Можна звичайно точити флянець на валу, але практика доводить що достатньо зробити ковзаючи посадку з мінімальним зазором. Наприклад якщо вал має 15.88 то отвір флянця 15.89-15.90. І це буде добре.
Вітаю. Довелося обточувати хвостовики свердл Ф15 мм. Треба було звести до Ф10 мм. Різець з кабіду титану - Т5К10. За 2-3 оброблених хвостовика доводилося поновлювати гостроту різця. Хвостовикі цих свердл виявилися прикаленими. Подавання ЗОР в зону обробітку дуже допомогло. Пробую іноді вертатися до обробітку на "суху", але відрізання на "суху" часто супроводжуеться заплигуванням деталі на різець. Все ж такі ЗОР має бути на токарнім.
Вітаю. Зараз верстатик вже має більше завдань. То те то се... кожень день працює. Хотів подивитись чи можна знімати 4 мм. з діаметра. Виявилося можна (2 мм. з радіуса) по сталі: Щось вироби зі сталі мені стали до вподоби. Також вияснив що мій центр обертання з заводу мав трохі биття. Розбирав, міняв підшипникі, промивав і проточив в точному патроні його. Придбав ще один, проробив те сема і пофарбував обидва. Тепер пробував точити в центрах. Потрапив до випадку вал наждака що потребував заміни підшипників і до пари попідбирав неточності на валові: Тепер і вібрація меньша і працює тихесенько.
Вітаю. Одна проблема мене турбувала. Знов псковській патрон і його неточність центрування при затисканні деталей. Весь час виходило по різному. Ніяк дружби не виходило. А міняти патрони два/три рази за день дістає. І так це дістало що згадав я за нульовий сателіт (що навпроти кулачка № 1). Токарі радять затискати саме нульовим сателітом. При цім кулачок 1 знаходиться в долині , а нульовий сетеліт вгорі: Нульовий сателіт на світлині позначено жовтими крапками. Отже в такому положенню сила тяжиння (земного) вибирає люфти в кулачках і равлику опускаючи їх в долину. Якщо скористатися таким положенням при розточуванню кулачків і подальшому затисканню деталей то буде відтворюватися картина з максимальним центруванням деталей. Так воно і вийшло - точність центрування покрашилася значно. Подружилися ми з пськовськім патроном. ВІдео проточування ротора - зняття заводськіх неточностей (дисбалансів ротора): Файно. Польській патрон тепер лишу для найвідповідальніших робіт.
Поляк дорогий. Точність центрування деталі в ньому 0,005 мм. (пів соткі). Якщо використовувати його постійно то ця точність змненьшуеться від зносу (віработкі) кулачків. Цей знос може прискорюватись при провороті деталей що мають іржаву ( нерівну, абразивну) поверхню. Таким є весь токарний кругляк з металобази. Отже пськовській береже точність польского прецизійного патрона, бо працює замість нього. А точність центрування хочеться мати в запасі, бо є ситуації коли деталь обточуеться за дві і більше установок. Тому бажано знати що переустановка деталі не призведе до великого порушення центрування. Це важливо для деталей що обертаються на 3 тис. і вище. Бо розцентрування детали призводить до значних вібрацій.
Ага, на советских патронах это гнездо для ключа "0" обозначено. А еще есть приспособа для центровки-шарикоподшипник на оправке. Деталь слегка зажимается в патроне и поджимается подшипником, биения "уходят". Практически у меня так замечательно центровались заготовки по торцевому биению, по радиальному не всегда. Но это для центровки при закреплении заготовки только в патроне (без центра в ЗБ) То "марна праця". Дисбаланс самого наждачного круга много больше, чем таковой эл.двигателя, балансировать в сборе все одно придется. (Когда-то в мои обязанности входило обеспечение эксплуатации стационарных приборов для измерения вибрации турбин и обучение персонала пользованию переносными приборами. Поэтому в курсе дела вибраций и методики инструментальной балансировки).
Взагалі нульовий сателіт завжди навпроти першого кулачка. Тобто чи є чи нема позначкі "0" завжи можна визначити нульовий сателіт. Про завальцовку я зрозумів. Абразивні дискі володіють не лише дисбалансом, а ще й відхиленнями геометрії і кривизною. В сборі немає змісту балансувати, бо дискі спрацьовуються і з часом доводиться їх перебалансовувати.
Сорь за офф. Это не так. Правка круга и балансировка-вынужденные операции после установки и в процессе эксплуатации. А второе, почему обычно не протачивают валы-прогиб его обратно пропорционален осевому моменту инерции. Последний, для круга, прямо пропорционален 4-й степени диаметра. Т.е., с 20-ти мм сняли 1мм, увеличили прогиб (уменьшили жесткость вала) в 1,22 раза. (Нпр. http://www.aviajournal.com/arhiv/2005/05/08.html )
Вал проточува не заради самого проточування, там було значне биття. Теорія і розрахункі у випадку валів турбін річ корисна. Але там специфіка інша. Мені розповідали як центруються ці вали - дрібним молоточком легесенькими ударами. У випадку наждаків практика диктує іншу тактику.