Вовчик Сірий Вчера в 21:43 · Прадідо мій тіточний, Орест Петрович, на шарікопідшипниковому в 1941 році работав. Прямо з рабфака - і в цех. Ну і участвував у всьому. Марші фізкультурників, товаріщєскі суди, встрєчні плани, колективні письма - час був такий. Гарячий і суровий. Було де розвернутись ентузіасту. А на день рождєнья Ільїча підійшли до нього старші товаріщі і в самодіяльність художню іти загітували. А то завод на 10 тищ душ, половину республіканської оборонки тягне, а в театрі три добровольця і уборщиця - навіть агропоему паршиву не поставиш. Ну і пристав він на то, тому шо молодий був і труднощів не боявся. А у театрі тому режисер якраз новий об'явився, Петрович, із ітееровців. Дарма шо бувший гімназист, а голова світла і партійної лінії державсь. І рішив він п'єсу поставить, про рождєніє Сталіна. Текст хороший присочинив, ролі роздав і давай репетирувать. А в ніч перед прем'єрою генеральну репетицію вдарив, в актовому залі, перед комсомольцями і партячейкою. Піднялися значить куліси, а на сцені - курна ізба десь в Шушенському. А в ізбі тій Папа і Мама, обоє вусаті, в кожанках і з маузерами, щоб революційну романтіку показати. А в колисці - Коба, в маршалському френчі з орденом, Правду читає і Герцоговину Флор курит. Аж тут відкрилися двері - і заходять Три Комуніста - Маркс, Енгельс і Академік Тімірязєв. Дари тому шо принесли - серп, молот і сахарного пітуха ліпецького проїзводства. Подарки під люлькою склали, під стєнкою построїлись і Інтернаціонала співають. А потім фізкультпривіт Вождю оддали і давай бог ноги - спішать. А прадідо чита із-за куліс шо вони за ново путєводною звєздою в Германію поспішають де через десять літ великий соціаліст і луччий друг Союзу народиться, Адольфом звать будуть. Аж тут як загупає надворі, аж стіна в театрі обвалилась. Вибігли артісти і рабочі на вулицю - аж то Германія подло і без об'явлєнія на Союз напала, фашисти немиті тому шо. То старий рабочий Яковлєв, той самий шо Маркса грав, не був дураком, а побіг в НКВД і всьо про новаторську п'єсу розказав. То режисера і остальних Двох Комуністів до висшої награди представили, а остальним артистам путьовки в Магадан од 15 до 25 літ роздали. А прадіду по молодості тільки 10 дали, та й то в Казахстані. Ось так колись народ театром увлікався, не то шо зараз. Золоті врємєна були. Самі то як православні? в тіятр ходите?
@Nykolayal, а що не подобається? в мене сусід такий розумний, нічого не робить, зато всім розказує, як має бути. Прям вонючка якась!
