Відповідь: Re: Відповідь: Re: Відповідь: Re: Відповідь: Философские мысли. а якщо я впевнений, що ніхто не взає (звісно крім Бога) - тоді як?
Re: Відповідь: Re: Відповідь: Re: Відповідь: Re: Відповідь: Философские мысли. Ну, як на мене( знов же-таки имхо) так не бува, хто б там у чому не був впевнений. Бо шила у ( как же будет мешок по украински, блин....) клумаку (чи у торбині?) не сховаєшь. А по друге - навіщо виключати Бога із числа оточуючих ? Він до них відноситься у першу чергу, бо вездесущ( простите,не знаю как будет вездесущ по украински). Доречи, особисто я в Бога не вірую. Ажнияк. А сребролюбивих жаднючих скнар-попів - розпусників,пьяниць,гвалтівників та брехунів ,взагалі ненавиджу. Втім, це мені ніяк не заважає залишатися людиною. І ще. Існують такі речі,як нравственность та закони( це не обовьязково юридичні понятія). Так от знання законів не робить людину нравственною, а нравственна людина не порушує законів,навіть не знаючи іх. Вибачайте за помилки. Пісьмова украінська така складна....
Відповідь: Re: Відповідь: Re: Відповідь: Re: Відповідь: Re: Відповідь: Философские мысли. а чи не цей же замаскований страх криється за цими поняттями? Страх бути відкинутим оточуючими у хвилину своєї немочі, неспроможності самостійно вижити. Цікавий приклад привів Даніель Дефо в образі Робінзона Крузо. Герою не потрібна була совість, закони, жив собі і радів життю, безсовісно..
Re: Відповідь: Re: Відповідь: Re: Відповідь: Re: Відповідь: Re: Відповідь: Философские мысли. Ничого не маю проти. Бо(повторюю) совість( у деякому сенсі и е страх). Ні, це не страх покарання ( це зовсім инша справа). Це(наголошую) страх, що оточуючи дізнаються про твоі погані вчинки. і,як наслідок - бути ціми оточуючими відкинутим. Складно щось тут говорити, бо це ж художня видумка, побрехенька, незважаючи, що був такий собі Олександр Селькірк. Доречи, він дуже погано закінчив. Дефо малює нам цього Робінзона, як вкрай позитивного героя, який живе в ладу с природою, не вбивае тварин більше,ніж в змозі зЇсти, не шкодить довкіллю , звільняє полоненика Пьятницю. Але до чого тут це усе ?
Страх и совесть совершенно разные понятия. Страх бывает перед возможным наказанием, перед осуждением близкими. А совесть - это перед собой. Тогда человеку тяжело жить не в ладу с собой. Бывают поступки, за которые нет наказания по закону, и окружающие не осудят, но человек переживает очень болезненно. В то время, как человек без совести совершенно спокойно совершает такие поступки каждый день, даже не задумываясь.
Это уже этика - тонкая грань между совестью и законом, когда закон позволяет что-то сделать ( ну, или не предусматривает наказания),а совесть не даёт. Страх перед наказанием присущ даже не имеющим совести. А страх перед осуждением окружающими ( при том,однако,условии, что субъект уважает этих самых окружающих) - только нравственным людям. Смешивать эти понятия означает жонглировать терминами. И ещё. О неуважении к окружающим.Многоликое явление. Это - и автомобиль "крутэлыка" на парковке, поставленный так, что он(автомобиль) занимает два,а то и три места ,и обычный пассажир трамвая, садящийся на место ,ближнее к проходу, когда место у окна свободно. Ему и в голову не приходит, что этим он создаёт неудобство остальным, заставляя их просить его подвинуться или пересесть к окну. Главное - ему так удобно, а на остальных - плевать. Мелочь ? Но разве не из мелочей состоит повседневная жизнь ?
«Что посеет человек, то и пожнёт. Сеющий в плоть свою от плоти пожнёт тление, а сеющий в дух от духа пожнёт жизнь вечную» (Гал.6:7-8)
Скопіював з теми про суржик - це, напевно, найголовніша думка на форумі, вкрай необхідна для любителів віртуальних суперечок! Сообщение от Дон: ... навіть найрозумнішу, думку можна довести до абсурду. Це, напевно, найголовніша думка на форумі, вкрай необхідна для любителів віртуальних суперечок!
– Знаешь ли ты, что внутри каждого из нас идет борьба двух «волков»? Один из них из них - это зло, второй - добро. Один волк со временем побеждает. — Который из двух? — Тот, которого ты больше кормишь..
