Гайд-парк (Уголок Оратора)

Ruslana Radchuk
7 ч ·

Розкажу за Південний Тіроль, сепаратизм, мову і все таке. Я там туристом в основному, тому з середини може бути трошки інакше.

Спойлер

Отже, Південний Тіроль це Італія. На весь регіон там проживає десь 500 тисяч населення. Рай для туристів, квітучий економічний регіон, вилизаний, просто ляля. Обожнюю Південний Тіроль.

І от прийжджаєш в Південний Тіроль (ПТ), заходиш в магазин, дістаєш розмовника і на касі так: бонджорно, сіньйоре! Ну це ж белла Італія! А продавець подивиться на тебе уважно, витримає паузу і буркне у відповідь: гутен таг.

Або власниця туристичного готелю розговориться: ну якщо нормальний який італієць попадеться, то я до нього, як до людини і італійською звернусь, так і бить.

Або знімаєш житло в історичному будинку, відкриваєш їх альбом з історією, а там порадник: якщо хочете піццу і еспрессо, і беллу Італію, то вам треба південніше їхати.

Тобто певну наелектризованість відчуваєш навіть туристом. Тому довелось трохи зануритись в історію, щоб збагнути, що там до чого.

Отже, на початок першої світової ПТ в складі Австро-угорської імперії. На той час там проживає 90% німецькомовних, 3% італійськомовних (решта - іншомовні). Після програшу Австро-угорщини в війні, в 1920 році ПТ остаточно аннектувала Італія. І вже два роки пізніше почався процес італінізації. Щоб ви уявили масштаби, трохи подробиць.

Викликали фашиста географа Ettore Tolomei і сказали придумати і переназвати всі, абсолютно всі географічні назви на італійський манір: був Боцен, став Больцано, Меран-Мерано, Грюнзее - Лаго Верде.
Переназвати імена і прізвища людей на італійський манір: Був Франц, став Франческо, був Мюллєр, став Молінарі.
Закрили всі німецькі школи.
Ввели тільки італійську мову в державному обігу і в судах.
Написи на могилах тільки італійською.
Заборонили еміграцію німецькомовних і активували приїзд італійців в ПТ. З 1921 по 1939 56.000 італійців переїхали в ПТ.

В 1939 році Гітлер приєднав Австрію до себе і тірольці зраділи, що нарешті повернуться в рідну німецьку гавань. Але Гітлер і Муссоліні домовились не перекроювати кордони, хоч і придумали опцію обміну населення: німецькомовні запрошувались переселитись в Дойче Райх. Німецька пропаганда підтримувала наміри розповсюдженням слухів, що німецькомовних вишлють на Сіцілію. 86% німецькомовних південнотірольців мали намір втікти в Німеччину. Реально виїхала десь третина.

В 1943 Муссоліні відправили у відставку і вермахт зайшов у Південний Тіроль. Населення радісно зустрічало визвольників від італійських гнобителів, призвалось в армію і поповнило ряди ваффен-СС. Однак ненадовго, бо війна скінчилась. Південнотірольці зраділи, що зараз нарешті поділять по справделивості і вони залишаться в Австрії. Зібрали підписи. Але Австрія було на той час занадто слабкою, щоб на щось там претендувати. Максимум виторгували щось схоже на більш-менш автономію. Але хитрі італійці приєднали до ПТ італійськомовний регіон, який вносив певні пертурбації на виборах. І вимагали від південно-тірольців приймати робочих мігрантів з Італії.
Регіон економічно маргіналізується. Формується терористична організація "Комітет звільнення Тіроля" і діє з 1950 по 1988, тобто 30 (тридцять років) - 361 теракт.

В 1980 році 65% тірольців відчуває себе німцями, 30% - італійцями. Австрія вимагає від Італії визнати і посилити права німецькомовних. Пакет ухвалено остаточно в 1992 році, коли Південний Тіроль отримав знову більш-менш автономію. 90% держслужбовців було італомовними.

На той час регіон очолював Луіс Дурнвальдер, який вивів його з економічної кризи і зробив з нього процвітаючу цукерку. Введення Шенгену дозволило Південному Тіролю посилити економічні зв"язки з австрійськими регіонами. Наразі по економічному розвитку це регіон номер 1 в Італії (хоча, по слухам, не дуже ділиться своїм валовим продуктом з центром) і валовий продукт на одного тірольця значно вищий ніж по ЄС в середньому.

В підсумку: не завжди бажання приєднатись до старшого брата - плідне.
Не завжди насильственна -ізація призводить до успіху.
За власну мову варто боротись.

 

Faina Kaplan
Nov 11, 2016

Спойлер

Hейронний резонанс.

В людини є два мозга: старий мозг рептилії truncus encephali і мозг-надбудова, то шо людина наростила в результаті еволюції, занявши когнітивну нішу.

Агенти ФБР, старі поліцаї, а також опитні переговорщіки ніколи не звертаються в розмові до мозга-надбудови: до логіки, аргументів, здорового глузду, раціонального і т. д. Це безполєзно або дає важко виборений і малозадовільний результат. Oпитні люди відразу націлені на ефективний і енергозберігаючий т. з. неврологічний резонанс в стовбурі головного мозку, шо відповіда за животні реакції. Якшо тобі нада виєбнутись чи поглумиця над кимто, будь ласка, використовуй аргументи, рацію, логіку і здоровий глузд. Якшо же тобі нужний результат, а результат — це то шо протилежна сторона, шо ти з нeю перемовляєшся, змінює свою поведінку у вигідну для тебе сторону, ще й думає, шо це в його інтересах, — для такого результату тобі потрібний нейронний резонанс.

Для того шоб навчитись вибудовувать нейронний резонанс, тобі треба стати іншою людиною: уважною, допитливою, зконцентрованою, здатною до співчуття і способною вчасно заваліть свою варєжку.

Перед тим як почать, піди зараз на ютуб і переглянь якусь серію з телесеріала “Коломбо”. Його можна і англійською і російською знайти. Уважно дивись як Коломбо балакає з людьми. Також дивись за його жестами: дуже розслабленими і невимушенеми. Він за секунду создає нейронний резонанс.

Ще раз переглянь кіно “Старікам тут не місце”. Уважно дивись як Хавієр Бардем балакає з людьми. Дивись як його голос і жести проголошують авторитетність, впевненість, і гіпнотизують слухача.

В важливих бесідах чи переговорах тобі доведеться балакать в основном голосом Пітера Фалька, але в деяких випадках — голосом Хавіера Бардема, коли ти проголошуєш щось дуже важливе. Байдуже, хто ти, женщіна чи мущіна, тобі доведеться використовувать інтонації цих людей.



Так, це критично готуватись до важливої зустрічі в інформаційний спосіб. Але, якшо вам треба поміняти поведінку і ставлення співрозмовника, то ваші інтелектуальні зусилля будуть негодними, бo ви не здатні зробить нейронний резонанс і звернутись до первинного мозку вашого антагоніста. Важно не те що ви кажете, не слова, а хто ви є, як ви сприймаєтесь.

Лейтенант Коломбо за півсекунди входе з людьми в нейронний резонанс шляхом теплого, спокійного, зацікавленого, доброзичливого і розслабленого вигляду і неквапливого смол-току. Він заколисує амігдалу співрозмовника і робе їй спокійно і затишно. Коли йому спокійно і затишно, — співрозмовник (хуйова або недоговорна людина) підготовлена до зміни своєї поведінки.

Намагалась достать з памяті згадки про людей, шо я знаю лічно, шо можуть прекрасно і природньо создать нейронний резонанс з посторонніми. З ужасом обнаружила, шо я не знаю таких людей серед українців, крім одного: співробітника, як потом оказалось, КГБ (і ще одной женщіни, шо купляла в касі білети без черги абсолютно без причини і на неї ніхто не обідився за це). Похоже, шо їх вчать цьому в їхніх отето КГБ-ічних курсах чи шо воно. А для простих граждан це недоступний талант. Коли цей співробітник — миршавий низькорослий мущіна з некрасівою лисиною оказувався рядом, хотілось хіхікать і розмовлять з ним. Він страшно уважно і зацікавлено слухав, з тонною підкресленої поваги, наче для нього ви найважливіша особа в світі зараз, і часто робив паузи в розмовах, шо співрозмовнику доводилось ці паузи заполнять чим попало.

- А де Льоша?
- А Льоша сьогоді вихідний.
- Вихідний?
- Ну да, він поїхав в Київ.
- У Київ?
- Да
(пауза)
-В нього там якась важлива зустріч.
(Довга пауза. Кивання головою. Тепла посмішка.)
- …В посольстві з кимось кажеться чи шо

_____________________________________

Етапи зміни поведінки шляхом переговорів.
Найкращі засоби вести розмову з терористами — це дрони. Але вони малодоступні і в терористів часто з собою є заручники. Тому в тебе один вихід — вести себе як психіатр. Психіатр не переконує тебе, шо демони не існують, а ти алкаш. Він з емпатією вислуховує всі слова, шо каже паціент, а потім питає: “Коли саме демони приходять до вас, вночі? Вдень? Які ше симптоми, коли вони приходять? Болить голова?”

Коли терорист розповіда, як в нього нема іншого виходу, крім робить те шо він робе і шо його нарід притісняли і не давали йому балакать на рідній мові, — він може потратить на це більше 4 годин. На мові ЦРУ/ФБР це називається “ригать”. І переговорщик від ФБР поводиться як коло людини, шо ригає. Ти ж не будеш робить зауваження “о, а це шо, морковка? А це макарони? А це піца, ти їв піцу?” Ні, ти так не робиш, ти мовчки чекаєш, пока людина скінчить ригать. І бува шо подаєш їй серветку і кажеш не більше як “гм”, “иш ти”. Так і тут. Ти мовчки з нейтральним виразом обличча вислуховуєш все шо є сказать, пока людина не вчадіє і не замориться від слів. Тобі не можна навіть вставлять заохочувальні слова. А тіки “ага”, “так” і кивать головой.

Це дуже важко зробить. Коли ФБР визволя американських громадян з полону дето на Філіпінах, їм доводиться не менше тижня уламувать переговорщика, назначеного владою, використовувать техніку розроблену ФБР. Бо сидіть і слухать 3 часа мариво про то як тебе гнобили, і про несправедливість, ніхто не хоче. Всі хочуть стрілять.

Але те шо буде далі, зробить ще важче. Тобі нада буде проговорить основні тезіси ригання до терориста з таким виглядом наче ти відкрив для себе багато нового і тепер в тебе появилось співчуття до тера і до його справи. “Тепер я розумію, чому ви взялись за зброю. Ви почуваєтесь чужими в цій країні, наче на ваші права всим начхать. Здається у вас і справді не було іншого виходу.” Тоді тобі треба дождатись, пока інша сторона погодиться, шо ти правильно зрозумів її ригалово. Так само тобі треба ідентифікувать страхи пацієнта: “Здається, ви також хотіли б уникнути подальших смертей зі свого боку”.

Ці переговори ведуться на ізнос і часто лишаються незавершиними. Коли тер баче твоє розуміння його ситуації і коли йому почина здаватись, шо ти маєш до нього емпатію, то він вигора і втрача енергію на подальше протистояння. Він часто просто губе смак до подальшої боротьби.



Коли тер балакає, — і це дуже важно, зверни увагу — коли тер балакає, цей брєд слухають семеро співробітників ФБР. Для чого? Вони намагаються знайти в мареві то шо зараз називається чорними лебедями. Чорні лебеді в переговорах — це ті факти, про які ти не знав, зараз дізнався і тепер ти можеш їх використовувать як ричаги впливу. “На нас всим наплювать. Нас всі бояться підтримувать.” (Ага, це харашо.) Коли ти обнаружеш трійко чорних лебедів, ти можеш почать доводить переговори до кінця. Коли ти бачиш тінь лебедя, ти віддзеркалюєш слова співрозмовника: “Всим наплювать?” “Бояться підтримувать?” Він дасть тоні більше інфи і виведе на поверхню лебедів.

В залежності від змісту лебедів, тобі треба буде на ходу розбудовувать стратегію подальших переговорів.

***

B технології зміни поведінки, шо нею ділиться колишній агент ФБР, найважливіше — це ваш голос. Без належного голосу технологія не працює. Іди і ше раз передивись кіно про лейтенанта Коломбо і промови Рейгана. На момент розмови ти должен перекинутись на лейтенанта Коломбо і Рейгана: користуйся їх тембром, інтонацією, паузами, швидкістю (повільно). Ти говориш до первісного мозга людини. Аргументи тут не діють. Не думай за аргументи, забудь їх, їх не існує.

Роздивимось ситуацію, коли тобі нада переконать жильців будинку скинутись на теплову ізоляцію будівлі. Нормальний приклад, чи не дуже?

0.
Якшо ти ініціатор ізолювання будинку, то тобі треба буде зробить “аудит звинувачень” перед тим як відкривать цю тему. “Я вагався взагалі починать цю тему з ізоляцією, бо подумав, шо мене відразу звинуватять в тому шо я працюю на компанії, шо встановлюють ізоляції, чи ше зроблять винуватим в чомусь, як це обично буває з зачинщіками.”

Які ще звинувачення можуть тобі предявить? Зроби їх аудит і також згадай у передмові.

1.
Дай сусіду “проригатись”. Дивись минулу лекцію шо це значить. Кажіть:

- А ви особисто що думаєте на рахунок ізоляції, здається ви налаштовані проти?

Далі ваш сусід візьме 15–30 хвилин на виригування з себе злості і случаїв, як людей наїбали і як це дорого і як скіки шкоди це принесло.

Уявіть собі, шо ви 30 років прожили в лісі і нічого не знаєте про теплову ізоляцію. З таким зацікавленим виглядом треба вислухать промовця.

Коли двоє людей дискутують, то насправді їх не двоє, а четверо. Ти трохи слухаєш, шо тобі говоре співрозмовник і також прислуховуєшся до голоса в своїй голові, що підказує тобі як слід аргументовано і логічно відповісти на слова співрозмовника. Це полостю безполєзно. Аргументи не діють в більшості ситуації і ніколи не змінюють поведінки. Так шо виключи той голос в твоїй голові і уважно слухай шо тобі кажуть, навіть якшо це брєд. Ти ніколи не зможеш зробить вигляд, наче ти слухаєш, бо первісний мозг співрозмовника мгновено тебе вирахує і отморозиться. Так шо слухать доведеться по справжньому. Не забувай, ти — психотерапевт, а інша сторона — псих. Слухай уважно того психа, бо тобі його лікувать.

2.
Не. Поспішай.

3.
Коли той “проригається”, повтори своїми словами, чому ізоляція — це зло: “Понятно, це дорого і доведеться платить за малоімущіх, бо вони неспроможні за себе заплатить. Крім того, ви праві, це досить нова технологія і буде важко знайти подрядчика, шо робе це якісно. В мене тоже кум так попав. Та да, контролювать якість роботи буде складно, це треба бути спеціалістом. І потім її треба буде ремонтувать же ж кожного року — це знову витрати.” Не переставай розказувать, чому твій співрозмовник прав, пока він не скаже: “Саме так, ти правильно все зрозумів”. Це дуже важливо. Пока він не подведе ітог, шо ти все правильно зрозумів із сказаного, ти не зможеш перейти до наступних кроків. Витягни на поверхню всі страхи співрозмовника і назви їх. Це важливо. Інвентарізація страхів нейтралізує їх сиру інтенсивність. На цьому етапі ти майже вмовляєш співрозмовника відмовитись від ізоляції. Його амігдала розслабляється і готова до наступного етапу.

4.
Починай задавати калібровані питання. Ніколи не став питання таким чином, що на нього можна відповісти “да” або “ні”. Такі питання амігдала сприймає як наєзд. Твоя задача зробить так шо співрозмовник буде вмовлять САМ СЕБЕ в тому шо ізоляція — це не так і погано. Для того шоб правильно побудувать калібровані питання, тобі треба було заздалегідь вивчить чому саме ізоляція — це добре, і вивести до цього висновка і співрозмовника. Якби я була спеціалістом в ізоляції, я б знала точно які питання ставить, але ось приблизно так.

- Ви не проти, якшо я вам задам кілька питань?
- Ні.
пауза.
- Як ви обігріваєтесь і скіки ви заплатили за зиму за обігрів?

Далі: “Яку температуру ви тримаєте?” “А ваші сусіди аверху, знизу і збоку, ви не знаєте яка в них температура, шоб вам не доводилось втрачать тепло?” І т. д.

Коли співрозмовник каже шото, шо могло б бути іспользовано в пользу ізоляції, ви віддзеркалюєте за ним ці слова. Це надзвичайно ефективний метод — ізопраксизм, він вважається джедайським прийомом агентів ФБР. Як він впива на амігдалу — я не буду пояснювать.

- Той алкаш справа зовсім не топе.
- Зовсім не топе?
- Ну да, в нього не більше як 5 градусів взимку. В мене стіна вся холодна в спальні.
- Стіна вся холодна?
- Та як лід.

Поняли основну ідею?



Деякі напутствія
***

Часто людина, що прийшла з вами на переговори, не прийма ніяких рішень. Вона просто блокує доступ до більшого начальства. Але бува і навпаки, якшо людина навмисне настирно підкреслює, шо вона не прийма рішення і шо рішення нада буде обговорить зі “старшими”, — то така людина в більшості випадків і є “старшим”, шо приймає важливі рішення.

***

3 агресивно настроєною людиною треба вести переговори так. Ви дивились кіно “Побєг із Шоушенка”? Згадайте голос за кадром Моргана Фрімана. Використовуйте цей голос. Починайте з вибачення: “Я вибачаюсь, ви сказали….” Коли ви отримаєте відповідь, повторіть останні два-три слова шо вам сказали, або найважиливіші 2–3 слова у цій відповіді. Робіть велику паузу. Повторюйте процес знову. “Я перепрошую…”

***

Хороший переговорщик приходе на переговори готовий до сюрпризів. Прекрасний переговорщик має на меті використовувать своє вміння знайти ці сюрпризи.

Не бери з собою на переговори здогадки, залиш їх дома. Візьми з собою гіпотези і ретельно їх перевіряй, відкидаючи негодні. Приходь з абсолютно чистою головою і з чистого листа відкривай для себе інфу. Tabula rasa.

Люди, що дивляться на перемовини як на битву аргументів програють. Мета переговорів — нарить якомога більше інфи. Для того шоб викрить важливу інфу, ми мусим постійно допитувать світ кругом нас i уважно слідить за невербальною інфою, особливо в моменти, коли людина думає, шо її ніхто не баче.

***

Тактична емпатія — це розуміння почуттів і світосприйняття іншої людини. Тобі треба вияснить, шо рухає цією людиною — тільки так ти зможеш на неї впливать. Ні, вам не потрібно співчувать чи погоджуватись з людиною. Вом потрібно зрозуміть через які ричаги можна на наї діять.

***

Ідентифікуй у розмові страхи і дискомфорт свого співрозмовника. “Здається, ви почуваєтесь некомфортно з цим контрактом”.

***

Памятай, шо ти говориш з людиною, шо хоче, шоб її цінили і розуміли. Використовуй це. Найважливіші потреби людини — це почуття безпеки і потреба в контролі ситуації.

***

Сходи моделі зміни поведінки: 1. активне слухання, 2. тактична емпатія, 3. довіра, 4. зміна поведінки



***

Щоб викривить реальність співрозмовника, підготуйте його до найгіршого. “Я почуваюсь такою свинею, шо мені доводиться це робить, але в мене нема іншого виходу. Через помилки у плануванні в нас не получиться заплатить вам як домовлялись. В нас є можливість тільки заплатить дуже малу суму. Але перед тим як іти до іншого підрядчика, я вирішив позвонить і розповісти вам що трапилось, шоб ви могли самі принять рішення, перед тим як я звернусь до дешевших поставщіків. Так от, в нас є тіки півтищі.” Таким чином ви 1. заземляєте очікування співрозмовника (все дуже хуйово), 2. будуєте страх втрати (я понесу цю пропозицію до іншої фірми, якшо ви не погодитесь)

***

Люди роблять набагато більше зусилля для того шоб шось не втратить, ніж для того шоб шось придбать. Памятай це, коли будуєш речення. Приклад: кажи “шоб не втратить цю можливість” замість “шоб скористуватися цією можлівістю”.

***

Калібруй свої питання так щоб інша сторона сама вирішувала вашу проблему, але в неї зберігалась ілюзія контролю. Використовуйте слово “Як?” “А як ви гадаєте, це потрібно зробить? “А як би ви підійшли до цієї проблеми? А як би ви це вірішили? А як мені це зробить? Люди завжди докладуть більшого зусилля, коли вони самі відповіли собі на питання “як це можна зробить” і самі розробили собі план. “А як ми з вами узгодим спільний план дій, шоб все йшло по плану, і як ми з вами будем це контролювать?” Коли ти питаєш “як”, ти даєш людині ілюзію контролю і водночас тримаєш її розбалансованою і незібраною.

***

Правило 7–38–55%. Те як вас сприймають, засновано на ваших словах (7%), на вашому голосі і інтонаціях (38%) і на (55%) body language.

***

Правило трьох.

Коли ваш співрозмовник погодиться зробить, шо ви від нього хочите, зробіть так, шоб він це підтвердив тричі. Набагато збільшите шанси того шо він втримає слово. “Так шо, наступного тижня в три?” “Ти якось непевно відповідаєш, тобі цей варіант не дуже підходе?” “Ну тоді все, замьотано в вівторок на три, да?” Роби так, шоб уникнуть фальшивого “да”, бо люди кажуть “да”, шоб він них відчипились, а потім шлють смс, шо вони передумали.



***

Матьорі переговорщики починають переговори з заземлення очікувань і предлагають вам негодний і принизливий варіант. Буть готовий до цього і не втрачай холодної голови.

***

Знай “релігію” свого антагоніста.

Тільки знаючи добре його “релігію”, ти зможеш на нього впливать. Нормалізуючий ричаг впливу заснований на “релігії” (нормах, скрепах, кредо) антагоніста. Це коли ти використовуєш норми антагоніста проти нього ж. Знаючи скрепи, ти зможеш знайти уразливі місця антагоніста і спрямувать на них свою дію. Ти не зможеш знайти уразливі місця, повязані з “релігією”, якшо не дозволиш антагоністу багато балакать. Сприймать антагоніста просто як придурка, ненормального і зазомбованого пропагандою — контрпродуктивно. Ти не зможеш змінить його поведінки без вивчення тонкощів його норм. Тільки поставивши себе на місце опонента ти зможеш побачить дірки, в які можна засунуть пальці і натискать на його кнопки: “Якби я був терористом, то на мене можна було б впливать і так, і сяк, і з прискоком”.



***

10 хвилин один на один з антагонізмом відкриють більше інфи ніж місяці досліджень і збору інфи на нього.

***

Починай переговори з абсолютно чистою головю, або роби вигляд шо твоя голова — табула раса. Ти не маєш ніякої уваги про проблему, шо її обговорюєш і просиш іншу сторону розповісти тобі все від початку до кінця. Не забувай починать питання зі слів “як” і “що”. Ніколи не став питання “чому”, бо співрозмовник це сприйме як наєзд. Не став питання, шо на них можна відповісти “да” або “ні”.

Не правильно: “І шо, в ДНР краще жить чим в ЛНР?”

Правильно: “А що саме робе життя кращим в ДНР ніж в ЛНР?”

Ackerman’s System

Акерман — колишній агент ЦРУ, шо розробив методику переговорів з терористами, що утримують заручників. В нього своя агенція з переговорів з терористами у Флориді. (Нагугли і подивись їх вебсайт.) Майк Акерман конструює окрему стратегію переговорів під кожен случай, але основний принцип такий. Це дуже проста система, вона складається з 4 кроків. Легше зрозуміть на прикладі. Oдин зі случаїв.

В Гаїті викрадання людей за викуп — це обичний бінес. Агенція Акермана допомогла звільнить тітку бізнесмена, шо її утримували заручники. Терористи требували 150 000$. Агенція Акермана (далі АА) запитала, скіки той бізнесмен може заплатить. Той зміг заплатить 50 000$. Таку суму бере собі АА, а далі вони самі ведуть переговори або надиктовують родичу потерпілого, шо казать. Переговори велись таким макаром:

- З вас 150 000$ за тітку до пятниці.
- Ой горе. (плаче)
Крок #1, виріши, яку суму ти хочеш заплатить. (АА хоче платить 5000$)

Наступного дня:
- Ти знайшов гроші?
- Як мені достать такі гроші, я по вуха в долгах. Мені ніхто не дасть в борг. Де мені їх брать? Я дам вам 3000$.
- Ти ахуєвший? Іди шукай.

Це був Крок#2: запропонуй 65% від суми, шо ти готовий заплатить.

Наступного дня:
- Де гроші?
- Як мені достать такі гроші, я по вуха в долгах. Мені ніхто не дасть в борг ще й так швидко як ви хочете. Я дам вам 4100$
- Та ми зараз заріжем твою тітку і дєло с концом. Іди шукай гроші.

Це був Крок #3: Запропонуй 85%, а далі 95% від суми, шо ти готовий заплатить.

Наступного дня:
- Де гроші?
- Я дам вам 4953$ і ще аудіосистему. Вона зовсім нова. Я її купив на Кубі, а туди вона потрапила контрабандою з Кореї. Це прекрасна аудиосистема.

Це був Крок #4: запропонуй майже всю суму, шо ти готовий заплатить, але понизь її до странного нечьотного числа. Також вкинь в кучу шото явно ненужне терористам і дай дуже багато нерелевантної інфи про то яка ця річ ахуєнна. Це буде їм сигналізувать, шо ти полностю ісчерпав ресурс і нада або брать шо є, або залишитись без грошей але з тіткою.

В 95%, хваляться, шо така 4-крокова система срабатує.

Appendix





______________

Used Resources:
Successful Negotiation: Essential Strategies and Skills
Never Split the Difference: Negotiating As If Your Life Depended On It, by Chris Voss; Start with No: The Negotiating Tools that the Pros Don’t Want You to Know by Jim Camp.

 

Тому що зручно.