і у мене хата гонтою вкрита. Батько сам робив і гонту, і сам вкладав. простояла без ремонів більше 40 років. Щороку мастили її мастилом . ну а пізніше поверх гонти поклали шиферну покрівлю. так і живемо. Батько розповідав, що гонту перед укладкою проварював в гарячому маслі. з якої деревини зроблена гонта я не знаю, схоже на ялину. частково гонта покладена в 2 шари, а половина залишилась в 1 шар. мабуть не вистачило ресурсів в свій час. але і за то дякувати Богу. на сьогодні будинку 68 років.
то мабуть є чи не єдина хата в Житомирі, вкрита гонтою. що ще залишились цілими. якби то були ті технології, то мабуть поремонтував би її, а так бідність призводить до інших результатів. а гонту навчили мого батька робити дід і прадід. на вулиці і в околиці у нас єдина хата була вкрита гонтою. знайду фотку- викладу.
Дякую! будинок батько побудував після війни 1939-45, приблизно в 1951-52 вже жила родина. Гонт батько опускав в гаряче мастило, потім висушував. Щороку мастили покрівлю відпрацьованим мастилом, навіть мене ця процедура зачепила - вибирався сонячний жаркий день і починалась відповідальна справа- смарування покрівлі. мабуть зараз є якісь інші способи збереження стану покрівлі з гонту. проте, якби були б кльопки про запас, то можна було думати про доцільність ремонтувати. схоже в ремонті такого даху складностей не так багато, як видається на перший погляд. на кольровому фото 1990-1995 , а накриття гонти я робив в 2002 році, як батька вже не було, а маму турбувало це питання. практично гонт витримав 50 років. звісно деякі кльопки зруйнувались ( соснові), то латки ставили з заліза 0,5-0,6мм . Дощ, град - не чути було в хаті, до того ж і температура на горищі була з меншою дельтою у порівнянні з шифером чи бляхою. Хто надумає робити покрівлю з гонту- рекомендую.
