Огнебиозащита кровельных конструкций

Давно займаюсь вогне та біозахистом деревини, от цікавить питання як ви відноситесь до даного роду захисту деревяних конструкцій.
В даній темі пропоную викладати свої фото пожкодження грибком комахами ваших дахів сходів полів...
А я в свою чергу можу відповідати чи можливо щось зробити з даними пожкодженнями.

Нижче приведено фото типового даху з парогідробарєром, помилка господаря непросохшу деревину вкрили плівкою та незабеспечили дах потрібною вентиляцією, що спричинило сприятливі умови для розвивання грибку "синєва", в подальшому необроблена деревина в такій конструкції даху буде руйнуватися різноманітними видами грибку так як на даху нема вентиляції, що через чотири пять років спричинить часткове або повне руйнування даху, в гіршому випадку вона завалиться під вагою снігового покриття в зимовий період.

 

трохи про вогнезахист деревини.

Наслідки червоного півня мабуть знають всі, а ось чи знаєте ви що деревина сосни та ще ряд хвойних порід, при певних обставинах здатні до самозагоряння вже при 98 градусів Цельсія, ряд певних обставин це деревяні конструкції горищ, які за певний проміжок часу висохли до максимума.
В літку коли сонечко припікає під накриттям деревяні конструкції нагріваються і можуть спалахнути без допомоги сірників. Дану природу виникнення небажаного самозагоряння можна попередити поверхневою вогнезахисною обробкою деревини.
Також при поверхневій вогнезахисній обробці ми убезпечуємо себе від загоряння при замиканні проводки яка йде по деревяним конструкціям, випадково кинутим окурком, який за допомогою вітру залетів до вас на горище, атакож від пітард салютів які випадково під час свят залетіли на дах, і таке інше.

 

Заблуждение.
Только глубокая.

 

Для відкритого вогню згоден, тільки глибоке просочення, а для вище перечисленого дворазова поверхнева обробка повністю забеспечує потрібний степінь вогнетривкості деревяннних конструкцій. В містях тимчасового точкового впливу високих температур, утворюється обвуглення повнерхні без подальшого розповсюдження полумя.

 

Не спасает.
А идеальные случаи (точечные) редки.
ДБН обязывает, ДАБИ требует, эффективность мала, затраты на подряд велики, лобби пожарных огромно, лабораторные исследования показывают низкую еффективность.
Из опыта - Чердаки, обработанные 1 раз в 2 года ДСА горят красивым факелом.
Для отдельно взятого здания - пожар редкость. А вот жучки, грибки и плесени - полно.

 

buddybuild, Я з вами повністю згоден якщо ви обробляєте все ДСА1, ДСА2, При поверхневому просоченні препаратом ДСА ніколи вжитті невитримаєте правильної технології, та й ефективності недобєтесь.
Яж по ДСА ніслова неговорив, Є багато інших ефективних препаратів, які чудово виконують своє призначення при поверхневому просоченні, можете вірити можете ні, я працюю в науководослідному інституті в лабораторії хімічної та вогнебіозахисної обробки матеріалів та конструкцій, беспосередньо сам проводив кучу випробувань різних препаратів, зробили в лабораторії свої власні препарати які дають ефективний захист, але нажаль ми бюджетна організація і неможемо профінансувати ці препарати для їх сертифікації.
І взагалі дана тема повна дискусій переконувати когось в його переконаннях можна в даному випатку тільки реальним прикладом або презентацією, на словах нажаль цього непокажеш, а препарат ДСА це вже минуле, просто пожарники в нас нехочуть розвиватися, їм краще 15-10% откату і їм побарабану хоч водою ти поприскай кришу, а трьох строронній акт буде підписано.

 

жаль. В Нашу науку я ещё верю.

я не выполняю работы, я обследую последствия на объектах.

И какого предела огнестойкости Вам удалось достичь для стропильных конструкций?

 

buddybuild, межа вогнетривкості ззалежить від кількості просочень, можна зробити від важкозаймистих до важкогорючих, а в нашу науку вже вірити неварто, за останні 6 років на наукові розробки в сфері вогнезахисту небуло виділено ні копійки, працюємо на заробіток якісь досліди проводимо на власному інтузіазмі і з потреби вижити, восновному проводимо випробування для сертифікації різних препаратів які зроблені з старого госту 28815, але називають їх тепер кожен по своєму (терміт, сенєж, неомід....) аж смішно, але що маємо те маємо.

 

из http://zdd.1september.ru/2002/12/2.htm
Понятно, что "каждый кулик своё болото хвалит", превнося в рецептуру что-то своё.
я о

Поэтому и вопросы.
Что объединяет вышеперечисленные составы по рецептуре?
Чем, за сколько раз, по какой деревянной поверхности, каков предел огнестойкости? если 10 минут - то смысл? И обнаружить не успеешь, не говоря о приезде пожарной команды из ближайшего села.
Новая поверхность, старая, пиляная, строганая, бревном, ранееобработанная?
Как влияет на здоровье?

Как обнаружить место и "высверлить" жука-точильщика и прочих хрумкающих? Этот вопрос волнует подавляющее большинство людей. Он напрямую связан с долговечностью.

 

Виявляється ця зараза дуже просто, якщо вона в вас завелася то це оприділяється по двум типовим прикметам:
1. дірочки на деревині
2. на підлозі під деревяним виробом зявляються своєрідні кучки муки жовтого чи білого пороху залежно від деревини з якої вироблено меблі чи інші деревяні конструкції.
Тепер щодо "висверлення врєдітєля" якщо в вас ця зараза завелася в кровельних конструкціях (стропілах балках, мауерлатах, поперечинах, розкосах тощо) то протидія тут має робитися комплексом заходів:
перше, усунення з усієї поверхні деревяних конструкцій залишків кори, або якщо деревина була неошкурена то тоді я вам незавідую бо роботи в вас чимало)))) саме перше де заводиться жучки, червячки це під корою, ошкуривши деревину перед застосуванням ви вже на 40 відсотків убезпечуєте себе від руйнівного впливу даних тварючок.
Другий спопіб, це попередження ушкоджень біозахисною обробкою деревини перед застосуванням їх в конструкції різними препаратами, це обходиться найдешевше і не так трудозатратно, як уже при змонтованих конструкціях.
При уже наявному виявленні точильщика таку біозахисну обробку необхідно вже проводити ретельніше і з збільшенням концентрації захисного препарату, або нанесенням препаратів в декілька підходів для ефективного проникнення всередину деревини, що забезпечить вам усунення проблеми.
Якщо жук точильщик завівся в меблях то це вже дуже неприємна ситуація, так як меблі ви неможете занурити в біозахисний розчин для повного просочення, тому боротьба з жуком дуже кропітка так як потребує беспосередню роботу одноразовим шприцом, яким ви в кожну висверлену дірочку жука маєте вприснути препарат, але тут є але незавжди можна вбити жука в меблях з першого разу тому можуть зявитися ще пару нових дюрок, в звязку з цим ви повинні певний період часу після обробки оглядати меблі на наявність нової активності жука, якщо після першої обробки ви неспостерігаєте активності подальшого руйнування то вам повезло, тому що, ви міткий стрілець який вправно володіє шприцом як засобом масового вбивства жуків))))))))) ну а якщо активність проявляється то дану процедуру прийдеться вам повторити.
В залежності від вибору препарату вже після другої обробки в 90% випадків ви вбиваєте шкідника.