Стикнувся з наступною проблемою. Рівень грунтових вод 1,5 м. Навесні навіть вище. Грунти піщані. Варіант з класичною вигрібною ямою відпадає, бо все йтиме у воду. У односельчан "мігруючі" нужники, тобто раз у 5 років вони змінюють своє розташування у обійсті. Пара господарів мають бетонні септики, але ж асенізатор дере три шкури. Віддавати , як-то кажуть, за своє ще й гроші?... Крєпко я задумався, порився у інтернеті і на основі http://www.ecotoilet.com.ua зробив дещо подібне. Спочатку хотів придбати готову продукцію http://www.ecotoilet.com.ua/UserFiles/Images/Content/content/501-PRIVY-W-TOILET-SEAT.jpg , але хлопці з сайту виявилися дещо дивними. Адреса на сайті вказана фіктивна. Контакти лише по телефону. Пересвідчитися у наявності товару не можна, ознайомитися з товаром теж. Доставку навіть по Києву роблять лише на Правому березі та і то бажано вздовж проспекту Перемоги, а пересилка тільки по 100% передплаті. Коротше кажучи, "кіт у мішку". Розізлився і вирішив усе зробити сам. Зробив невеличке перепланування у хаті, виділив "місце для розумових вправ". Викопав під хатою яму десь кубів зо три, утеплив 50 мм стиродуром і обклав цеглою. Висоту робив таку, щоб туди вільно вміщувався стандартний 120 л контейнер для сміття на коліщатах. Пробив отвір з хати у підлозі, вибрав грунт. У гаражі валявся старий круглий оцинкований корпус від трифазної теплодуйки, діаметром 400 мм і довжиною 800. Він і став у пригоді. Не буду вдаватися у подробиці як я вивіряв кути нахилу тої труби, щоб вона лишалася чистою. Коротше, все вийшло якнайкраще. Бетонуючи ту трубу, зразу утеплив підлогу і зробив електропідігрів у всьому санвузлі. "Унітаз" робив з червоної цегли. Сидіння стандартне, з магазину, яке найбільше сподобалося. Найскладнішою частиною туалету стала ємність для збору сечі. Випросив у хлопців, що роблять катери, пару метрів склотканини, зробив каркас, але поки що руки не доходять. Тимчасово прилаштував ємність з якогось американського оприскувача, на зразок лійки, з'єднавши її з 32 мм армованим прозорим шлангом, другий кінець якого жорстко закріплений на горловині пластикової каністри. Коротше, все працює. Побічних запахів не спостерігається. Функціонує вже півроку. Я задоволений. По-перше - не витрачається вода. По-друге - на засмічується грунтова. По-третє - попіл з топки не викидається просто так, а використовується при експлуатації сухого туалету. В-четверте - у контейнері знаходиться біопакет, що розкладається протягом 2-х років. 120-л контейнер заповнюється десь за півроку (сім'я з 6 чоловік), каністра 10 л за місяць. Заповнений пакет вивозиться і поміщається у компостер, а каністра з сечею відправляється навесні до системи капельного поливу. Попереду ще зовнішнє оздоблення та купа іншої супутньої роботи.
Заскочив на секунду, зняв на телефон ... Там навіть руки не доходять зняти плівку , що опалубку захищала. Каністри 30 л з під якоїсь американської гамули, дуже зручні у використанні. Шланг у горловину стає дуже щільно. Купив десяток колись за 100 гривень. Для люка використав ревізійні дверцята, що бог зна відколи валялися у сараї. Ця зима показала, що треба робити утеплення люка і обов'язково навіс, бо танучий сніг через ущільнювач якось затікає усередину ями і потім підмерзає ізсередини по краях, намертво прихвачуючи люк. Поряд з горловиною видно армований шланг, що йде від приймача сечі. сечі. На горловині ще досі видно сліди цементного розчину після кладки, поліетиленову плівку від опалубки. Такий шалений ритм на роботі, що бозна коли я то все дороблю до товарного вигляду. Але все працює відмінно. Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk
Фото сечоприйомника зробіть будь ласка. Заходив на той сайт. Кришка з сечоприйлмником за 100 а.долл. це занадто. Отправлено с моего SM-G7102 через Tapatalk
Є поки що прототип, діючий. Останні два роки з відряджень майже не вилізаю, часу катастрофічно не вистачає. Суть сечоприймача така. Це звичайна собі лійка неправильної форми, зрізаний по вертикалі конус, або лійка для авто, а донизу під'єднаний армований шланг. Ось і все. Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk
До речі, сечоприйомник видно на другому фото, блідо-зеленого кольору. Не знаю, коли додому втраплю. Замовники з жиру казяться, просто плиткою санвузли вже не модно, бл@ть, етажерки їм роби, та полички з плитки, щоб дупа у 120 кг їх не розломила. Акваріум-сейф їм подавай. А ключ від його у окуня на шиї теліпається. Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk
