Молодой человек с айфоном остановился, чтобы прикурить у дворника. — А что, отец, — спросил он, затянувшись, — покемоны у вас в городе есть?..
- гыыы... - А ваш дворник довольно-таки большой пошляк. Разве можно так напиваться на рубль? - подумал Остап Сулейман Берта Мария Бендер-Бей
Звонит жена: - Слушай, с работы возвращаться будешь, купи сосиски или котлеты. Я задержусь немного, как приеду, пюрешечку сделаю... Купил котлеты, прихожу домой, опять звонок: - Что купил? Котлеты? Я опаздываю, пожарь пока их, я как приеду, пюрешечку сделаю... Пожарил котлеты, опять звонок: - Пожарил? Молодец. Пока я собираюсь, почисти картошку, приеду - приготовлю... Минут через 10 звонок: - Все, выезжаю, поставь вариться картошку пока, чтобы время не терять... Ладно, картошка доварилась. Сам звоню ей, она: - Я подъезжаю, ты масла сливочного и молока добавь и помни все, я уже минут через 5 буду... Сидим, едим ее пюрешку с котлетами... Чую, подвох тут какой-то... --- добавлено: 21 лип 2016 у 21:10 --- Літо. Приїхав я до дідуся з бабусею в село на канікули разом із собачкою, якого нещодавно підібрав на вулиці, аж дуже мені він сподобався. І слід відзначити, що песик був "Дворянської" крові, простіше кажучи, дворняга - Шарік. Він був дуже цікавий і непосидючий. А через дорогу жили наші сусіди, і у них був улюбленець - кролик Кеша якоїсь рідкісної породи, білий і пухнастий. Коштував він 300 доларів. Сусіди його дуже любили, годували по-особливому, чесали ... Клітка з кроликом стояла в саду, і Шарік часто там крутився - вивчав дивного звіра. І ось одного разу сиджу я на веранді, і раптом бачу - біжить мій пес - весь в бруді, в землі - і тягне в зубах того самого дорогого кролика - дохлого і грязного. Ну все, думаю, кранти! Добрався-такидо Кешки! Відразу згадалися 300 баксів - де я візьму такі гроші ... Тоді мені прийшла в голову ідея: відібрав кролика, покарав собаку і став відмивати нещасного Кешку шампунем. Потім висушив його феном, розчесав, і тихенько-тихенько - став пробиратися на сусідську територію. Посадив кролика в його клітку, намагаючись надати йому природню позу, і для правдоподібності сунув йому в зуби морквину. Потім швидко повернувся до себе і сиджу - чекаю, що буде далі. Година проходить, друга, третя ... Раптом - стук у двері. Відкриваю - на порозі стоїть сусід - білий як крейда, очі квадратні ... Ну, думаю, почалося! А сусід каже: - Петрику, уявляєш - вчора помер наш Кеша, ми поховали його в саду... А зараз я дивлюся - він сидить у своїй клітці і, як ні в чому не бувало, їсть моркву ... Петрику, у тебе є валідол?..
Анекдот от Сивохо. История от Вадима Потомского Однажды Петр I встретил в аэропорту Ивана Грозного. - Дед, ты куда? - В США. - Не п@зди! Их еще не основали. От жены в Лондон летишь?
