено: 10 окт 2014 в 15:52 ---
Криниця з бетонних кілець (тумб) (особливо заводського виготовлення) будується легше і швидше. Однак кільця можна зробити і самому. Розміри їх зазвичай приймають наступними: внутрішній діаметр 0,8-1,2 м (тільки з міркувань зручності роботи в шахті), висота 0,7-1,2 м, товщина стінки з бетону 10-12 см, із залізобетону - 6- 8 см. Нижнему саморобному кільцю також краще надати злегка конічну форму зі скошеною зсередини нижньої кромкою, а заводське доводиться встановлювати на башмак з різцем.

Бетонні кільця частіше з'єднують впритул, а щоб запобігти зсув їх відносно один одного, між ними встановлюють скоби зі сталі товщиною 4-5 мм і шириною 50-80 мм. Іноді, піклуючись про більш високої щільності і міцності стику, кільця з'єднують у чверть (фальцевий стик), або враструб, скошуючи ребро чверті. Кругову арматуру в залізобетонному кільці розташовують з відстанню 160-200 мм, вертикальні стрижні розміщують через 250 мм.

При будівництві опускним способом може трапитися, що обрушився грунт затисне верхню частину кріплення, тоді як нижня продовжує опускатися, в результаті чого оболонка виявиться розірваною по стику між кільцями. Щоб подібного не відбулося, кільця з'єднують між собою накладками зі смугової сталі шириною 40-60 мм і товщиною 5-10 мм, рівномірно розташованими в трьох-чотирьох місцях по колу. Накладки скріплюють скобами, зігнутими із сталевого прута діаметром 16 мм, або болтами, які пропускають в заздалегідь залишені при бетонуванні отвори. Ще надійніше з'єднати кільця за допомогою забетонованих в їх стінки сталевих стрижнів, які мають на кінцях кільцеподібні загини, в які вставляють болти.

Стики між торцями кілець в межах водоприймальної частини ущільнюють просмоленому прядив'яної мотузкою діаметром 20 мм. Її укладають в спеціальний жолобок, відформований у верхньому торці кільця. Шви між бетонними кільцями, що знаходяться вище, розшивають цементним розчином 1: 3.
--- добавлено: 10 окт 2014 в 15:54 ---
М'який грунт з дна шахти починають вибирати від середини, а якщо він щільний, то спершу під кільцем уздовж ножа, коли ж кріплення осяде, виймають середину.

Водоприймальна частина бетонної криниці в цілому така ж, як у дерев'яної, а отже, краще всього, щоб приплив води йшов через дно, тобто робити криницю недосконалою. У випадках, коли водоносний пласт дуже пухкий, під кільце підводять підлогу з товстих дощок і насипають на нього гравійний фільтр.


--- добавлено: 10 окт 2014 в 15:57 ---
В малопотужних водоносних шарах приплив води в колодязь іноді влаштовують через бічні отвори, які виконують горизонтальними, висхідними або У-образними. Останні із зовнішнього боку засипають піском або дрібним гравієм, а з внутрішньої сторони - більш крупним гравієм. Інше рішення - встановити фільтри з крупнопористого бетону. Його готують без дрібного заповнювача - піску, беручи на одну частину цементу шість частин гравію або щебеню при водоцементному відношенні 0,3-0,5. За розмірами зерна гравію або щебню беруть такими, щоб вони раз у десять були більше часток піску водоносного шару. Великий заповнювач обволікають сметаноподібною сумішшю цементу з водою, укладають у форму і злегка трамбують. З цього бетону при формуванні нижнього водоприймального кільця роблять два пояси висотою 15-20 см або ж в опалубку закладають в шаховому порядку заздалегідь виготовлені цеглини-вставки.

Колодязі з бетонних пластин будують; подібно дерев'яним срубовой. З такими пластинами можна управлятися і без вантажопідйомних пристосувань, оскільки їх найчастіше відливають поперечним перерізом 250х70 мм і масою 30-35 кг. Пластини ставлять на розчині, в кутах з'єднують зварюванням або відформованими кінцями в лапу. Оскільки опалубка під них нескладна, пластини можна робити різних розмірів і форм, «збираючи» потім квадратні, прямокутні, шести-і восьмигранні і навіть круглі (із сегментів) колодязі. Висота сегмента 18 см.
--- добавлено: 10 окт 2014 в 16:00 ---
Кам'яні та цегляні криниці будують, як правило, круглими. Цегла для них годиться тільки червона, щільна, добре обпалена. З природних матеріалів застосовують сланці, щільні вапняки і пісковики. У них зазвичай маються плоскі ділянки, а якщо таких немає, каміння обтісують. Бут підбирають дуже ретельно. Великі й дрібні камені кладуть окремими шарами.

Ряди кладки виводять по можливості горизонтальними, з мінімальними проміжками між камінням, які не повинні виступати ні з внутрішньої, ні з зовнішнього боку. Необхідно дотримуватися перев'язку швів, а каміння класти до центру криниці вузькою стороною, щоб грунтом їх не видавило усередину. Цегла розташовують теж по радіусах. На зовнішній стороні шви забивають цегельним щебнем і замазують розчином.

Роботу ведуть нарощуванням з дна шахти (при невеликій глибині) або звичайним опускним способом, зводячи кладку на опорному черевику. Товщина бутових стінок 35 см, цегляних - не менше 25 см. Поверхні штукатурять, а підводну частину покривають цементним розчином 1: 2. Небезпека розриву кладки по висоті усувають армуванням анкерними тягами. Водоприймальна частина цих криниць така ж, як у розглянутих раніше.

 

а у мене бетонна криниця , вода закінчилася на 9 м 50 см , криницю замулило на півтора бетонного кільця , кілець 12 , насос схватив мул , я потягнув за мотузку , мотузка порвалася , отак зассало насос , треба лізти в криницю , доставати насос ,трошки страшно , лізти мушу .
приступаю до виготовлення драбини на 10 метрів .

може хто знає які ціни на прочистку криниці , буду вдячний за надану інформацію.

 

А ви де знаходитесь..? Регіон і ,якщо не секрет -точніше..
--- добавлено: 26 січ 2016 у 15:34 ---

Та нічого страшного там немає(хоча це як сказати,головне -максимум перестраховки,максимум...).головне мати надійну драбину,нехай навіть мотузяну,..Швидше всього там у вас пливун,і ще можливий варіант є якісь проблеми зі швами,я маю на увазі ті,які знаходяться у воді..А хто і коли,і чим копав вашу криницю?За чистку колодязя розцінки десь 1000 грн,плюс-мінус..Часто запитують ."..а чого так дорого..??.."По перше,будь яка чистка колодязя,це в першу чергу -ризик..По друге - потрібно в фінансові питання заряджати сам приїзд на місце,..Ще потрібно заплатити ,так сказати.молодшим науковим співробітникам,це такі собі .як кажуть спеціально навчені люди,які мають досвід,і ніколи не опустят бадью на голову тієї людини,яка знаходиться там,тобто в самій шахті колодязя,..Це теж дуже важливий фактор..
.(це як мінімум 100 грн..)Наче і сума ,на наш час.великовастенька,а якщо розібратись,то все досить правильно стає на свої мїсця...А взагалі,бажано довірити цю роботу майстрам,спеціалістам,і бажано тим,роботу яких чи ви бачили,чи можливо десь хтось пересікався з нормальною ,толковою бригадою..Просто ,я б і не писав цієї преамбули,але знаю багато ситуацій,коли людина з"їздила кілька разів на копання колодязя , хоча в основному у всьому цьому процесі тільки у нього була єдина функція - возити тачку з грунтом..Потім в цій голові зароджуються такі собі думки.."..так там,оці копачі. гроші лопатою гребуть...", і виникають на цьому фоні такі собі бригади (-бригадочки..),щось викопати,щось наче і почистить..Потім йде заміна номера телефона,і шукай вітра в полі..Інтернет завантажений великою кількістю об"яв,фото ..і відео по наданню послуг в цій галузі.Дуже часто бачу рекламу ,сайти таких собі "фірм",де пишуть про максимум втілення будь яких забаганок замовника..І викладення фото,а інколи,і відео..Отакі собі гнилі дрючки,замість троса -мотузка,в деяких кадрах біля шахти лежить літрова пляшка від "Чернігівське,міцне"(я не думаю що в цій пляшці знаходиться якесь мастило для змазування троса...).Будь яке обладнання для копання,чистки криниць,в першу чергу повинне мати міцність,надійність,і мати хоть якийсь естетичний вигляд..В першу чергу в цьому процесі,і на на першому місці повинна стояти -БЕЗПЕКА!!!Безпека людини ,яка знаходиться в шахті,і взагалі безпека ...Тим більше замовник ,а він і несе максимум відповідальності за те,що коїться в нього на подвір"ї,повинен бути максимально впевненим що вся ця процедура має нормальмальний початок,і результативний,добрий(таке якесь підібрав слово...),фінал..Хоча бувають всякі ньюанси,бувають..Але завжди потрібно включати логіку..Так що,та напевно,як і в будь якому питанні,перед тим як щось маєте створити ,потрібно максимально зібрати інфу по цьому питанню..А для цього є ФОРУМ,і наш,і багато різних..Де вам і підкажуть,і щось порекомендують,хоча завжди бажано вчасно влючати "фільтри".....З повагою...

 

Залежить і доста сильно, за одним єдиним винятком - якщо не брати до уваги приток поверхневих (підшкірних) вод
Зараз немаю під руками розрахункових матеріалів, а по памяті - там практично збільшення дебіту в квадраті

 

Таке питання: наскільки часто потрібно чистити криницю, і які признаки, що вже пора?

 

Як це його правильно сформулювати..Наскільки часто..Якщо вас влаштовує дебіт,якщо в криницю не впав сусідський чорний кіт,якщо теща не втопила одне,чи два оцинкованих відра,якщо ви витягуючи відро не знаходите там якусь ящірку,чи крота,якщо дітвора не вкинула туди розбитий ртутний термометр,якщо в відкриту криницю не попало багато листя з груші,яка росте дуже близько,якщо колодязь не загальний,не вуличний,а знаходиться у вас на подвір"ї,якщо його копав ваш тесть,вже в похилому віці зараз і впевнений,що там все за..хорошись,і немає чого туди лізти,все там нормально(тим більше що сусід ,з яким тесть копав цю криницю,дід Петро Матня каже що все там внизу,і зверху прекрасно..).якщо біля вас не подалеку не було циганського табору,..якщо у вас дуже добрі сусуди,...І ще багато варіантів..Тоді наче це все терпимо..А коли ви купили будинок,і на подвір"ї є стара криниця,з таким собі гнилим надкриничним будиночком,коли ви заглянувши в середину шахти криниці побачили ,що шви зовсім не герметичні,а тим більше що ваш сусід втулив зливну яму на небезпечній відстані..Це має бути повід для чистки..Хоча ,бажано,хоч раз в три-чотири-п"ять років проводити чистку,і бажано дезинфекцію колодязя..Я думаю,що здоров"я важливіше,чим...

 

Напевне треба насос тримати на дні аби витягував мул а я тримав на верху плавав прив’язаний на камері , знімав верхню частину води , тому купа мулу набралося в низу.
--- добавлено: 26 січ 2016 у 19:00 ---

Живу на Прикарпатті неподалік Рожнятова .

 

Я вибачаюсь,десь вкралась якась помилка..Я задавав питання по місцю проживання зовсім не вам..а Petryk SSS,хоча дуже був радий почути вашу відповідь
--- добавлено: 26 січ 2016 у 20:08 ---

Я вибачаюсь,але як казав мій давній знайомий,криницю КОПАЮТЬ..А риють тільки ...Ну можливо це місцевий діалект,але криниці тільки КОПАЮТЬ