Вовчик Сірий 37 хв · Всі вже про 7 ноября відписалися, то й я напишу. А то одбився од колективу аж встид ня бере, треба виправляти. Спойлер Баба моя хресна, Зоя Іванівна в районній школі вчителювала, середній, імені Валі Котика. Там у їхньому пгт без Котика вопше не могли – і пту його імені було, і музей, і басейн. Тому шо в союзі котиків любили не менше чим у фейсбуці. А директор в тій школі був Сало Едуард Петрович, старий більшовик і матрос-балтієць. Всім хвалився шо Лєніна бачив, у сімнадцятому, три мінути, в профіль, з одинадцятого ряду. Ну і рішив він революційну п’єсу на Саму Главну Дату вжарити. Скликав усе начальство з району, ударників всяких, партінструкторів, делегатів і прочу птичу сволоч. і почав, значить, виставу готовити. За сценарій баба вже не помне. Крепкий сценарій каже був. Білогвардійці на конях, махновці на жандармах, петлюровці з самоварними мордами, смичка города і дєрєвні в лиці комсомольців Яші і Глаші в отдєльно взятому бронепоїзді. Отлічний сценрій, Корнійчуку не стидно підписатися. А вот з реквізитом пішло туго, бо довольствія не було. Крейсер який в кінці п’єси стріляти в зал мав комсомольці допустим з фанери вирізали. і слово нехороше на трубі паяльником дописали. Ну труба то дурниця, трубу і закрасить можна. З одьожою туго було, так завгосп два мікроскопа списав і в байдарочному клубі на парусіну виміняв. Бушлатів з неї нашили і гумою паленою останній лоск навели, шоб блистіли чорнотою як лисина у лучшого друга піонерів Жана-Беделя. А на Ілліча трудовика поставили, Еміля Самвеловича, тому шо лисий був, картавив і медаль за город Будапешт мав. Бабу за ним стежить приставили, шоб не напивсь перед прем’єрою, так вона за ним і ходила як гестапо за развєдчіком Кузнєцовим. Але п’єсу спортив не Ілліч, а Санич. Сан Санич Федірко, піонервожатий. Він всіх піонерів в школі допікав і за практиканткою Зосею волочився. А Зося його не любила, бо любила вона дворніка Гришу, шахматіста і поета. Сан Саничу директор особливу задачу положив – залп. Там в кінці п‘єси крейсер мав у зал вистрелити. То директор два мікрофона в драмтеатрі випросив і з двох боків сцени за кулісами поставив. Коло одного мікрофона фізрук Петрович стояв з бубном як стіл і палкою в свій ріст шоб по команді в’їбати. А з другого – Санич з ящиком стіклотари, яку мав об підлогу кинуть. Красіво мало вийти, як три-де, тільки забезплатно. Аж тут за 15 мінут до фіналу Зося до Санича надбігла та й цілуватись в гримьорку потащила. А поки вона його одвлікала піонери Мітя і Вова ящик з стіклотарою підмінили. На такий самий, з бутилками од сітро. Тільки вони в ті бутилки всім класом насцяли. Вернувсь ото Санич захеканий, Ілліч на сцені як крикне «За мірову революцію – плі». То піонервожатий і кинув той ящик і всьо то золото Карпат йому на піджак новий і брюки-дудочки вихлюпнулось. То Санич зірвався і прямо в мікрофон розказав всьо про полову орієнтацію піонерів, Зосі, Владіміра Ільїча і крєйсєра Аврори, а заодно коли і в яких позах він їбав їх, їхніх мамів, бабушок, парторгів і весь ХХІІІ з’їзд КПСС. То завройоно і директора прямо в залі інфаркт хватив, завуч і два методисти на другий день вчителювати в Казахстан поїхали, а піонерам за те озорство поручили двойний об’єм металолому зібрати. Ну так вони літом в совхозі комбайн спиздили і перевиконали в два рази. А Санич не будь дураком, а на другий день сам на Сибір поїхав, залізницю строїти. А в дев’яності вернувсь. Книжки пише про свою боротьбу з режимом, по школам виступа, дисидентом представляється. Розумна людина, не то шо ми. Вміли все таки раньше 7 ноября святкувати, аж завидно. Зараз такого вже нема. І ніколи не буде. Шо там вопше, православні? Всі здорові? Га?
То все, звісно, вигадки совєцької пропаганди. А от я, в славному місті Чебоксарах, бачив таке, що на все життя запам*ятаєш. Це тобі не Ілліча з одинадцятого ряду побачити. Є в тих Чебоксарах сквер імені Чапаєва В.І., там же в тому сквері йому, Чапаю, пам*ятник, де він на коні з шашкою, неподалік притулилася хатинка Чапая, де він народився та в дитинстві жив, у хатинці - бурка Чапая, гімнастьорка та валєнки з калошами. Місцеві, що розпивали на лавці пиво, божилися, що ото й кінь Чапая досі живий та здоровий, але наразі коня нема, бо мєнти його повели до Волги напувати.
Вовчик Сірий 11 год · усі про браконьєрів пишуть і я напишу. цирк Кобзон у нас в пгт гастролірував, 5 літ тому. хороший цирк - жонгльори столітнім чівасом кидались, бегемоти нижній брейк крутили, клоун з лицем президента за бюджет розказував. душевно було. а за цирком тим вдогон депутат приїхав, Мирон Дмитрович, борець і патріот. акробатку Стеллу Петровну любив. бува закатиться вечором до неї в шатро з циганами чи капелою бандуристів і до ранку гуде. Спойлер а коло шатра Стелли павіан Гриша в обізянніку жив. ну і остопизділи йому ті брачні ігри з національним колоритом по самі сідничні мозолі. стащив він проти ночі у дресіровщіка ключ і всіх мавпів випустив. так вони депутату, охрані і народному хору піздюлєй за всі недоспані ночі виписали. а Гриша костюм депутатський надів, дипломата з відкатом забрав і на автобусі до Верховини поїхав. водію стодоларову купюру з чемодана дав і сам у салоні катив, а як молоду гарну жіночку у вікно бачив то гугукав і матню чухав. то шофер потім усім хвалився, шо композитора Фальосу проводити кастинг возив. приїхав значить Гриша аж під румунський кордон, колибу захватив, матраса ортопедичного прикупив, кабельне з анімал пленетом в ашді провів і зажив дідичем. зійде бува в село, бербеницю будзу прикупе, з кумом Йваном погар угасе, студентці Богдані віндовс три раза перевстанове та й знов ув гори йде. то всі його любили і думали шо він екотурист з Норвегії. а раз покликали його старшим дружбою на весілля. то на другий день дружка Василина його з собою в інстаграм запостила і написала "мій сахарний бубубусик". триста душ сю красоту лайкнуло, а бувший Васін бойфренд Альоша заревнував і рішив капосну тварюку на воротнік пустить. позвав ше одного охотніка, з рекітьорів бувших та й поїхав мавпуна стрілять. засіли вони обоє коло колиби та й в приціл пантрують. А Гриша якраз з села вертавсь, побачив тих збуїв у бінокля та й у Верховину на мопеді поїхав. надрукував афіш шо коло колиби педофіли з Первого канала сидять, які дітей красти приїхали для докторлізи і по всьому селу розвішав. ну гуцули за годину збіглися, халамидників тих піймали, то в одного йотафон найшли, а в другого в плеєрі тіматі і джастін бібера. то обох після того бензином облили, в джип запакували і спалили к хуям. так участковий Олекса Васильович потім в протоколі написав шо то київські гей-люссаки ліс красти приїхали і случайно лубрикант од прикуріватєля підпалили. а Гриша після того випадку в Канаду емігрував. як стали його на кордоні допитувать то показав жестами "Україна", "політичний притулок" і "Іво Бобул". то йому статус біженця і дали. в автосервісі зараз робе і кредит за таунхаус виплачує. на дочці панотця Василя з УГКЦ жонатий. а шо у вас, зайчики? як ви тута?
