Самі незвичайні будинки в світі

«Театр на Подолі», Андріївський узвіз, Київ





(c) Oleg Drozdov

 

3. Уживається з іменниками (перев. на означення явищ природи тощо), підкреслюючи високий ступінь вияву певної властивості, момент найбільшого розвитку, розпал чогось. Було се у саме половоддя, як Дніпро розлився верстов на вісім завширшки (Олекса Стороженко, I, 1957, 108); У саму спеку, опівдні, сідаю в човен (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 265); Злягла [вдова] в самі жнива, в гарячу пору (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 13).

4. Уживається в поєднанні з прикметниками: а) з відносними для підкреслення найвищого ступеня вияву ознаки. Як крикне [цар] На самих пузатих — Всі пузаті до одного В землю провалились! (Тарас Шевченко, I, 1963, 251); — В котрому вікні він сидів? — знов спитав Микола, — В самому крайньому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 201); Цей час [70-ті роки XIX ст.] в Галичині був самим мертвим, як свідчать історики (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 29); На самому сонячному місці пастовня яснів блідим золотом островок (Леся Українка, III, 1952, 651); — Між моїм родом — батьками, дідами, самими далекими пращурами — я перший іду до культури, до світла (Степан Васильченко, IV, 1960, 14); Дівчинка тихенько засміялася, затупала ніжками по щаблях драбини і з самого останнього сміливо зіскочила на сіно (Михайло Стельмах, II, 1962, 77); б) (розм., рідко) з якісними звичайного і вищого ступеня — для творення форм найвищого ступеня, з якісними найвищого ступеня — для їх підсилення. — Ти саму велику біду мені робиш, ти губиш мене (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 339); Було піде [пан] з Сенькою-кухарем у загони, намітить самого ситого вола, та й звелить убити (Олекса Стороженко, I, 1957, 195); — Подай нагайку, — Батьку, ну для чого вам ця нагайка? — А для того, сучий ти сину, щоб не показував на картах трьох доріг, а одну, та саму кращу (Олександр Довженко, I, 1958, 199); — Он у Дейкалівці самого найкращого жеребця в артілі вкрали (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 15).