Вже більше заради приколу, підраховую матеріали ще на такий варіант Паралєлєлпіпеди символізують собою конструкційний профіль. Малюючи, навіть не озброєним сопроматом оком, стає зрозумілим, що профіль слід обшивати з усіх боків листами. І ще виходить, що на таку стійку з профілем, і на портал з профілем йде майже однаково по грошах і метрах матеріалу. Така рухома по Зету бамбула вигляд має конєшно смішний, але важіль там виходить лише трохи довший, за Х+Зет в портала. Тобто знову майже однакове. Для стійки погано що легка виходить, і важко передбачити поведінку рухомої "голови". А для портала погано, що дуже габаритна і важка виходить каретка двох осей. Вже було наче все придумав, а знов розгублений. Знову не знаю який і з чого робити
Вообще, станочный профыль - отличная штука. Но для станка он наверняка годится только в качестве "пространственного каркаса" несущих конструкций. То-есть, из голого профиля плохо, и надо покрывать листами. Но зато листы уже тоньше, а значит дешевле. Но профиль тоже денег стоит, и наверняка одно и тоже в результате, в итоге будет одинаково стоить - рынок. Но плюс у профиля есть - универсальность и модульность. Придумывать что-то из профиля - одно удовольствие, бо можно напридумывать целую кучу разных вариантов чудес, не напрягая слишком фантазию.
Маю таку цяцьку. Колись купив, бо була десь за 100грн, якась акція. Вмикав один раз, хотів каменем, що в наборі йшов, сокиру наточити, але її так ковбасило, коли торкаєшся сталі, що побоявся шматок камня в око отримати, і вимкнув. Ну і років з п'ять воно лежало. Наміряв сьогодні на якомусь обрубку радіальне биття 15 соток. Це як в Кресса, що всі купляють на ЧПУ. Сам бачив картку шпінделя "допуск 0,15, факт 0,143". І це ще не розбирав дивитися підшипники, цангу не дивився, і якесь недешеве свердло не затискав. Але ж оберти не регулюються. Шийка конусом, якось треба думати хитро її затискати. Ну і свистить гучно. От на що і як обробляти, може згодитися 24 тис. об., і 380 ват? Тільки шліфовка поліровка?
@Энки, ставити на різні за потужністю кроковики на різні вісі? Тобто по вісі У ,де рухається каретка ,беремо вагу каретки та шпинделя та множимо на довжину =по моменту підбираємо двигун? Коли так то як бути ізZ? І ставлять на Х,де рухається портал, сильніші двигуни?
А ще опір шару матеріалу, що зрізає зуб фрези за раз, а ще віброприскорення коливань, а ще ККД всього.., а ще.., а ще... Коротше, треба брати кроковики такої потужності, на яку грошей не жалко. Ще є нюанс, за який всі згадують: якщо у обмотки кроковика малий опір з малою індуктивністю, то він зможе швидше обертатися, без пропуску кроків, але з меншим крутним моментом. Якщо обмотка має великий опір з індуктивністю, момент буде більший, але через те, що така обмотка довше "насичується струмом", то швидко крокувати двигун не зможе, і чисто фізично може пропускати надто часті керуючі імпульси. Тобто, якщо привід (гвинт наприклад) має великий хід осі на один оберт кроковика, то слід брати з великою індуктивністю, і налагоджувати малу швидкість обертання. А якщо в гвинта дрібна різьба в один захід, то треба брати кроковики з малою індуктивністю, вони зможуть швидко крокувати.
@Энки, ??? І є прохання по драйверах,на які параметри слід звернути увагу при виборі? Ціни дуууже різняться
Для чого Вам верстат? Яке завантаження роботою? Так то, варіантів небагато: "синя плата", або "червона плата", або інтерфейсна плата з чорно-зеленими коробочками, по близько 500 грн. кожна, до 5А. Все що дорожче за ці варіанти, думаю, то вже для побудови такої машини, що питання би не виникало, тобто під конкретні промислові цілі, під конкретні виробничі процеси, розплановані 24/7.
Звичайна метрична різьба однозаходова. Одна нитка різьби. Якщо, наприклад, між двома витками 1,5мм, то за один оберт гайка просунеться на 1,5мм. А є багатозаходові, коли нитки різьби йдуть одна біля одної через , і якщо між нитками, наприклад, 2мм, а різьба чотиризаходова, то оберт однієї нитки буде займати 8 мм довжини. Ну і гайка просунеться на 8мм.