Вторая нить остекления

і скло то коли рефракційна решітка створена склі напиленням металу.
склопакет будують так щоб те і скло було на зовнішніх поверхнях.щоб охолоджувалось від перегріву конвекцією.напиленням в середину склопакета.інакше його змиєте під час митя вікон.
heat mirror то коли напилення на плівці. плівка є на місці третього внутрішнього скла.
і скло гарантія 3 роки.heat mirror 10 років від виробника.хлопчику? вчи мать часть.

 

йой.
для напилення одні використовують скло, а інші полімерні плівки. є недоліки і переваги. "хімії" в нас нема, а піску дохрініще.
https://www.eastman.com/Brands/HeatMirror/Residential/Pages/How_It_Works.aspx
https://thinkalpen.com/information-and-resources/architectural-design-manual/
натисніть кнопку "перекласти".

 

для впертих тупакуватих ще раз. особливістю технології heat mіrror є розміщення рефрактора на полімерній плівці в просторі поміж склом.працює такий склопакет інакше ніж присутня в україні класика.якщо у вас нема такої технології то є ваша проблема.вам мабуть далеченько до країн африки які вважаються третім світом.

 

прошу пана я власне працюю в мережі виробництва склопакетів класичного вигляду.
але наша продукція по багатьох парамнтрах програє нашому конкуренту, що виробляє пакети в технології heat mirror . наразі нам вдається то робити дешевше.
але коли йдеться про кінцевий воріб у вигляді вікон то я різниці не бачу і цьому питанні.
а коли ж йшлося про те як покращити параметри по теплових втратах то питання взагалі не виникали.то виявилась єдина можливість покращити параметри вікон в дварази без їх заміни.
різницю в ціні заміни склопакетів і вікон з наступним тотальним ремонтом я взагалі злякався прораховувавти.
на жаль я не патріот свого хлібу.але тішусь що наша продукція ще користується попитом.
плівку все одно виробляють німці. застосувати може хто то захоче. тех процес правда сертифікований коштує свої гроші. і обладнання добите як з класичного виробництва за ціну металічного злому не купиш.

 

алаверди.
я про фізику. і-скло може бути виробленим із піску, полімерів. полімери це або листи або плівки. може і ше шо придумають. суть у відбиванні (умовно) тепла. фольгована скловата теж відбиває. але вона не світлопрозора.

то може Ви і здогадуєтесь, що вікна мають мінімальну нормовану межу світлопрозорості. далі все перейде в дзеркало.
перше посилання було = тримач патенту:

https://www.eastman.com/Company/About_Eastman/Pages/Introduction.aspx

друге посилання = виробник вікон дверей за технологією. там сторінка з технічними характеристиками для стандартних сучасних віробів /(теж в штатах).

 

от і файно що ви порили тему.тепер ще треба згадати що базова R для стін в україні є 3.
тобто то є мінімально допустиме значення до якого вже неможливо додовбатись.всяке збільшення є вже покращення, всього навсього бонус.
для вікон з і склом то є 1 . склопакет з однією плівкою в стадартних 16 мм поміж склами дає 1.6.
з двома в просторі 36мм дає 3.
тобто ви формально маєте виконання норми по стінах( допустимо при засклінні лоджії.)але матимете по вазі тіж параметри як в склопакеті з двома склами.
ще один суттєвий бонус то гарантований час життя рефрактора на плівці захищеній склом в такому склопакеті. він значно кращий ніж на поверхні скла. зараз то є основні бюджетні варіанти.

 

спробую прокоментувати. тому що ви відгороджуєтесь від активної конвекції. найактивніша з яких є вітер.
але при цьому треба брати до уваги ще й солярну складову.

 

нарешті я мабуть второпав що ви називаєте і склом. якщо то ізоляційне скло то можувас втішити тим що то те саме що склопакет. я грішним ділом думав що ви так обзиваєте рефрактор виготовлений на скляній пластині.

 

перекладати=tlumocit не буду.те ж саме і з польської.
до речі мої діти просять щоб я тлумачив тексти коли вони російською.на щастя то рідко оскільки нічого корисного російською не має.

 

3,3, для прозорих 0,75 - то є мінімальні спротиви згідно ДБН України. а більше спротив - то скільки завгодно. хоч 123.

склопакет це виріб. замкнутий виріб. і-скло = та з чого завгодно, аби прозорість його була не меньше ніж нормовано.
все інше то конструктивно. є скло будівельне - робимо зі скла. є плівки - то їх використовуємо. все з врахуванням вартості. а отже споживчого ринку\попиту.
щодо плівки. дуже схоже що то є PAV-плівка, або аналог. її використовують для виробництва сонячних батарей та тріплеску для авто.

шо дифузія вишибає молекули і вони падають на дно склопакета?