Українська поезія

Тема у розділі 'Курилка, болталка', створена користувачем mijki, 30 гру 2015.

  1. Витэк

    Витэк Заслужений майстер

    Повідомлення:
    2.084
    Симпатії:
    1.863
    Адреса:
    Золотоноша
    За спину кинувши минуле,
    В майбутнє думкою летим.
    І в мріях долі мов тонули,
    Натхненно окриленні цим.

    І час від часу в ці хвилини,
    раділи ми казкам своїм.
    Так як малеча ліпить з глини,
    В думках ліпили щастя дім.
     
    mijki подобається це.
  2. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.515
    Симпатії:
    9.715
    Адреса:
    Трускавець
    (Кращих військових "навчань" чим в Сирії і придумати важко.
    В.В. Путін)

    Нам кажуть, що діток приносить лелека,...
    І звісно, це правда - то птаха життя.
    А ви подивіться у небо Алеппо,
    Там душі дітей летять в небуття.

    Ви бачили лебедів зграї крилаті?
    Що рвуться у вічність, й летять без кінця,
    І в кожного птаха у дзьобі зажата
    Убита війною дитяча душа.

    Два красені птахи, дві різні події,
    Тут радощів сльози, там сльози біди.
    Коли все скінчиться спросіть у росії,
    В Алеппо як їхні навчання пройшли?!

    Нам кажуть, що діток приносять лелеки...
    14-15.12.16 р.
    Микола Соболь.
     
  3. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.515
    Симпатії:
    9.715
    Адреса:
    Трускавець
    [​IMG]
    Оля Сапріянчук-Маротчак Поезії
    25 mins ·
    Найважча боротьба - з самим собою,
    Коли ти друг і ворог водночас.
    Щодня бої між радістю й журбою,
    Що повторитись мають сотні раз.

    ...
    Щодня війна між ангелом і чортом,
    Й не знаєш, хто полонить розум твій..?
    То у човні, то - взагалі за бортом,
    Між днем розчарувань і днем надій...

    Неначе сон: чи бачив, чи здалося -
    Щоденна гра ненависті з любов'ю...
    І з ким би йти у бій не довелося,
    Найважча боротьба - з самим собою...
     
    Voyutichi подобається це.
  4. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.515
    Симпатії:
    9.715
    Адреса:
    Трускавець
    Сексуальна* поезія ! :-DРаджу перейти за посиланням там кожен віршик* бомба !bravo

    ПОЗА 100
    · 2 hrs ·
    То найсолодше з божевіль!
    Ох, як терзає душу біль,
    Не маю більше сил терпіти!
    То наче мантра, моя ціль -
    Як можна так... Тебе хотіти..?...
    ***
    Мов сенс всього мого життя-
    Це плоть твою в собі пізнати...
    Й немає більше вороття.
    Дозволь... уста поцілувати...
    ***
    Й ти любиш моє тіло... Дій!
    Нам необхідно це зазнати...
    То найсолодше з божевіль,
    Що не дає ночами спати...
    4.01.17р.
    Оля Кльова

    See More
    [​IMG]
     
  5. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.515
    Симпатії:
    9.715
    Адреса:
    Трускавець
    Василь Ковтунto Українська поезія
    · 9 hrs ·


    З неба тримаю слово -
    Вимолив у Христа,
    Почуйте мене, братове,
    Допоки хриплять вуста.

    ...
    Допоки ще маю сили
    Звертатись до вас з небес,
    Ви Бога за мене просили -
    Я нині для вас воскрес.

    Воскрес і волаю криком,
    Ковтаючи біль жалю́,
    Своїм незворушним ликом
    Мертвий живих молю.

    Почуйте мене, братове,
    Пробив одкровення час,
    Гірке моє з неба слово,
    І правда гірка для вас.

    Почуйте мене, братове,
    Щось діється нині не так,…
    На тому і вся промова,
    Я до промов - не мастак.

    За рідну мою країну,
    За кожен святий поріг,
    За мову її солов’їну,
    Я б ще раз померти зміг.

    Промові ж - не маю мочі,
    Лиш погляд німий зотлів,
    Погляньте, братове, в очі -
    Яких вам ще треба слів?..

    Благаю одне-єдине
    З моїх неосяжних мрій -
    Не зрадьте того, хто згинув,
    Завершіть священний бій.

    Василь Ковтун. 21.10.2014р.

    (нижче - аматорське відео декламування даного вірша автором).
    https://www.youtube.com/watch?v=BYE7yMh_EZM

    See More
    [​IMG]
     
    Erni та slavko.malynovsky подобається це.
  6. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.515
    Симпатії:
    9.715
    Адреса:
    Трускавець
    Болить так змучена душа
    Болить, і біль той не вщухає
    Війна знов ріже без ножа
    Смуток сльози сповиває

    ...
    Так гірко плачуть небеса
    Вітер сніжинки підіймає
    В очах тремтить нова сльоза
    А смерть нікого не питає...

    Де ти взялась,тебе не кликали
    У крові руки твої чорні
    Цієї ночі автомати хлипали
    І піднімались воїни з безодні

    А далі Янголи у небо йшли
    Знесилені...І небо їх приймало
    Кров"ю сніги у полі проросли
    І небо плакало, зітхало....


    (Війна)
    Олена Шабанова


    [​IMG]
     
  7. mijki

    mijki Заслужений майстер

    Повідомлення:
    7.515
    Симпатії:
    9.715
    Адреса:
    Трускавець
    Заповіт Кремлю

    Як у крові утопиться Росія
    І вурдалака у Кремлі скона,
    Мене утішить вельми ця подія,...
    Для вух моїх це гарна новина.

    Нехай москаль укорчиться у муках,
    В його домах оселяться плачі.
    І не побачить дід свого онука
    Й горить вогонь цвинтарної свічі.

    Нехай жінок позасихають лона
    І руки не торкнуться їх краси,
    Та у сльозах гудуть церковні дзвони,
    І сито виють розжирілі пси.

    Аби важку пізнали руку ката,
    Яка одважить болю про запас.
    Такою буде праведна розплата
    За рідний Крим, сплюндрований Донбас.

    Гори у пеклі, чортове насіння!
    Перетворись на жирний перегній!
    Згниє Москви затруєне коріння
    І зійде пагін волі молодий.

    3.04.2017 р.

    See More
    [​IMG]
     
  8. Ilonka

    Ilonka Підмайстер

    Повідомлення:
    27
    Симпатії:
    26
    Адреса:
    з берегів Сіверського Дінця :-)
    Відкрила для себе поетесу Галину Гордасевич.

    Міська балада

    Машина з місця рвонула і — ходу.
    А жінка сиділа печальна і тиха
    І тремтячими устами шептала:
    — Не хочу,
    Не хочу від тебе їхати!
    І поїхала. Спробуй тепер верни!
    Нічого не вернеш назад.
    І незабаром забули вони
    Поїздку свою на вокзал.
    І лише водій, буйна голова,
    Дівчаток веселих печаль і втіха,
    Все пам'ятає тремкі слова:
    — Не хочу від тебе їхати…
    Не хочу від тебе їхати…
    Не хочу від тебе їхати…

    ***
    В сімнадцять кохають.
    Ах, як кохають!
    А в тридцять
    За першим коханням зітхають.
    А в сорок…
    А в сорок вже все розуміють
    І тільки тоді любити уміють.
    В сімнадцять
    В вас принца казкового бачать
    І вади найменшої вам не пробачать.
    А в тридцять
    За все без кінця докоряють,
    Всі ваші недоліки перебирають.
    А в сорок…
    А в сорок уміють простити.
    І попрощатись. І відпустити.

    ***

    Прости, що все тебе люблю,
    Що все не можу розлюбити.
    Мій цвіт морозами побито,
    Я гірко так за ним скорблю
    І все-таки тебе люблю.
    Великий день. Широкий світ.
    А я на нього не зважаю.
    Мені не ждати урожаю,
    Бо облетів мій ніжний цвіт.
    І все-таки - широкий світ!
    Себе втішаю: — А, пусте!
    От поболить і перестане,
    За зимами весна настане
    І сад мій знову зацвіте.
    …А десь уста твої сумні.
    Як гірко-солодко мені!

    ***

    Приїдь до мене!
    Я спечу
    Цукрове печиво, крихке і золотисте.
    Я відчиню тобі і помовчу.
    А потім спохвачусь. Запропоную сісти.
    Спитаю: — Як живеш?
    І знову помовчу.
    А потім так буденно і звичайно
    Скажу: — Ось зараз чаю скип'ячу!
    І побіжу на кухню ставить чайник.
    Я найдорожчу чашку розіб'ю,
    Бо серце раптом стисне, як в лещатах.
    Уламки підберу. Води поп'ю.
    І знову повірю: це таки на щастя!
     
    WalterCV та Erni подобається це.
  9. Энки

    Энки Модератор Команда форуму

    Повідомлення:
    15.888
    Симпатії:
    15.562
    Адреса:
    Київ
    Чіки-чіки
    на музики
    зарізали
    кач-
    ку,
    усім діткам
    по кусочку,
    а Миколці
    срач-
    ку.
     
  10. Энки

    Энки Модератор Команда форуму

    Повідомлення:
    15.888
    Симпатії:
    15.562
    Адреса:
    Київ
    Остап Українець
    #мовне #віршик
    Це – хатка, збудована Сепіром-Ворфом.
    Це сад і город,
    А це – сонях, як сонце,
    Що всюди в його заглядає віконце,
    Бо сонях усюди походить від сонця
    У хатці, збудованій Сепіром-Ворфом.
    А це ось комора.
    В коморі... залежить
    Скільки на нас накладають обмежень
    Синоніми гарного слова «комора»,
    Їх кількість різниться від мови до мови,
    Залежно від слова і вміст теж різниться;
    Для нас це, все ж, мабуть, буде пшениця
    У хатці, збудованій Сепіром-Ворфом.
    Це – кіт. Він сміливо виходить з воріт,
    Бо дуже вже хоче зловити синицю,
    Яка викрадає з комори пшеницю,
    З якої так смачно пекти паляницю,
    Піту, лагана, чи іншу гузицю
    Для мов, що не знають і про паляницю,
    А ще ж їхній хліб може буть не з пшениці,
    Тому не її й викрадає синиця,
    Що в деяких мовах тільки синиться,
    У інших походить від слова «маленький»,
    Тому й викрадає у них хіба жменьку –
    У хатці, збудованій Сепіром-Ворфом.
    А це – пес без хвоста,
    Який каже «гав» на сміливця-кота,
    Тільки у мовах, де слово «собака»
    Тотожне «псу», й, окрім цього, ніяке
    Із них не вживається, щоб позначати
    Тільки пса без хвоста, бо тоді й уживати
    Ми будем це слово – «безхвостого пса»,
    Який каже «гав» на сміливця-кота,
    І то не завжди: тут сама форма слова
    Пов’язана з тим, що якось-то і комусь,
    Здалось, що це звук, який каже «собака»,
    Так кажемо ми, та крім цього ніяка
    Чи майже ніяка, собака не має
    Уявлень про «гав», яке пес вимовляє
    У хатці, збудованій Сепіром-Ворфом.
    А це в нас корова, ряба і рогата –
    Що, знову ж, не факт: якщо є предикатом
    Для слова «корова» наявність рогів,
    А якщо ще залежить від кольорів,
    Для мови якоїсь, яка має слово,
    Що значить «ряба і рогата корова»...
    Вона, одним словом, хвицнула пса,
    Та, знову ж, не факт, бо в російській отак:
    Корова не хвицать буде, а «лягать»,
    По-англійськи це «kick», а у нас це «копняк»
    І хто його знає, що зробить корова,
    Як трапить в систему іншої мови
    У хатці, збудованій Сепіром-Ворфом.
    А це ось бабуся старенька, горбата,
    Але поки досить, бо тут варто знати
    Що, скажімо, в англійській часто бабуся
    Зветься old lady, те саме й з дідусем –
    тож нашу old lady любить корова,
    Тут, знову ж, різниця від мови до мови,
    Є lubi та kocha, στοργή є, φιλία:
    Чи стати коровичка має надію
    Членом сімейки старої бабусі,
    Чи другом, що тихо пасеться у лузі,
    Та й луг під питнням, бо хто його знає,
    Як місце з травою хто називає
    У хатці, збудованій Сепіром-Ворфом.
    А це що за сплюх? Це, звичайно, пастух.
    Якого картає бабуся горбата...
    Та кого ж пасе він? Корів із телятами?
    Овець (тож він shepherd), гусей з гусенятами?
    Чи просто «пасе»? Та цього не буває,
    Бо мова окремі позначення має
    Для того, хто пасе чи худобу, чи птицю,
    Яка для реалій мови годиться –
    У краях без свиней не живуть свинопаси,
    Без овець чабанів не бува, а тим часом
    Де свійські тварини – там є пастухи,
    Але ти їх точно ще спробуй назви,
    А тоді переймайся, чи вмістяться гуртом
    У хатці, збудованій Сепіром-Ворфом.
     
    Voyutichi та andrij64 подобається це.

Поділитися цією сторінкою