Во первых, "пропускать воздух" и не нужно. Ибо утеплитель должен обладать способностью относительно беспрепятственно пропускать газообразный водяной пар. Во вторых, ячеистый (экспандированный) пенополистирол - тот который беленький и из шариков, обладает коэффициентом сопротивления паропроницаемости равным 60 (во влажном состоянии, для наружных конструкций), по нормативу измерения ISO/FDIS 10456:2007(E) Или расчетным коэффициентом паропроницаемости от 0,05 до 0,23 (m, м2• ч • Па/мг) согласно ДБН В.2.6-31:2006. Это много или мало?
Де це Ви таке вичитали. В ДБН В.2.6-31:2006 чорним по білому написано: "Плити пінополістирольні - коефіцієнт паропро-никності μ , мг/(м·год·Па) - 0,05" Це дуже мало. Стіни під пінопластом стають просто мокрими.
Факты в студию! --- добавлено: 29 вер 2016 у 12:20 --- Это внутреннее субъективное ощущение или вывод на основании норм? --- добавлено: 29 вер 2016 у 12:22 --- Вы комфортно себя чувствуете в обществе людей более глупых чем вы? Извините, что задел Ваши комплексы неполноценности.
Норми говорять одне:"1.2 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі багатошарових конструкцій треба розташовувати з внутрішньої сторони конструкцій шари з матеріалів, що мають більш високу теплопровідність, теплоємність та опір паропроникненню." Виходячи з цього основного положення ДБН В.2.6-31:2006, пінопласт не можна застосовувати для утеплення будинку.
Ну так всё правильно. Каждый внутренний слой более "холодный", это раз. Кладка из силикатного кирпича имеет бОльшее сопротивление паропроницанию, это два. Просто смотреть нужно не на коэффициент, который у силикатного кирпича действительно меньше, а на сопротивление паропроницаемости СЛОЯ. Сопротивление паропроницанию слоя материала Rпi определяют по формуле Rпi = di/mi где di – толщина слоя, м; mi – коэффициент паропроницаемости материала, мг/(мчПа) Например: 1. Пенопласт – коэф.=0,05, Толщина – 0,1м Сопротивление паропроницаемости составляет 2 2. Кладка из силикатного кирпича – коєф.=0,11 Толщина – 0,4м Сопротивление = 3,6 Кладка из силикатного кирпича толщиной слоя 40см имеет бОльшее сопротивление паропроницаемости, чем пенопласт толщиной 10 см.
В теорії можливо і так, але зачасту на практиці виходить зовсім по іншому. Коли доберусь до квартири, зроблю фото тої плісняви, яка попроступала після утеплення вашим пінопластом.
Цікаво. Ніколи над тим не задумувався, але після утеплення старого дерев'яного, обкладеного силікатною цеглою будинку (100% є повітряні зазори) 50-мм мінватою, різниця температури усередині приміщення "до і після" склала 7 градусів. Але усі видимі щілини при заміні лобових дощок і вікон задував монтажною піною і, таки-да, місцями свердлив у швах отвори і запускав у прошарки піну. У будь-якому разі різниця стала досить відчутною. Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk
