Своїми руками Дров’яна піч тривалого горіння на природній тязі

Горіння в печі безумовно краще. Як я розумію, це обумовлено насамперед вищою температурою внутрішньої поверхні, контактуючої з продуктами горіння що запобігає відкладенню смол, дьогтю, сажі. В водяному котлу, де металеві внутрішні стінки омиваються теплоносієм, водою, їх температура обмежена, максимум сотня градусів, а реально значно менше. Якби сьогодні будував котел для водяного опалення, то внутрішню поверхню облицював би вогнестійкою цеглою. Габарити більше, але проблем при експлуатації, впевнений, було би значно менше.
В тому котлу, що на фото вище, облицьована лише камера згоряння - то на ній ніяких смол, дьогтю нема, а от на інших поверхнях - ціла проблема, за сезон чистив пару раз.

 

Коли будував піч, то на всякий випадок зробив в витяжних каналах, що йдуть з камери горіння по боках по парі отворів діаметром приблизно по 25мм, з*єднавши їх металевими трубками з зовнішньою поверхнею печі. Ті отвори видно на третьому фото в першому повідомленні. При перших пусках печі отвори були закриті пробками. При подальших пусках спробував їх відкрити і тим самим додати у факел вторинного повітря ... - Був приємно здивований, коли піч почала робити в піролізному режимі - дим з димаря пропав повністю, а сама піч злегка загула...
То ж заголовок теми можно було би переписати на: " Піролізна дров"яна піч тривалого (при бажанні безперервного) горіння на природній тязі"

 

Доброго дня. Хотілось би побачити фото як піч працею. Де та як розпалюєте піч, та де проходить процесс горіння, і куди подається вторинне повітря. І скільки приблизно пішло цегли на піч? Дуже дякую за тему))

 

На піч пішло приблизно 350 штук звичайної цегли, і десь 20 вогнетривкої. Процес горіння проходить внизу - 20 - 30 сантиметрів над колосниками. Продукти згоряння виходять до димоходу через два канали, що видно на фото з першого посту. Ті канали - просто проміжки між вогнетривкими цеглинами, довжина каналу - на довжину цеглини. В середній частині тих каналів збоку просвердлені по два отвори, в які ззовні печі потрапляє (самотьоком) вторинне повітря. В процесі горіння вогнетривкі цеглини, якими обкладено нижню частину топки і канали виходу гарячих продуктів згоряння розжарені до яскраво червоного кольору...
Фотографувати сам процес горіння не пробував, бо в камеру горіння ззовні можно подивитися лише через маленькі отвори в верхній кришці та дверцятах, не знаю як до них фотоапарат приставити ... Ну, ще з піддувала видно, що горить... Після розпалу перші, десь півгодини...годину піролізу не виникає і піч, залежно від якості дров, добряче димить, але потім, очевидно після прогріву топки, дров в ній і згаданих вище відвідних каналів, дим пропадає повністю, а сама піч починає злегка гудіти, як розумію, починається процес піролізу... Тепла від печі цілком достатньо для обігріву майстерні ( 120м\кв.)
Про розпалювання - розпалюється як звичайна піч, через дверцята. Але щоб уникнути диму - дуже корисно перед цим трохи підігріти димохід, щоб пішла тяга. Використовую для цього "ревізію" - маленькі дверцята внизу димохода, передбачені для його чистки - перед розпалом запалюю там трохи паперу, приблизно однієї старої газети вистачає...

 

Тобто ви складаєте дрова на колосники і до самого верху? Розпалюєте відразу на колосниках, і вогонь коли є добра тяга простягається аж до каналів вторинного повітря і навіть трохи далі? Я вас правильно зрозумів?

 

Саме так. На колосники складаю трохи дрібних сухих, вище звичайних рубаних, а ще вище - якомога товщих - просто нерубаних, аби влізли в бункер - це щоб довше горіли і рідше добавляти. Хоча після того, як піч розгорілася в бункер можно кидати все що завгодно, аби горюче... включаючи старі чоботи...

 

Дуже дякую за відповідь. Є бажання побудувати щось подібне тільки під водяний теплообмінник

 

А можна схему цьої печі із розмірами і як побудовані канали та розмір бункеру.

 

Намалював схему печі, думаю принцип зрозуміти можно. Розміри можно легко визначити з фотографій в першому повідомленні теми. Піч збудована зі стандартної будівельної цегли з розмірами 25 * 12 * 6 сантиметрів.

 

Гадаю, внутрішнє футеруванна твердопаливного котла частково вирішує питання якісного згоряння палива, але не вирішує питання утворення конденсату на металевих стінках і, як наслідок, корозію металу під футеруванням. На мою думку, оптимальною за ККД згоряння палива є конструкція, коли топка взагалі не омивається водяною сорочкою, а теплообмін відбувається за рахунок передачі тепла теплообміннику продуктами горіння.