Кто бросил курить ?!

Рік то багато. Болісні відчуття під кінець першої доби. Щось типу як при грипі. І то воно болісне, якщо увагу на ньому концентрувати, а так за справами, нічого особливо страшного. Головне примусити себе заснути під кінець, бо то важко. І то найважчі миті - коли сам з собою наодинці з відчуттями, лежиш намагаєшся заснути. Але не жах жахливий, просто не дуже приємно, як при застуді. Може треба було добру чарку бахнути снодійного, я шось не додумався.
Друга доба і далі взагалі ніяких фізичних негараздів, навпаки навіть. Просинаєшся незвично бадьорим, із відчутно зміненим сприйняттям світу. Зміни загалом приємні.
Кольори, запахи, смаки - все трошки інше. На загальному фоні підйому настрою можна було би сказати що яскравіші, глибші, тонші, смачніші.., але не зовсім так. Вони просто трошки, але різко одразу інші. Слух навпаки трошки прибитий, бо вчора в голові і вухах нагуло від ломки.
Думки по відчуттям помітно підгальмовують, не такі резкі й чоткі, як під нікотином, трошки підплутують. Але відчуття часу інше - тече значно повільніше, тому встигаєш і думками поплутати, і подивуватись з незвичної розгубленості, і діла всі зробити без ознак жодних зовні тупняка.
От що дісно безумовно покращилось, то всі статеві функції. І загальне самопочуття, відчуваєш себе у добре вищому тонусі.
Я би мабуть і не повірив би наперед. Зміни дивують, не очікував нічого подібного. Просто через 28 годин, як перестає нікотин поступати, просинаєшся іншою людиною по всім відчуттям, ніби перемикачем клацнуло.
А от з психологічною стороною трошки веселіше. Звички типу, з'їв смачного- перекурити, придумав щось сподобалось - перекурити, кава - перекурити, в туалет - перекурити, псіханув - перекурити, 40км за кермом - перекурити.., і ще купа різних приводів перекурити, - нікуди не ділись, і кожного разу майже відчуваєш язиком і горлом дим. Ну ніби дуже хочеться запалити цигарку.
Але знову, якщо з того не робити трагедію, не дуже звертати увагу, забити, то нічого важкого, швидко відпускає.
Я курив довго і багато, дуже залежний, міг в паніці серед ночі шукати ларьок, бо в пачці пару штук лишилось і на ранок не вистачить. Жодного разу і не намагався припиняти постачання нікотину в організм. Думав мені кинути буде не реально. А виявилось то лєгкотня і шара вобще.
Головне придумати собі якесь снодійне, щоб другі 14 годин без нікотину проспати, і не мучатись із станом, який щось середнє між будуном і грипом.

 

І коли настало зцілення?

 

Вже тиждень.