Своїми руками Облаштування території біля будинку

Для багатьох з нас будівництво будинку і облаштування довколішньої території перетворюється на тривалий процес,і то з багатьох причин,-у декого просто через банальний брак коштів,дехто "страждає" на фантазію,яка примушує неодноразово переробляти зроблене,оскільки фонтан ідей не дає спокійно жити і задовільнитися тим,що вже створено,а у декого обидва зазначені фактори ще й поєднуються.Гадаю,що саме до останніх належу і я-за півтора десятка років зносу старого будинку,побудови нового,перебудови ітд.не можу сказати,що все вже викінчено і можна спочивати на лаврах...
Свого часу придбали з жінкою малесеньку хатинку в живописному місці,ніби й недалеко від самого центру,але й до лісу близенько -в обидва боки лічені хвилини.Потроху роздивилися "придбання" і зрозуміли,що косметична реконструкція нас не влаштує.Через пару років вагань знесли халабуду і поставили новий будинок,але,зрештою,мова в моєму дописі трохи не про те:вселилися і живемо вже десяток років,а до лицьової частини подвір"я-входу/в"їзду руку дійшли лише у 2013 (я розмістив дещо коротко у темі "мої кам"яні фантазії",в якій описав фактичний початок обрамлення ділянки перед гаражем.Але то була хоча й ще та роботка,наступний етап видавався незмірно складнішим.
Тут мушу провести певний екскурс щодо мого рідного міста.
Ужгород роташований там,де річка Уж вже майже цілком виривається з гірських ущелин і стає такою собі мілководною,спокійною річечкою.На південь-притисянська низовина,що плавно переходить у продунайську коло Будапешту;з північного сходу підковою до південного заходу місто оточують невеличкі гори (а,може і просто високі горби у пару сот метрів заввишки).На одній такій горі я і оселився.В моєму випадку вулиця,яку в незабутній час прорізали по траверсу гори,проходить таким чином,що ділянка опинилася по рівню нижче дороги,перепад висоти від рівня дороги до 0-рівня будинку десь 250-270 см і особливо крутий біля вулиці.Пляма забудови хати від в"їзду-17метрів.В такому випадку проблемний заїзд-виїзд (дуже круто).В моїй ситуації ускладнення було ще й втому,що техніку застосувати на ділянці було неможливо-з боків заїзду росли півстолітні дерева-ніякого маневру.Також проблемним моментом була відсутність місця складування матеріалів.В такій ситуації видавалося оптимальним зарядити малий екскаватор-бульдозер і домовитись на планову поставку матеріалів (піску,щебня,грунту) і зробити все одним махом щоб не захаращувати і так невелику площу,доступну для робіт-а ось тут і виступив фінансовий фактор,точніше відсутність тих самих фінансів,які пішли на лікування.
Вирішив потроху,по можливості складати кошти,закуповувати все необхідне,дещо складувати при дорозі і робити все вручну самостійно,тому що наймати на таку невдячну справу майстрів.
Для полегшення сприйняття,тут мушу проілюструвати,що було спочатку-пару фото -бардак зліва від будинку
--- добавлено: 17 апр 2015 в 23:29 ---
Обабіч будинку росли старі гігантські дерева,з якими треба було щось вирішувати внаслідок віку і потенційної аварійності.Зайнявся операцією "ліквідація"
--- добавлено: 17 апр 2015 в 23:34 ---
Ще пару фото ,щоб уявити розмір черешні

 

Паралельно з розчисткою ділянки і збиранням матеріалів,зробив перила на сходи.Справа в тому,що я не є прихильником прямих ліній,а з іншого боку,щоб зменшити ухил дороги,вирішив заїзд зробити у формі латинської S,тобто.збільшити довжину заїзду,але зробити пологішим,тому і сходинки від хвіртки забетонував округлі,відповідно вигнув і перила

 

Питання вибору фінішного матеріалу на дорогу не стояло.Виріс і все життя прожив в місті з більш ,аніж 1000 річною історією,змалку звик до бруківки,мешкаю в історичній частині міста,буваю в Європі,де тішуся прекрасно збереженою не тільки старовинною архітектурою,але й чудовим старовинним мощенням вулиць-не можу сприймати ані асфальт,ані модний нині матеріал-штучну (бетонну) бруківку.Незважаючи на те,що "новодел" технологічний у роботі,калібрований ітд.ітп-на естетичному рівні він мені чужий,не гріє. Мій "проект дорога" затягнувся у виконанні ще й тому,що натуральна бруківка (місцева,андезитова) останніми роками стала неабияким дефіцитом,а гранітна житомирська має "кусючу" ціну.
Вирішив шукати бруківку і комбінувати її з іншим каменем.В нагоді став парадокс.Парадокс у тому,що всі теперішні крутелики,оформлюючи тротуари та під"їзди до магазинів,нотаріатів,аптек замість реставрації дещо понищеної місцями площі,масово почали заміняти все на штучну бруківку.Ось тут і настало у мене
"свято" -вдалося розжитися трохи бордюрним каменем та бруківкою різного калібру-від 5 до 12 см.
Для кольорового розмаїття докупив 1,5 тони світлої гранітної бруківки,якою вирішив акцентувати стежки у тлі дороги і використати в деяких орнаментах.
Почав епопею з підготовки до стежки,що веде до входу хати-виймав родючий грунт і заміняв на інертну підсибку-спочатку щебінь-клінцовку,затим щебвідсів.
--- добавлено: 18 апр 2015 в 00:49 ---

 

Після належної підсипки і ущільнення траншеї подушки почав викладати бруківку,заодно зварив дашок над ганком,який накрив листом 4 мм акрилу, а боковинки зашив полікарбонатом завтовшки 6мм,встановив світильники на сенсорі. Оскільки мені категорично заборонене перебування на сонці-зробів пересувний захисний екран (натягнув на дерев"яну раму синю плівку),в тіні якого потрошку вкладав камінчики.
--- добавлено: 18 апр 2015 в 10:33 ---
Звичайно,кожен сходить з розуму по-своєму,наприклад, ми з жінкою мріяли про будиночок або біля водойми,або ж в горах.З водою,на жаль,не вийшло а от будуватись на горі ,особливо на обмеженому клаптику землі в місті ,це вам скажу задачка не проста: дуже важкий,кам"янистий грунт,точніше,в"язка глина котру киркою видобуваєш із зусиллям,порівнянним з роботою каменярів....До того ж,в залежності від крутизни схилу ,необхідність формування підпірних стінок і терас,що вручну теж не просто.
З іншого боку,народу,що будується на рівнині також бракує шарму і загадковості горбів,ось чому вони масово створюють собі "ландшафти" зі штучними альпійськими гірками,тобто будують собі "гори"....
Отже,настав час будувати підпірну стіну та ще й з можливістю урізноманітити її межу майбутніми посадками квітів.
Пізніше прийшла ідея встановити різні варіанти підсвітки,значить-закладаємо кабелі,паяємо блоки живлення із стабілізацією по струму (драйвера) для світлодіодів,встановлюємо сенсор сутінок.
Останні фото-підпірна стіночка вночі.Передбачив і монтаж наземного світильника,що буде встановлений коло туї і стежки зі своїм датчиком руху.

 

Після "фіксації меж дороги підпірною стіною,приступив власне до неї самої.Звичайне (суцільне) заповнення полотна бутом,чи бруківкою щось не подобалося,тому вирішив скомбінувати таким чином-узбіччя викласти середнім по розміру річковим каменем,колію-крупним бутом на бетоні,а розбити це все композицією з різнокаліберної бруківки.В останній момент залишив ще й вільний клаптик для мікрогазону,на якому тепер полюбляє відпочивати моя подружка
--- добавлено: 18 апр 2015 в 11:36 ---
У форумчан,хто буде переглядати мою тему,прошу пробачення за дещо непослідовне ,згідно хронології будівництва, завантаження фотографій.Сподіваюсь,загалом процес зрозумілий.
Наступним етапом була наступна стежка викладена світлим гранітом,яка перетинає площину дороги і веде на сходи до back yard -нижньої частини подвір"я за будинком.На цій стежці зробив розбивку темною бруківкою. Поруч зварив конструкцію,що зветься на Закарпатті "лугош"-пергола,на якій буде витися виноград,а також моя улюблениця-гліцинія,що часом цвіте двічі на рік.Одночасно цей лугош буде слугувати прихистком від сонця для автомобіля влітку.

 

Потроху переходжу до останнього етапу-верхньої частини путі.Загалом в процесі доводилося переносити з місця на місце десятки тон матеріалу,який на протязі довгого часу,по наявних можливостях був складований на подвір"ї.Зрештою,ближче до завершення стало дихати легше,тому що більша частина каменюк вже була використана.
В процесі облаштував 2 канали водовідведення-зверху сформував за рахунок заглиблення каміння ,під кутом для зменшення замулення,знизу вбетонував заводський пластиковий короб з накриттям з штампованої оцинковки (перевірено-мій бусик не деформує оцинковку,виробник гарантував навантаження 2 тони) . За той час потроху озеленялося все,що було можливо.Оскільки ідея з мікрогазоном сподобалася не лише мені,але й моїй собацюрі,у верхній частині путі залишив місце,де прекрасно поселилась низенька гвоздика.
--- добавлено: 18 апр 2015 в 12:54 ---
На початку теми проілюстрував гармидер,що накопичився за багато років,а тут ще й добавилися дрова від ліквідованих дерев.Проблему треба було вирішувати-зі старих дошок змайстрував гібрид дроварні (об"м майже 7 куб.м) і секцій-сарайчиків для садових інструментів, шлангів, тачок ітп. На торці біля вхідної брами приаттачів музей нойової слави інструментів, що полягли на полі будівництва.

 

По мірі впорядкування подвір"я,почали "вилазити" певні моменти,що стали дратувати око-поверхня бетону на паркані від сусіда ну зовсім не "надихала".Разом з тим,під час створення сараю-органайзеру і розбирання старих завалів,знайшлися обрізки плитки,що залишилися від підлог та стін,поклеєних в хаті.
Вирішив замість того,щоб викидати кераміку та керамограніт,зробити кришки-мозаїки на злосчасний паркан.
--- добавлено: 18 апр 2015 в 13:18 ---
Болючим питанням залишалися вхідна брама з воротами. Розробив проект,який,на мою думку загалом пасує до огорожі і до будинку,а мій приятель-коваль викінчив моє бачення в матеріалі.В кованих фрагментах використані келтські елементи.
Але передовсім треба було вимурувати відсутній стовпець для хвіртки,що я і зробив,інтегрувавши поштову скриньку з переговорним пристроєм.Заодно вилив кришки на паркан і стовпчики,між якими розмістилася ковка.

 

@Володимир П,
Але у Вас терпець.
Чи маєте парочку таджиків???

 

Справа в тому,що я пенсіонер-інвалід (онкологія)-якби я просто сидів,то від дурних думок та болі збожеволів би.Реалізація задумів трохи допомагає пережити свої проблеми.А задумів і планів-просто океан,може це ще тримає мене на цьому світі.Все роблю сам принципово,-набагато простіше,аніж довго комусь пояснювати,як я бачу втілення нестандартних рішень.Нічого не планую і не проектую,що замислив,те і роблю-як чукча "што вижу о том и пою",коли здоров"я дозволяє.
--- добавлено: 18 апр 2015 в 16:19 ---
Паралельно монтував освітлення -більшість ліхтарів розміщена високо на паркані,вмикаються за допомогою сенсорів руху,які розташовані таким чином,що вмикаються по мірі пересування подвір"ям,тобто завжди попадаю в освітлену зону.
І ще кілька фрагментів того,що вийшло.
--- добавлено: 18 апр 2015 в 16:25 ---
Освітлення вночі
--- добавлено: 18 апр 2015 в 16:37 ---
Ще кілька нічних фото

 

Завалялися пару гарних камінчиків-ну як не зробити "малі архітектурні форми"?На перших двох фото валун "вклеєний" у муфту до асбоцементеої 300ї труби,зелений камінь-то природній цеоліт.
Інша "скульптура" посаджена на чавунну совєтьську муфту,яка в свою чергу лежить на мармурово (білий)-гранітній(чорний) підставці