А якщо в ту а-ля стропуву впихнути через верхні дверцята перфорований лист (бажано нержавійка), з телескопу зняти "хреста" і опустити телескоп максимально в низ, посадити на перфорований подовжувач. Тоді повітря з телескопу буде проходити прямо до перфрованої частини і видуватиметься прямо вниз під тирсу. Рівномірнисть згорання товщі тирси можна відрегулювати кількістю отворів і їх розміром (багато робити не треба, щоб потім лишне не заварювати). Або другий, більш трудоємкий, варіант. Зрізати дах в котла і впихнути конус з змінною кількістю перфорації по висоті такий, як планується за раз закидати тирси і на нього згодом "посадити" телескопічну повітряподачу. Діаметр низа конуса має бути на 10-15см менший ніж котел в середині.
Верх я сделал чтоб снимался, несколько манипуляций и верх с телескопоми рекуператором снимаются. Чтото или я сегодня какой-то приторможеный , ничего не понял как его можно переделать. Вариант с приставкой считаю самым удобным- приставку можно снимать и ставить безболезненно. Та и это не затрагивает саму конструкцию котла.
Наверное. Хотя доработка по принципу котла Malko119 не сложнее - фактически надо изготовить и вставить только одну (хотя и сложную) коаксиальную перфорированную жаропрочную жаровую трубу-дожигатель (пирогазы забираються над колосниками, воздух береться из-под колосников), и топиться с подачей воздуха под колосники. Вставил жаровую трубу - опилкокотел, вынул - стропува. В плюсах - экономиться место, в качестве загрузочной емкости используеться штатный топливник, и нет проблем (не надо теплозащищать) с подколосниковой частью. Кстати, автор разработки на нашем форуме присутствует.
Я маю на увазі тирса щоб горіла класично, знизу вверх. Через перемінно-перфоровану трубку повітря з нерухомого телескопу вдувається під низ і по товщині слою тирси, вихід димогазу залишити лише по периметру колосників (якщо через піддувайло йде вихід диму). Довжину трубкі і кількість отворів треба підбирати дослідним шляхом, починати з меншої кількості отворів (діам.5-6мм), десь 2-3шт на 100см2. По довжині трубка така, яку товщу тирси маєте змогу зараз засипати. Перемінність перфорації: якщо довжина не мала, то звісно повітря буде намагатисявийти вийти найкоротшим шляхом, виходячи з телескопу. Для цього отвори, які зверху мають бути менші і рідше, донизу густіше і можна трохи збільшити діаметр. Якщо труба нержавійка (да ще й товстостінна) спробуйте робити не круглі отвори, а щілини. Тобто тонкім кругом болгаркі (товщиною до 1мм) робити горизонтальні запили в верхній частині і вертикальні внизу. У всіх випадках торець труби має бути герметично закритий.
тырса как и шелуха подсолнечника имеет небольшой вес на единицу объема, она будет зависать в котле(на собственном опыте проверено)в шахтнике она горит хорошо, чтоб не подвисала, ложить на слой тырсы дрова,и если шахтный котел по конструктиву доработан(а на форуме такие есть)то в нем горит и тырса и зерноотходы и шелуха подсолнечника и уголь и дрова и большая доработка здесь не требуется(см. внимательно форум.)
@Кот Ярослав, Які використовуете колосники ? Я зробив з сорокового кутника з проміжками в 4мм не сподобались .Крізь них майже нічого не просипаеться.
под дрова и уголь-одна конструкция-арматура ф 18 рифленая ,под шелуху подсолнечника и тырсу другая- стальная пластина толщ 6мм с отверстиями по 5мм и отбойником чтоб не засыпало газовое окно
Не зависает. Какие-то локальные подвисания наблюдаются, некоторая неравномерность горения, да и только. у меня 30-й уголок с просветами около см, но надо переделывать. Просыпания есть, особенно холодных опилок (горячме теряют подвижность), но это не критично - в зольнике все догорает. Уголок надо 20, а то на 30-м, если топить в непрерывном режиме, через несколько дней вырастают горы золы и достают до газовых окон (у меня же они маленькие и их 4) - закрывают. Приходится раз в трое суток останавливать выгребать. К тому же площадь просветов маловата, а у Вас получается и еще меньше.
