Re: Відповідь: Re: Відповідь: Re: Доброе утро, страна! Не надо развода. При разводе страдают дети. В нашем случае люди, которые считают героями Ваших героев, но живут на другой территории. Нужно искать взаимопонимание. На нашем поколении не лежит ответственность за ужасы прошлого столетия. Нам можно договориться. А нашим детям вообще не свойственно спорить на исторические темы. На нас ответственность за то, что происходит сейчас. С нас они спросят, как, родившись свободными, стали рабами к совершеннолетию.
Вообще то было бы не плохо если бы мы помнили своё прошлое! Без него нет Будущего И доброе утро всем!!!
“Человек, не знающий истории, рискует навсегда остаться ребенком” Древнеримская мудрость. Доброе утро))) Сегодня Всемирный день беженцев. На протяжении многих лет различные страны и регионы отмечали собственные памятные дни и даже недели, посвященные беженцам. Одним из самых известных считается День африканских беженцев, который отмечается в нескольких странах 20 июня. Лагерь лаосских беженцев на севере Таиланда.
Відповідь: Re: Відповідь: Re: Відповідь: Re: Доброе утро, страна! Як дитина, я страждав що батьки не розлучалися, і жити не могли разом... Після того все нормально, ніяких скандалів, проблем, сварок, суперечок... Чого і бажаю своїй країні (спокійного розміреного політичного життя, стабільної і міцної, процвітаючої економіки, і ніяких суперечок на історичну тему і простої поваги для кожного члена суспільства, для героїв минулих днів). Бажаю всім гарного робочого тижня! Всіх патріотів своєї землі вітаю з Днем Народження Євгена Коновальця. Спойлер Євге?н Мих?айлович Конова?лець (* 14 червня 1891, Зашків, Жовківський район, Львівська область — † 23 травня 1938, Роттердам, Нідерланди) — полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу Українських Націоналістів (з 1927). Бажаючим ознайомитись з біографією. Спойлер Народився у вчительській родині.[1] У 1901—1909 рр. навчався в Академічній гімназії у Львові. З 1909 р. вивчав право на юридичному факультеті Львівського університету. [ред.]Початок громадської діяльності З студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. У 1910 р. Коновалець брав участь у боротьбі студентства за український університет у Львові, під час якої від рук польського шовініста загинув А.Коцко. У 1912 р. став секретарем львівської філії «Просвіти», тісно співпрацював з друкованим органом організації — місячником «Письмо з Просвіти», був членом «Академічної громади». Із 1913 р. як один з лідерів українського студентського руху був обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії. У 1913 р. як представник від студентства входив до «Тіснішого народного комітету» УНДП (голова Кость Левицький), на засіданнях якого провідні галицькі політики обговорювали і приймали рішення з найактуальніших питань українського політичного життя в Австро-Угорщині. Найбільший вплив на молодого Коновальця мали Іван Боберський (відомий західноукраїнськи педагог та пропагандист спорту), акт Мирослава Січинського та знайомство з надніпрянською еміграцією (особливо з Дм. Донцовом). [ред.]Війна і полон На початку Першої світової війни 2 серпня 1914 р. Коновалець був мобілізований до австрійської армії (19 полк Крайової оборони Львова). В червні 1915 р. під час боїв на Маківці Коновалець потрапив у російський полон. У 1915 — початку 1916 рр. перебував у таборі для військовополонених у Чорному Яру (між Царицином і Астраханню), а з кінця 1916 — у таборі в Царицині (тепер Волгоград). Після Лютневої революції 1917 р. в Росії Коновалець разом з галицькими старшинами з табору в Дубовці (неподалік Царицина) А.Мельником, І.Чмолою, Р.Сушком, В. Кучабським, М.Матчаком, Ф. Черником розгорнув широку організаційну і пропагандистську роботу серед полонених-українців. [ред.]Розбудова української армії У вересні 1917 Коновалець втік з табору і незабаром добрався до Києва. У жовтні-листопаді 1917 рр. Коновалець спільно з Р.Дашкевичем та іншими членами Галицько-Буковинського Комітету сформував Галицько-Буковинський Курінь Січових Стрільців, який незабаром перетворився в одну з найбоєздатніших частин Армії Української На*родної Республіки. В січні 1918 р. Коновальця після проведення реорганізації Галицько-Буковинського Куреня Січових Стрільців було обрано командиром Куреня Січових Стрільців. У кінці січня — початку лютого 1918 рр. частини Січових Стрільців відзначились у ході придушення антидержавного заколоту в Києві та в боях проти більшовицьких військ на підступах до міста. В період діяльності Української Центральної Ради Січові Стрільці на чолі з Коновальцем фактично виконували функції національної гвардії, забезпечуючи роботу уряду в найскладніші часи української державності. 1-2 березня 1918 стрілецькі частини під командуванням Коновальця спільно з Запорізьким Корпусом та Гайдамацьким Кошем Слобідської України визволили від більшовиків Київ. З приходом до влади гетьмана Скоропадського полк Січових Стрільців 1 травня 1918 р. на вимогу німецького командування роззброїли та розформували. Є. Коновалець, залишившись у Києві, разом з кількома старшинами здійснював організаційні заходи щодо створення нової стрілецької частини. В кінці серпня 1918 р. Коновалець отримав від гетьмана П. Скоропадського дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців з осідком у Білій Церкві. На початку листопада 1918 р. Коновалець через Дмитра Дорошенка, а згодом і особисто, вів переговори з гетьманом про умови надання національно-демократичними силами (у тому числі Січовими Стрільцями) підтримки гетьманському уряду та наголошував на недопустимості укладення федеративного союзу з Росією. В листопаді 1918 р. Січові Стрільці під командуванням Коновальця підтримали Директорію УНР у повстанні проти влади П. Скоропадського і в Мотовилівському бою 1918 р. розбили гетьманські частини. Коновалець брав активну участь у зміцненні боєздатності республіканських армії. В 1918—1919 рр. Коновалець командував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ. [ред.]Після поразки визвольних змагань Після прийняття 6 грудня 1919 р. на нараді Головного Отамана з представниками уряду та військовими керівниками УНР рішення про розформування українських регулярних частин Коновалець видав наказ про самодемобілізацію підрозділів Січових Стрільців. У листопаді 1919 р. Коновалець потрапив у польський табір для полонених у Луцьку. Навесні 1920 р., звільнившись з ув'язнення, перебрався в Чехо-Словаччину. Намагався у порозумінні з Симоном Петлюрою організувати з інтернованих бійців УГА, що знаходились в Чехословаччині, (дані військове формування визнавало владу Євгена Петрушевича) і українських полонених з таборів у Італії військове формування (ця ідея було малоздісненна, тому що більшість галичан хотіли повернутись додому) та робив спроби організувати збройне підпілля на окупованих українських землях. Поразка національно-визвольних змагань 1917—1921 рр. та чотиристороння окупація України спонукали Коновальця до пошуку нових методів боротьби за незалежність України. В цих обставинах в липні 1920 р. Коновалець здійснює заходи щодо створення принципово нової організації, яка б в умовах підпілля могла ефективно боротися проти окупаційних режимів. У серпні 1920 р. за безпосередньою участю Коновальця було створено таку собі прото-Українську Військову Організацію (хоча сама організація як єдине утворилось лише восени 1921 року. До того часу діяли розрізнені групи в Галичині (колишні старшини УГА та інші військовики) та Коновалець, що був тоді закордоном. 20 липня 1921 р. Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО. Був активним противником Другого Зимового походу Армії УНР розуміючи його безперспективність. [ред.]Еміграція Могила Євгена Коновальця на цвинтарі «Кросвейк» Із грудня 1922 року Коновалець був змушений жити в еміграції у Чехо-Словаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії. У листопаді 1927 за ініціативою Коновальця на одній з нарад УВО було вирішено створити єдину революційно-політичну організацію, діяльність якої ґрунтувалася б на націоналістичній ідеології та поширювалась на всі українські землі. 28 січня — 3 лютого 1929 на Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні було створено Організацію Українських Націоналістів, головою проводу якої було обрано Коновальця. Наприкінці 1920-x — на початку 30-х рр. Коновалець, організаційно зміцнивши УВО і ОУН, установив контакти з політичними колами Німеччини, Великобританії, Литви, Іспанії, Італії та організував українські політично-інформаційні служби в багатьох політичних центрах Європи, залучив до співпраці з ОУН широкі кола української еміграції. Здійснив ряд заходів, внаслідок яких були створені осередки ОУН або споріднених організацій у Франції, Бельгії, Канаді, Маньчжурії. За його безпосередньою участю в Америці були засновані Громади Українських Стрільців, що поклали початок Організації Державного Відродження України в США і Українському Національному Об'єднанню в Канаді. З метою підготовки до майбутньої збройної боротьби за незалежність України за дорученням Коновальця було сформовано військовий штаб та укомплектовано школи з підготовки старшинських кадрів для української армії в Польщі, Чехо-Словаччині, Австрії. Діяльність Коновальця з розбудови ОУН, яка користувалась всезростаючою підтримкою української молоді, намагання поставити українське питання у Лізі Націй та постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР, викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві. 23 травня 1938 р. Коновалець загинув у Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації проведеної органами НКВД СРСР. Вбивство Коновальця виконав співробітник НКВС Павло Судоплатов. (Пізніше — керівник розвідувально-диверсійного управління НКВС СРСР, генерал КДБ) Він зумів увійти в довіру до Коновальця, котрий вірив в існування в СРСР міцного підпілля. Це «нелегальне угрупування» й «представляв», за придуманою НКВД легендою Судоплатов під псевдонімом «Павлусь Валюх». Про це інформували особисто Сталіна. У листопаді 1937 Судоплатова прийняв особито Сталін й поставив задачу розробити план «нейтралізації» керівництва ОУН. Через тиждень у Кремлі Судоплатов доповів план Сталіну, керівнику НКВД Єжову та голові ЦИК УРСР Петровскому. Останній заявив, що Коновальцю заочно винесений смертний вирок. 23 травня 1938 Павло Судоплатов передав у Роттердамі в кафе готелю «Атланта» вибухівку, закамуфльовану підривниками НКВС під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула. Похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.
Есть, что вспомнить. http://www.youtube.com/watch?v=lZx5quDvMkY&NR=1 Добавлено через 19 минут 19 секунд И это понравилось http://www.youtube.com/watch?v=zLcwJtgo88g&feature=related
Всем, привет! Вчера, 21 июня, в Украине, как и во всех странах Северного полушария, оказывается, был самый длинный световой день в году и самая короткая ночь. Спойлер В южном полушарии 21 июня наоборот — самый короткий день и самая длинная ночь. День летнего солнцестояния астрономы и географы воспринимают как важное астрономическое и географическое событие. 21 июня в полдень солнце достигнет высочайшей точки на небе и в таком положении остается на некоторое время. Затем оно поворачивает на зимний путь, и дни начинают убывать. А кажется, что лето только началось! Вот так незаметно проходит жизнь...
