О! А я побачив Олегову пательню, то думав знову буде плов (хто не куштував, той навіть не уявляє який він у Олега смачний ) А ми з дружиною сьогодні ходили до кумів на картоплю на вогнищі по полонинськи. А от вчора ... Вчора моя доця вирішила доказати, що, не дивлячись на філологічну освіту, сповна успадкувала тягу до землі (я завжди казав, що це один із первісних людських інстинктів ) - цілий день порпалася, спочатку з картоплею, потім з квітами. А вже ввечері, ближче до дев'ятої, завела - хочу на вечерю бограч! Заслужила, та і я не проти був - але ж то треба десь дві з половиною години часу, а вже скоро ніч ... Та й компонент дома явно всіх немає ... Але після короткої наради вирішили: я варю бограч, а всі домашні мені допомагають. Компоненти - що знайдемо. М'ясо було вдома тільки в морозилці, то довелось дружині спішити до найближчого супермаркету (там же і всяких дрібничок взяла на шкалт томатної пасти). Донька сіла чистити і нарізати цибулю і моркву, я заходився розпалювати мангал під шестилітровим казанком ... Отож я порізав грам з триста копченого сала кубиками, потопив у казанку на жир (чесно кажучи, додав і трохи готового смальцю), підсмажив до золотистого дрібно покришені цибулю (5 штук) і моркву (дві, але великі), дружина доти помила і порізала м'ясо ... Коли принесла його до казанка, наступив шок ... замість обумовленого кілограму порізаної м'якоті свини і курятини мені принесли в каструлі ПІВТОРА КГ м'яса (свинина, телятина і курятина), причому свинина на ребрах, а курятина частково позрізувана з стегон, ну і стегна там також ... Я розвів руками і під мантру "кашу маслом не зіпсуєш" (я не був у тому дуже впевнений) всипав те в казанок. Потушив хвилин з п'ятнадцять, щедро додав меленої червоної солодкої паприки і залив півтора літрами окропу. Туди ж всипав половинку півлітрової банки квасолі (встигла побути годинку замоченою у воді), за чверть години додав чотири порізані кубиками крупні картоплини. Ще трохи пізніше додав перцю ароматного горошком, перцю гострого горошком (на жаль така важлива складова як болгарський солодкий перець у супермаркеті коштувала явно нерозумні гроші - майже 40 гривень за одну! невелику перчину , то довелось її замінити ось таким чином ; втім дома був маринований перець, але я вже раз клав у бограч мариновані продукти, то вони розварилися на пюре і це мені дуже не сподобалось). Ще трохи часу (і ще води в казанок) - добавив сушених трав: петрушки, кропу, майорану, базиліку, орегано, "італійську суміш трав" від "ЕКО", навіть в порядку експерименту сушених шматочків барбарису . Туди ж пішло чотири посічені крупні зубки часнику, добра жменя дуже дрібно різаного тіста (подібного до дрібно наламаної вермішелі) і (ще одна поступка реальності) десь із півлітрову банку порізаних кубиками і заморожених минулої осені кабачків. Отут вийшла підстава - я рахував, що кабачки треба класти в кінці, бо після заморозки будуть розварюватися, а вони поки втратили властивості гуми , варилися чи не двадцять хвилин . Але все добре, що добре закінчується - все зварилось (пробував )! В кінці додав столову ложку солі (на смак), мало не півпачки меленого гострого перцю (по правді, потрібно би було один-два стручки гострого перцю, але на жаль його не було ні вдома, ні в супермаркеті, то довелось доводити гостроту страви методом проб ), один пакетик томатної пасти "Чумак" (ну де ж я навесні візьму нормальні помідори ), долив води майже до верху казанка, закипіло - і НА СТІЛ! В 23:45 ... Але їли всі з задоволенням, навіть для слідкуючих за фігурою дві порції не виявилось багато . Констатую, що при всіх відхиленнях від базового рецепту бограч був дуже смачним (втім у мене несмачного бограча ще не виходило, хто був на здибанці у Тернополі - підтвердить, мені тоді з великого казана ледве самому тарілочка дісталася ) Так що спробуйте зварити бограч і Ви. Смачного Вам!
Читал-читал, столько всего.. Вот это, думаю, было бы, если в конце это перевернули.. Были как-то в походе на речке, наловили судаков карандашей и всякой мелочи, уху варили. По всем правилам, с хвойным дымком, с какими-то специальными травами, с алкоголем, рыбу по-очереди в марле, там ещё для каждой рыбы своя очередь, ещё споры были - как правильнее. И когда уха уже доходила, один товаришч, даже не знаю что им двигало, кинул в казанок пачку маргарина. На скромные вопросы: "ТЫ %"%:; ЧО %"№%;№! ТЫ "№"*% ЭТО СДЕЛАЛ?!!" Он удивлённо ответил: "Чтоб наваристее было"
Просто много раз такое было. Казанок обычно висит на палке, которая лежит на двух рогатинах, забитых в землю. И чем вкуснее и дольше варится, тем выше вероятность, что кто-то, шатаясь проходя, зацепит палку и перевернётся всё в костёр и он потухнет. И в итоге - темно, комары, и все пьяные не закусивши, злые ложатся спать.
@Энки, Да ні, все набагато банальніше. Треба в дружини розпитати, там якийсь примітив, але на дріжджах.
