Пасивний будинок під землею

Хотів також написати про керування вентиляторами на асинхронних двигунах, бо почав з такого. Але то такий біль, і в керуванні, і в ККД, що краще просто триматись від них подалі.

Отже, у локального продавця (дяка йому) з olx були придбані 80 мм кулери Titan TFD-8025L12S з повітряним потоком 24.81 CFM або 42 м³/год, по 12 грн за штуку. Важаю, що задарма. О́пору повітрю у вентиляційній системі майже немає (всього 2м 150-ї труби та 1м 100-ї), тому можна розраховувати на близький до максимального потік. Потужність кулера 12*0.08= 0.96 Вт.
Зручно було би живити кулер регульованим блоком живлення до польської антени (трансформаторний, з LM317; в інтернеті пишуть про вихідний струм 100 мА). Але напруга на виході значно просідає, нема там ніяких 100 мА. І споживання без навантаження (на перемагнічування осердя) 1.5 Вт, з вентилятором 2.5 Вт.
Тому поки зупинився на 5В 1А (0.5 А чомусь погано витягує) імпульсному БЖ (aka зарядне) з підвищуючим перетворювачем прямого струму XL6009E1 (який був; мабуть і менш потужний підійшов би). У такому випадку доступний практично весь діапазон частоти обертання, від найменшого. Споживання без навантаження - 0 Вт, на 5 В - 0.7 Вт, на 12 В - 1.8 Вт. Тобто, ККД живлення на 12 В десь 53%.
Як ще можна підвищити ККД навіть не знаю. Може живити через конденсаторний баласт? Але тоді не буде розв'язки від мережі та регулювання. Також у перспективі хочу живити вентилятор від сонячної панелі з акумулятором, там потрібні понижуючі перетворювачі прямого струму, а конденсаторні баласти ні́де застосувати.

Трохи фото. З двох шарів ДСП вирізав ось такий перехідник з труби на кулер:

Всі зрізи просякнуті та вкриті лаком. Між шарами ДСП є канали для виводу кабелів. Кабелі та кулер ущільнені пінополіетиленом. Можна посадити на монтажну піну замість пакета, але це балон відкривати треба.

У погребі все робилося тимчасово і нашвидкоруч, тому якість така собі:

Вгорі (ліве фото) поліетиленовий пакет, який приклеєно до кінця пластикової труби водостійким скотчем. Разом зі шматками пінопласту утворює своєрідний плавний перехід між трубами різного діаметру, бо виступає вгору.
Внизу - перехід між трубою та щілиною зроблений з поліетиленової плівки. Незважаючи на асиметрію, розподіляє повітря ідеально.

Також з довгої картонної коробки зробив жалюзь, щоб холодне повітря йшло вздовж стелі, а не одразу вниз:

До речі, повітря вдень геть аж не холодне. При десь +16°C на вулиці подаю на вентилятор номінальні 12 В і всередині все одно +20°C. Але треба вимірювати температуру повітря у вентиляційній системі, бо за розрахунками виходить, що труби його охолоджують на пару градусів.


Думаю, що непогано було б мати технологію, яка б дозволяла викопувати великі ями (за 100 кубів легко може перевалити) без використання екскаватора. Наприклад, розрізати/розколювати землю на шматки й вивозити на великих тачках з використанням лебідки. Чи це нереально?

Також трохи переглянув підхід до розрахунку утеплення та ҐТО.
- Електроприлади краще взагалі не враховувати в теплогенерації, а на утепленні не економити. Бо є велика спокуса оточити себе неенергоефективними приладами, які працюватимуть 24/7.
- Біля кожного потужного електроприладу має бути витяжка, яка забиратиме зайве тепло.
- ҐТО має бути 2. Другий, у вигляді петлі, працюватиме як кондиціонер. Тоді не доведеться охолоджувати велику кількість повітря з вулиці (та ідея з самого початку була не дуже гарна, хоч і проста). Ще й обмеження на відведення тепла знімається. Лише потрібно, щоб там не завелось нічого.

 

Читали ось ці розрахунки і висновки? Якої думки про їхні розрахунки і практику?

 

Збірка невдалих рішень якась. Я пропонував лише розташовувати прямі промені у вигляді віяла - це низький опір повітрю, легкість в обслуговуванні і правильний відбір тепла; рівність потоків досягається за допомогою окремого вентилятора на кожному промені. "Петлю" можна зробити V-подібну, з нахилом від стелі будинку вниз, зі згладженим кутом(?), можна П-подібну. Взагалі, ґрунт має досить велику теплоємність і теплопровідність: дві сотні ват мені не вистачало навіть щоб підігріти повітря у погребі на 1°C.
З моделюванням у них можливо й дійсно надто песимістична оцінка вийшла. Враховано теплообмін не через всю довжину труби, до того ж у "практиків" витрата повітря могла бути меншою.

Цікаве відео. Про фільтри теж думав, лише не мішки, а відкриті, великої площі. З герметичністю у каналізаційних труб не дуже, якщо бактерії з ґрунту потрапили всередину.

 

Трохи офтопу. Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" опублікувала свій річний тариф на газ, на який з 1 травня примусово переводить всіх абонентів.
7.96 грн - це без 4 копійок 8 грн. У Кропивницькому, наприклад, ще й транспортування під 2 грн за куб (1.92 грн).
Разом 9.88 грн, майже 10 грн за куб.
Порахував середню ціну за нашим споживанням за останній рік (квітень 2020 - березень 2021), розділивши загальну суму нарахувань на спожитий об'єм: (400.93+194.58+119.71+95.20+84.28+190.59+306.80+1044.72+1525.93+1660.12+1748.49+1515.36)/(108+66+43+32+26+41+66+165+241+242+255+221)= 5.90 грн. Різниця: 7.96-5.90= 2.06 грн, щось не дуже вигідно, м'яко кажучи.
Що робити, в принципі, знаю - не користуватись газом, але не всі зі мною згодні.

 

Натрапив на цікавий проєкт:

Перевага: не капітальна споруда, тому не потрібні дозволи.
Недолік: у морози потрібно опалювати.

Також цікавий матеріал використано. Автор в коментарях стверджує, що це не пінопласт.