Невеличка історія однієі котельні

@NikIN, значить конструкція котла має промаxи.не знаю які,але ж у більшості користувачів нема проблем з сосною,а у Вас....... як я вже колись писав,кожен має займатися своєю справою.купуючи котел у виробника з певним досвідом у кілька десятків років,ми платимо за якість.це не камінь у Ваш город,у вас були певні переконання,чому робити саморобку.зато ви вклалися в меншу суму.ті ж наші форумчани,які займаються виготовленнями котлів вже не один рік,погодяться зі мною,що постійно вдосконалюють своі котли,так як досвід приxодить з роками.

 

Я зрозумів, що горіння в СТС і в моєму котлі відрізняються. Хоча смоли і в моєму котлі тільки в камері газифікації. На виході з котла в комин в мене металевий відвід, так от на нього як капнути водою, вона не шкварчить, а лише потихеньку парує і лише потім починає підкипати. Тобто температура на соснових дровах на виході в мене десь близько 100-120град. На акації коли япротоплював так на наборі температури автоматикою ( перепрошую, в той момент води під руками не було) плюнув на металевий відвід, а слюні відскочили як від максимально розпеченої праски.
В теплообміннику лише суха темно сіра сажа. Хоча при перших топіннях стінки теплообмінника вкривались чорною липкою сажею.

 

Я про те що, якщо не рівномірні по "калібру", якості дрова то ріваномірного горіння на протязі всієї закладки добитись не можливо. Приходиться періодично підкручувати подачу вторинного повітря, інакше через якийсь час може почати коптіти всередині КГ і тиск диму видавлюється через канали ПП. Особливо коли вимикається автоматикою вентилятор. Тоді в нього з цим димом попадає перше з
В процессе пиролиза образуются:

• Пиролизная жидкость
• Шлак
• Пиролизный газ

Як я вже вказував на лише одній акації в мене такого не було. ПВ не регулював на протязі закладки.
Загалом котлом своїм цілком задоволений. Дровами - ні,хоча й камерної сушки, але дуже смолянисті, навідь вагонка-блокхауза.
До речі, як веде себе котел, коли недостатня довжина димаря? В мене виходить від виходу з котла до кінця труби 3,8м,і останній метр димаря йде труба 160мм, до цього цегляний комин з перерізом в цеглину плазком.

 

Не довжині, а висоті. Якщо у вас відбувається перевертання тяги, значить проблеми в димохідній системі. Висота димоходу яка?

 

Так и должно быть.

И так нормально.

Я себе уже не два котла поставил. Рекомендую эту. Стоит мало, устанавливается просто. Если есть желание сэкономить и повозится можно взять б/у к примеру такую.

Это у Вас, похоже, в тот период слишком много воздуха в "камеру загрузки дров" подается, что формирует слишком большой объем пиролизных газов. В моем котле первичный и вторичный воздух подаются в камеру загрузки дров, только первичный выше, а вторичный на уровень горелки.
--- добавлено: 14 бер 2016 у 15:01 ---

Лучше бы его футеровали кирпичом. Дело в том, что горение это окислительный химический процесс, а как все химические процессы он имеет время протекания. Чем дольше время окислительного процесса, тем длиннее факел пламени. Пламя окрашивает частички сажи, т.е. не прореагировавший углерод.. Там где заканчивается факел, там уже нет углерода. Если факел касается водоомываемой поверхности, есть опасность осаждения не сгоревших продуктов окислительной реакции.

 

все залежить від температури цієї поверхні.

 

Эх, вынужден с Вами не согласится. Горение - это процесс окислительный, проистекающий при определенных условиях. В нашем случае горят не дрова (целюлоза), а продукт их разложения - пиролизные газы, состав которых наиболее близок к "Коксовому газу", температура воспламенения который (в идеальных условиях) - 560 град. То есть, газ и окислитель при температуре ниже 560 град. в реакцию вступать не хотят.
При конденсации "Коксового газа" на поверхности, ниже температуры его кипения, вполне можем получить "Каменноугольную смолу".
А, как широко известно, температура

редко превышает 100 град., значит все что не успеет сгореть в факеле имеет высокие шансы конденсироваться на на этой самой поверхности.
Вот еще натрапив на забавную ссылку, дополняющую понимание процессов горения.

 

А може не температури кипіння, а температури насичення компонентів? http://window.edu.ru/resource/678/28678/files/ustu285.pdf
Досить цікава книжка про кам'яновугільну смолу. Тобто Ткипіння яке є десь в районі 180 град не рівне Т конденсації. Ще ви не берете до уваги що конденсувати можуть продукти горіння а не тільки сам газ(процес окислення відбувається з виділенням великої кількості водяної пари)

 

Отдельное спасибо за книжку

Тут конечно с Вами трудно спорить, но все равно Т конденсації вряд ли будет выше 100 град. Кроме того там ведь есть и компоненты, кипящие при температурах и выше 380 град.(Фенантрен, антрацен Пирен Высококипящие ПАУ и полимеры), а они уж точно имеют право конденсироваться на водоомываемых стальных поверхностях.

Ну с эти мы ведь боремся уже доступными нам методами, такими как установка трехходовых термостатических клапанов, с тем, что бы на обратку котла вода не приходила температурой ниже 55 град.

 

Стосується конденсації водяної пари з продуктів горіння. Я так думаю що на рахунок відкладення смол з самого піролізного газу - то це стоїть на другому плані. Сама топка в любому випадку закопчується і ніхто чистку не відміняв. А вот коли з котла тече смола - це скоріш за все саме вода+зола від контакту з Тменше 57 град. Тут потрібно дивитись де більше зло.