Труби і різьби. Нашо нам ті стандарти.

Це не бардак, а популярна профанація.
Народ топчеться біля храму, перехожим поради роздає, як мають жити. Звична справа... Скрізь таке.

 

Є невеличка різниця між словами "позначається" та "вимірюється". Треба трохи розрізняти.
На наших теренах, трубна різба позначається дюймами, та їх звичайними дробами. Вимірюється трубна різьба метрами, та їх десятковими дробами.
Труби на наших теренах позначаються та вимірюються метрами, десятковими дробами. В нас все вимірюється метрами, і тільки дещо позначається дюймами.
На не наших теренах, все позначається та вимірюється дюймами.
У середовищі технічно обізнаних людей, є певна етика спілкування - правила, дотримання яких ніхто прямо не вимагає. Цих правил вимагають обставини.
Якщо людина відносить себе до середовища, та має серйозні наміри щодо розмови, то висловлюватись вона має таким чином, щоби її одразу швидко однозначно зрозуміли.
Тобто технарь називає труби у загально затверджений спосіб, у тій системі мір, що загально прийнята на оточуючих його теренах.
Для нас, назва труби, яку швидко одразу однозначно зрозуміють, це - "матеріал виготовлення + вимір діаметру зовні у м. + товщина стінки у м."
Етичне використання "призвіськ", для труб абощо, допускається у малих соціальних групах (наприклад робочих брагадах) члени яких мають змову щодо скорочень, для зручності.
Використання прізвиськ, що заважають однозначному розумінню назв, у широкому вжитку публічно є не етичним.
Та можуть свідчити про використача, як про людину далеку від середовища, не освічену темою. Або про несерйозне, легке ставлення доповідача до розмови.
Тобто, або технарь (від техніка - мистецтво, з давніх мов) розважається. Або профан (від про - біля, перед, поза межами; та фан - храм, з давніх мов) вдає з себе технаря.
....
І я останній раз, Вас @NikIN, прошу, змініть будь ласка емоційну тональність спілкування на майданчику.

 

Прочитайте перший рядок. Що там написано?

 

Це не жах. Звичайна справа.
Щоб труба стала дюймовою, достатньо колись на ній побачити різьбу, а на плашці _"_. І всьо, можна повчати незнайомих людей, без спросу давати поради.
Щоби давати поради фотографам, достатньо мати фотоапарата. Щоби бути спєцом по покрівлям, достатньо мати хату. Щоби давати поради про виховання дітей, достатньо мати чим дітей робити. Щоби бути патріотом, достатньо з'їсти борщу з салом в шароварах. Щоби давати поради по опаленню і водопостачанню, треба мати зварювального апарата й клупа. Щоб розбиратись та давати поради всьому світу про економіку та політику, взагалі нічого не треба, хіба що розмовляти вміти. Щоби бути військовим стратєгом, достатньо кілька раз в лісі фарбою по шинах пуляти, а як війна, то - фотограф...
А хто порад спєца не слухає, той хамло.
Це не жах, це норма. "Всі" так роблять, і "всі роблять, як всі".