Щас я розкажу як шукав для себе Бога. Благо вихідний і WiFi по дурдому не вирубили. Звичайна радянська сім"я. Батько комуніст, мама вчителька. Тобто охрестили мене "тайно". Підріс і стикнувся з труднощами. Отже треба комусь помолиться. Та і в життя після смерті вірити більш конструктивно. Це дає мету. З християнством якось не то, бо ввели мене туди фактично примусово /я був дитя/, та ще за гроші. Цікаво, до речі, скільки взяв Іоанн Хреститель з Ісуса за обряд, бо у нас в кожній церкві своя такса. Прочитав Новий Заповіт. Мало зрозумів. Прочитав Старий. Ще менше. Але коли дізнався що ці тексти пройшли цензуру після нікейського собору, замовником був імператор і що жоден з текстів, що ввійшли в Біблію не був написаний за життя Ісуса, зрозумів шо там ловить нічого. Далі веселіше - Ісуса визнали богом шляхом голосування. Та добре б голосували всі віруючі, а так - у них же кворуму не було! Ну і наостанок "..по делам их узнаєте.." десь там так було. А що я можу судить по ділам християнства? Чистки, інквізиція переслідування єресей. Мільйони вбитих. А в державних масштабах. Великий Рим зник після того як християнство стало офіційною релігією. Русь, могутня за Святослава лягла під монгол майже одразу після хрещення Володимира. Коротше, не підходить. Приходили сектанти. З ними важко, вони не спілкуються - вони давлять цитатами вирваними з контекста. Та і всі недоліки християнства там теж наявні. Сподобались рідновіри. Або язичники, кому як подобається. Це віра моїх предків - це важливо. Боги - уособлення стихій і сил природи, а "..все таки природу я люблю.." Обряди гарні і, що головне, осмислені. І ще, мене туди ніхто не тягнув. Я мусив працювати над собою, стримувати погані звички, здобувати знання щоб мене визнали гідним. На тренуваннях Волхв з нас сім потів виганяв. У вільний час - читайте. Причому не нав"язував що читать. Просто як можна більше читайте. Було здорово. Це потім коли все спопсилось в громаді, я звідти по-тихому пішов. Але коли хочу помолиться, то знаю кому. Вибачте за багато букв. А людина виникла в процесі еволюції ІМХО.
Поставив свій плюсик за чесність викладу та цікавий погляд на питання віри. На мій погляд, достойна жалю лише та людина, яка не вірить у ніщо взагалі.
Копаєм, смотрім… І шо ми відім? Чим же фігура реального Володимира в дійсності виділяється на тлі його середньовічних колег?
Вы про "сепаратиста"-Думу? по аналогии с религией - не может тьма терпеть свет,а грешное не может терпеть святое. долго на таком форуме люди с подобной идеологией протянуть не могут. чуть подпитался ,нагадил и с чувством выполненного долга ушел в рельность наслаждения бытом и жизнью в "ДНР". п.с. возвращаясь к религиозной ,библейской тематике - при соприкосновении с святым оскверненное/нечистое не может стать святым/чистым,а вот святое/чистое от такого соприкосновения оскверняется. диалог с сепаратистами никогда не даст положительного эффекта для таких типов,а вот чувство брезгливости и некоего спорикосновения с скверной остается . Вывод - нечего с ними "дискутировать" ,не о чем и незачем. Я так думаю.
.....Что общего у света с тьмою? 15. Какое согласие между Христом и Велиаром? Или какое соучастие верного с неверным? 16. Какая совместность храма Божия с идолами? Ибо вы храм Бога живаго, как сказал Бог: вселюсь в них и буду ходить в них; и буду их Богом, и они будут Моим народом. 17. И потому выйдите из среды их и отделитесь, говорит Господь, и не прикасайтесь к нечистому; и Я прииму вас. (Второе послание к Коринфянам 6:14-17) так,навскидку...
