Орест, а в мене натяг був майже десятка, я тоді в сусіда на токарному також шліфував наждачкою, на той час я в токарці не мав тями, корпуса були еліпсом,( тому що їх варили після токарки) то ми на оправці і їх розточували, клини були без стружколомів, дошку підбивало стружкою, а ти знаєш чим то грозить, так що перш, ніж бути столяром, прийшлось навчитись слюсарки
то не може бути,можливо зле поміряли,на такому натязі підшипник поробив би хвилин 5 і заклинив,та і запресовувати треба його хіба молотом.Я чим більше точу тим більше розумію проблему правильного зйому розміру,то не так просто як здається.Люба пилинка при промірці мікрометром дає похибку,перед точною роботою мікрометр треба провірити по кмд і то декілька разів на різних товщинах,в мене наприклад базова кмд в мікрометрі відрізняється на дві сотки від тої що в великому наборі а внутрішній ромір підшипника наприклад 30 на налаштованому мікрометрі показує сотку в плюсі,можливо це заводський дефект самого підшипника,якщо користуватись тільки самим мікрометром значить сотку прослабиш.Попадався мені мікрометр з дефектними губками,не мали паралельності площини губок і кожний раз давало різний ромір а мікрометр новий.Розмір знімається декілька разів і за правильний принімається той який повторюється.отаке...
Може бути, Орест, може, не знаю про що думав той токар, а вал робили в інструментальному цеху, ті підшипники (208 по два з одної сторони) довго не поробили, та і виття було на пів села Ти правду кажеш ,коли міняв було як в тому анекдоті, при допомозі зйомника, важкого молотка, і якоїсь там матері, до речі зйомник не витримав одну лапу прийшлось переробляти.
Лежав собі старий непотрібний строгальний вал....пригодився для заточки ножів,якість і геометрія заточки супер,мусів доробити кожух бо емульсія бризгала по всьому станку,треба думати оправку на 600 мм..хоча шо там думати.При такій заточці дуже би пригодився прискорювач бо руками крутити супорт троха тяжко і спина потім болить.
я теж не вірю, що при натязі в десятку можна підшипник "натовкти" на вал...ви мабудь спочатку вал поправили наждачкою а потім посадили підшипник. --- добавлено: 3 лют 2017 у 11:38 --- ИТ нормальний станок (по задумці) от тільки виконання кульгає...в мене ЛТ -10 , попередник ИТ, для своєї майстерні саме те що потрібно
Звичайно як на верстат що постійно катався він я би сказав чудовий.Довжина станини приємно вражае,так,він не має достатньої жорсткості і вузли в ньому зроблені через ..попу але то все можна поправити і точити серйозні деталі на ньому можливо,просто деколи потрібно трохи більше задіювати сірої рідини мозгу. Читав про нього на "чіпі",там навіть розділи ті самі.Щось доробляли,маю на увазі ЗБ?Бо там також треба ключем тиснути.
так також ключем, зараз ЗБ від якогось другого станка (схожа на 1к62) ,але розбита та розукомплектована, ексцентрика нема, треба все ремонтувати
Надумалось мені трохи фрезер "апргрейднути",найшов цанговий патрон а цанги 12мм нема,є тільки 5мм,і нагадав собі історію дворічної давності коли ніякий токар за таке не хотів братись ,шарахкались як від прокаженого,навіть дуже розпіарений токарний майстер з Ютуба після п'ятого мого звернення мене "послав" з тою цангою...ну та нічо,тоді питання вирішив а зарас вже питання принципу,цікаво чи вони так сходи зроблять як я цангу.Найшов кусок бронзи,червоненька така напевно берилова,затиснув і за одну установку все виточив.Фрезерна приставка все частіше стає в пригоді.
Мені колись батько говорив : - Сину, хочеш столярувати? Зроби спочатку станочок.. Дійсно дуже важко знайти кваліфікованого токаря.
